Справа № 2а-456/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Жабко Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової особи: інспектора ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченка Валерія Петровича про визнання незаконними дії посадової особи та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 13 червня 2009 року відносно нього, посадовою особою - інспектором ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченком Валерієм Петровичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ № 773107 та винесено постанову АІ № 173446 від 13.06.2009 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн.
Зазначені протокол та постанову позивач вважає такими, що винесені незаконно, з порушенням застосування норм діючого законодавства України, та підлягають скасуванню з наступних підстав.
Позивач вважає, що протокол, на підставі якого було винесено посадовою особою постанову по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону.
Позивач вважає, що з урахуванням вищевикладеного необхідно в изнати незаконними дії посадової особи інспектора ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченка Валерія Петровича та скасувати постанову АІ № 173446 від 13.06.2009 року, винесену вищевказаною посадовою особою про притягнення його до адміністративної відповідальності.
17 листопада 2009 року, позивач у судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до письмової заяви наданої на адресу суду 17.11.2009 року до початку розгляду справи зазначив по можливість розгляду справи за його відсутністю (а.с.19).
Відповідач по справі посадова особа – інспектор ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченко Валерій Петрович у судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно, причини неявки суду не повідомив. Згідно до письмової заяви від 27.10.2009 року підписаної командиром Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області, просив слухати справу за відсутності відповідача (а.с.17).
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до вимог ст.. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням пояснень, які були надані позивачем та відповідачем в ході попереднього розгляду справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою – інспектором ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченком Валерієм Петровичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ № 773107 (а.с.4) про порушення позивачем правил обгону, а саме при обгоні перетнув сумісну лінію розмітки та винесено постанову АІ № 173446 від 13.06.2009 року (а.с.3), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн.
Відповідачем при складені протоколу та винесені постанови було встановлено, що ОСОБА_1, 13.06.2009 року о 06.36, керуючи автомобілем «Фіат» д.н. НОМЕР_1 на 91 км а/ Київ-Знам»янка при обгоні перетнув сумісну лінію розмітки. Та відповідачем було визначено пункт Правил дорожнього руху України, який було порушено позивачем – 1.1.3-2. Однак, зазначений пункт відсутній у Правилах дорожнього руху України.
Зазначені протокол та постанова перевірялись судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов’язковим є врахування особи порушника.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 13.06.2009 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та містить інформацію, яка не підтверджена доказами. Так, у протоколі зазначено, письмові пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач зазначив, що з порушенням не згодний, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, який не з»явився у судове засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій та у підтвердження тих тверджень, які зазначені у письмових матеріалах справи.
Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП однак, відповідачем неправильно зазначені підстави за яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто, не правильно визначено пункт правил ПДР України, який було порушено позивачем.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Суду не надано було докази у підтвердження зазначеного у протоколі та постанові від 13.06.2009 року правопорушення вчиненого позивачем ОСОБА_1
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 13.06.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення. П озивачем строк на оскарження постанови пропущено, однак позивачу у своїх вимогах просить поновити зазначений строк для звернення до суду. У зв»язку з чим, суд поновлює похзивачу строк для звернення до суду із зазначеним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України о ргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до посадової особи: інспектора ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченка Валерія Петровича про визнання незаконними дії посадової особи та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити .
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження Постанови від 13.06.2009року, винесеної посадовою особою - інспектором ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченком Валерієм Петровичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визнати незаконними дії відповідача по справі - посадової особи - інспектора ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченка Валерія Петровича.
Визнати незаконною та скасувати Постанову серії АІ № 173446 від 13.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП , винесену посадовою особою - інспектором ДПС Кагарлицького взводу ДАІ ГУ МВС України в Київській області – Ткаченком Валерієм Петровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення -
закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Свистунова