П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Прокопенка О.Б.,
суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю:
позивача - ОСОБА_5,
представника відповідача - Гудзя Олександра Миколайовича, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) про зобов'язання вчинити дії та стягнення різниці донарахованої заробітної плати,
в с т а н о в и л а:
У травні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ГПУ, в якому просив:
1) зобов'язати відповідача відповідно до вимог абзацу першого пункту 1, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1996 року № 232 «Про надбавки до грошового забезпечення працівників слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки і прокуратури» (далі - постанова № 232), пункту 2 наказу Генерального прокурора України від 4 квітня1996 року № 181-К (далі - наказ № 181-К) та пункту 2.6 Положення про порядок встановлення надбавок до посадових окладів працівникам органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 20 березня 2006 року № 622-ц (далі - Положення, наказ № 622-ц відповідно), статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ) провести перерахунок заробітної плати та виплатити позивачу різницю неотриманої заробітної плати у вигляді щомісячної доплати за вислугу 20 і більше років на посадах начальницького складу в слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, слідчих співробітників Служби безпеки України, начальників слідчих підрозділів, їх заступників, прокурорів-криміналістів і слідчих органів прокуратури та військових прокуратур у розмірі 100 відсотків суми пенсії, яка могла б бути нарахована у разі виходу на пенсію (далі - Доплата) з 1 грудня 2005 року;
2) зобов'язати відповідача відповідно до пункту 1.3 наказу Генерального прокурора України від 20 січня 2004 року № 240-ц, пункту 2.3 Положення провести перерахунок заробітної плати з урахуванням вислуги років, яка станом на 1 вересня 2005 року у позивача становила понад 20 років, та виплатити надбавку за вислугу років до заробітної плати, що виплачується працівникам органів прокуратури України у відсотках від загальної суми посадового окладу і надбавки за класний чин, залежно від стажу роботи, якщо вислуга 20 років і більше років, у розмірі надбавки за вислугу років 30 відсотків (далі - Надбавка);
3) зобов'язати відповідача провести перерахунок заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, як передбачено частиною першою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, видати довідку про заробітну плату за 24 календарні місяці роботи та інші документи, необхідні для перерахунку пенсії за вислугу років, станом на 30 листопада 2007 року та інший період;
4) зобов'язати відповідача видати довідки про заробітну плату станом на 30 листопада 2007 року та 1 лютого 2008 року для призначення та перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням перерахунку заробітної плати - Доплати згідно з постановою № 232;
5) зобов'язати відповідача провести перерахунок заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, як передбачено частиною першою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, та видати довідку про заробітну плату за 60 календарних місяців роботи підряд та інші документи, необхідні для перерахунку пенсії за вислугу років, на день звільнення, тобто станом на 25 вересня 2009 року;
6) зобов'язати відповідача врахувати попередній стаж роботи слідчим органів внутрішніх справ - 5 років 0 місяців 2 дні до стажу слідчого ГПУ, в органах прокуратури - 15 років 0 місяців 17 днів при обчисленні періоду, за який виплачується одноразова грошова допомога, тобто за 20 повних календарних років, відповідно до вимог частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ;
7) зобов'язати відповідача відповідно до вимог частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ виплатити позивачу грошову допомогу без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури, з якого обчислена пенсія за вислугу років, за період з вересня 1989 року по вересень 2009 року, що складає 20 років на день звільнення;
8) стягнути з відповідача різницю донарахованої заробітної плати у вигляді щомісячної Доплати за період із 1 грудня 2005 року по листопад 2007 року відповідно до звіту-розрахунку в сумі 111 729 грн 83 коп.;
9) зобов'язати відповідача після проведення всіх виплат заборгованостей по заробітній платі оформити належним чином та видати підтверджуючі документи довідки-розрахунки по заробітній платі за 24 останні календарні місяці служби підряд станом на 30 листопада 2007 року на момент отримання права для призначення пенсії працюючим, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до вимог статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ для управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва для переоформлення і виплати належної позивачу пенсії, яку він мав отримувати на момент звернення за призначенням пенсії, тобто станом на 30 листопада 2007 року та 1 лютого 2008 року;
10) зобов'язати відповідача після проведення всіх виплат заборгованостей по заробітній платі оформити належним чином та видати підтверджуючі документи - довідки-розрахунки по заробітній платі з відображенням заборгованостей по заробітній платі за 60 останніх календарних місяців служби підряд на момент звільнення позивача, з якого обчислюється розмір пенсії, відповідно до вимог статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ для переоформлення і подальшої виплати належної позивачу пенсії, яку він мав отримувати на момент звільнення.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до наказу ГПУ від 24 вересня 2009 року № 2541ц ОСОБА_5 на підставі його рапорту звільнено з посади прокурора другого наглядового відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Головного слідчого управління ГПУ за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (стаття 38 Кодексу законів про працю України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_202/ed_2015_12_25/pravo1/KD0001.html?pravo=1>) з 25 вересня 2009 року.
Позивач звернувся до ГПУ із заявою від 2 лютого 2012 року, у якій просив провести виплату заробітної плати (Доплату, Надбавки) за період з 2005 року по 2007 рік із урахуванням перерахунку відповідно до наданих довідок про заробітну плату, а також провести перерахунок та виплату заробітної плати, як передбачено наказом № 181-к, за період з 2005 по 2007 роки; виплатити Доплату, передбачену наказом № 181-К та наказом № 622-ц, за період з 2005 по 2007 роки в сумі 89 231 грн 38 коп.; виплатити надбавки до заробітної плати, збережені наказами Генерального прокурора України від 27 жовтня 2005 року № 3299-ц та 27 січня 2006 року № 237-ц, за складність та напруженість у роботі та надбавки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2003 року № 1711 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_09/pravo1/KP031711.html?pravo=1> «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - постанова № 1711) з квітня по серпень 2006 року в сумі 8806 грн 25 коп.; з урахуванням перерахунку та виплати заробітної плати (доплат, надбавок до заробітної плати) провести розрахунок суми для обчислення пенсії, яка може бути нарахована у разі виходу на пенсію з урахуванням виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, як передбачено 'Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_01_01/pravo1/T031058.html?pravo=1> (далі - Закон № 1058-IV), в сумі 42 037 грн 23 коп.; видати довідку про заробітну плату та інші документи, необхідні для оформлення-перерахунку пенсії за вислугу років станом на 1 грудня 2007 року та інший період; з урахуванням перерахунку заробітної плати виплатити грошову допомогу, як передбачено частиною п'ятнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ; виплатити частину невиплаченої грошової допомоги в сумі 60 000 грн, передбачену частиною п'ятнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
У листі-відповіді від 12 березня 2012 року № 18-443 на вказану заяву позивача ГПУ повідомила, що Доплату за період з серпня 2005 року по червень 2006 року нараховувати позивачеві немає підстав, оскільки період роботи на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства військової прокуратури Північного регіону України до стажу, що дає право на отримання зазначеної доплати, не входить; за період з липня 2006 року по листопад 2007 року зазначена Доплата була нарахована та виплачена у лютому 2010 року, що було відображено в отриманих особисто позивачем довідках від 23 лютого 2010 року №№ 18-26зп, 18-27зп із урахуванням Доплати, при цьому у вказаних довідках заробіток визначений відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а не на підставі Закону № 1058-IV; до того ж, оскільки Указ Президента України від 18 квітня 2002 року № 349/2002 «Про деякі заходи щодо матеріального забезпечення працівників прокуратури у зв'язку з додатковим навантаженням», яким встановлено надбавку за напруженість та складність роботи, та постанова № 1711, якою встановлено надбавку за особливий характер роботи та інтенсивність праці, втратили чинність, то й підстав для виплати позивачу зазначених надбавок після 1 квітня 2006 року немає; грошова ж допомога у разі виходу на пенсію за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ була нарахована та виплачена позивачу у повному розмірі в жовтні 2009 року.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, позов задовольнив частково:
- зобов'язав ГПУ провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_7 у вигляді Доплати та Надбавки з урахуванням періоду навчання у Вищій слідчій школі Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) СРСР (з 9 вересня 1985 року по 28 липня 1989 року) як строкової служби та виплатити ОСОБА_5 різницю неотриманої заробітної плати за результатами проведеного перерахунку;
- зобов'язав ГПУ провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_5, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески;
- зобов'язав ГПУ провести перерахунок грошової допомоги, яка виплачується у разі виходу на пенсію за вислугу років, у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури, з урахуванням повних 14 років роботи ОСОБА_5 в органах прокуратури та з урахуванням здійсненої Доплати відповідно до довідок від 23 лютого 2010 року №№ 18-26зп, 18-27зп, та виплатити різницю неотриманої грошової допомоги за результатами проведеного перерахунку;
- в іншій частині адміністративного позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України постановою від 11 лютого 2016 року скасував попередні рішення судів в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ГПУ провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_5 у вигляді Доплати та Надбавки з урахуванням періоду навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР (з 9 вересня 1985 року по 28 липня 1989 року) як строкової служби та виплатити ОСОБА_5 різницю неотриманої заробітної плати за результатами проведеного перерахунку, а також в частині зобов'язання ГПУ провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_5, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески. Ухвалив у цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовив. У решті попередні рішення судів залишив без змін.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду касаційної інстанції, ОСОБА_5 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2016 року та залишити в силі судові рішення, які були скасовані цією постановою.
На обґрунтування заяви додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2011 року (№ К-18583/07), 12 жовтня 2012 року
(№ К-34310/09), 24 січня 2013 року (№ К/9991/63474/11), 28 серпня та 18 грудня 2014 року (№№ К/800/16598/14, К/800/34086/13 відповідно), 22 січня 2015 року (№ К/800/8503/14), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - постанова № 393) щодо:
- зарахування до періоду проходження служби на пільгових умовах участь позивача у виконанні бойових завдань в умовах надзвичайного стану в м. Баку та у складі МВС Азербайджанської РСР;
- зарахування до стажу роботи, який дає право на Доплату та Надбавку, часу навчання ОСОБА_5 в період з 9 вересня 1985 року по 28 липня 1989 року у Вищій слідчій школі МВС СРСР як строкової служби.
До заяви також додано копії постанов Верховного Суду України від 5 лютого 2008 року та 9 червня 2015 року (справи №№ 21-2369во07, 21-207а15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують невідповідність оскаржуваного судового рішення викладеним у цих постановах висновкам щодо застосування норм матеріального права.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, у справі, що розглядається, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про зобов'язання ГПУ провести перерахунок заробітної плати у вигляді Доплати та Надбавки з урахуванням періоду навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР як строкової служби і зобов'язання ГПУ виплатити різницю неотриманої заробітної плати за результатами проведеного перерахунку та провести перерахунок заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, суд касаційної інстанції виходив із того, що не підлягає зарахуванню позивачу до стажу роботи, який дає право на Доплату та Надбавку, час навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР як строкова служба, оскільки законодавство колишнього СРСР і законодавство України прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання у військово-навчальних закладах, а не у навчальних закладах МВС СРСР (школах міліції). Суд також зазначив, що у ході розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій не встановили обставин належності Вищої слідчої школи МВС СРСР (школи міліції) до військово-навчальних закладів, зокрема до військово-навчальних закладів внутрішніх військ МВС СРСР, та в порядку виконання обов'язку, визначеного частиною першою статті 71 КАС, позивач не надав суду доказів наведеного.
Крім того, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про зарахування до періоду проходження служби на пільгових умовах участь позивача у виконанні бойових завдань в умовах надзвичайного стану в м. Баку та у складі МВС Азербайджанської РСР на підставі норм постанови № 393, касаційний суд погодився з їхніми висновками про те, що вказана постанова визначає питання щодо призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (далі - Закон № 2262-XII) та не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки не регулює порядок зарахування стажу, який дає право на отримання Доплати та Надбавки.
Натомість у наданих для порівняння рішеннях від 13 жовтня 2011 року, 12 жовтня 2012 року, 24 січня 2013 року суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що час військової служби під час виконання особою інтернаціонального обов'язку в складі контингенту Радянських військ в Республіці Афганістан необхідно розраховувати як один місяць служби за три і такий пільговий стаж потрібно зарахувати до стажу трудової діяльності цієї особи при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
У рішенні від 28 серпня 2014 року Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що строк навчання особи курсантом Ризького військово-політичного училища ім. Маршала Радянського Союзу ОСОБА_8 прирівнюється до строкової військової служби, яка підлягає зарахуванню до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Вищий адміністративний суд України в рішенні від 18 грудня 2014 року дійшов висновку про те, що строк навчання особи курсантом Сімферопольського вищого військово-політехнічного будівельного училища прирівнюється до строкової військової служби, яка підлягає зарахуванню до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
У рішенні від 22 січня 2015 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що строк навчання особи у Вищій школі МВС СРСР зараховується до стажу державної служби, що дає право на щомісячну надбавку за вислугу років, яка встановлена наказом голови апеляційного суду Кіровоградської області від 3 січня 2012 року № 41-ЗП.
У постанові від 5 лютого 2008 року, розглядаючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугу років, Верховний Суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що підлягає пільговому (кратному) обчисленню період проходження строкової військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан для зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону 1789-ХІІ.
У постанові від 9 червня 2015 року, розглядаючи питання про можливість зарахування до стажу державної служби періоду проходження служби в органах внутрішніх справ, а саме періоду навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР, Верховний Суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що з огляду на положення статті 35 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» та абзацу двадцять другого пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_11_19/pravo1/KP940283.html?pravo=1> (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок обчислення стажу) навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР підлягає включенню до стажу державної служби, що дає право на отримання надбавки за вислугу років.
Заслухавши пояснення ОСОБА_5 та представника ГПУ, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, які регулюють порядок та умови зарахування особі, яка виходить на пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, часу навчання курсантом у вищому навчальному закладі МВС (Вищій слідчій школі МВС СРСР) як строкової служби до стажу роботи, який дає право на Доплату та Надбавку.
Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом вказаних норм матеріального права, колегія суддів виходить із такого.
Порядок та умови виплати Доплати на Надбавки на час виникнення спірних відносин встановлювалися постановою № 232, наказом № 181-к (зі змінами відповідно до наказу Генерального прокурора України від 1 червня 1996 року № 450-к), Положенням про порядок виплати процентних надбавок за вислугу років до заробітної плати працівникам органів прокуратури України, затвердженим Указом Президента України від 20 грудня 1991 року № 11 «Про розміри надбавок до посадових окладів за класні чини та вислугу років працівникам органів прокуратури України» (далі - Положення про порядок виплати), Указом Президента України від 2 червня 1995 року № 414/95 «Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників органів прокуратури» та Положенням про порядок встановлення надбавок до посадових окладів працівникам органів прокуратури України, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 20 січня 2004 року № 240-ц (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 1 постанови № 232 особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, слідчим співробітникам Служби безпеки, начальникам слідчих підрозділів, їх заступникам, прокурорам-криміналістам і слідчим органів прокуратури та військових прокуратур встановлено:
- щомісячну надбавку до окладів грошового утримання (для працівників органів прокуратури - до посадових окладів з урахуванням надбавок за класні чини) за службу на посадах слідчих і прокурорів-криміналістів у розмірах згідно з додатком (як зазначалося вище - Надбавка);
- щомісячну доплату за вислугу 20 і більше років на посадах начальницького складу в слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, слідчих співробітників Служби безпеки, начальників слідчих підрозділів, їх заступників, прокурорів-криміналістів і слідчих органів прокуратури та військових прокуратур у розмірі 100 відсотків суми пенсії, яка може бути їм нарахована у разі виходу на пенсію (як зазначалося вище - Доплата). Працівникам прокуратури та військової прокуратури, які після призначення їм пенсії продовжують працювати на зазначених посадах, ця доплата не виплачується.
У пункті 2 наказу № 181-к визначено, що до стажу роботи, що дає право на Доплату, зараховується час роботи в органах прокуратури, в тому числі військової прокуратури, на посадах стажиста слідчого, слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу, начальника відділу криміналістики, прокурора-криміналіста, що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства; робота на зазначених посадах в органах внутрішніх справ і Служби безпеки України по безпосередньому провадженню попереднього слідства; частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та строкова військова служба.
Поряд з цим пунктами 3, 4 Положення про порядок виплати визначено, що у трудовий стаж роботи, який дає право на одержання Надбавки, включається час роботи в органах прокуратури.
У стаж роботи, що дає право на одержання Надбавки, також включаються: час роботи на прокурорсько-слідчих посадах військової прокуратури, на слідчій роботі в органах внутрішніх справ і служби національної безпеки та перебування на строковій службі в Збройних Силах; робота судді, арбітра, а також працівників органів юстиції, що займаються діяльністю судів; робота на виборних посадах в Радах і профспілкових організаціях, якщо працівник до і після цього працював в органах прокуратури; час роботи в державних установах, інших організаціях працівників, що мають класні чини і були направлені туди, а потім повернулись в прокуратуру для продовження роботи; період навчання у вищих учбових закладах, якщо після закінчення випускник направлений в органи прокуратури; частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею дворічного віку і додаткова відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років; робота за кордоном, якщо працівник направлявся органами прокуратури, перед відрядженням працював на посадах, що передбачають присвоєння класного чину, і протягом двох місяців після повернення з-за кордону поступив в органи прокуратури на зазначені посади; якщо особа до присвоєння їй класного чину працювала в органах прокуратури на посадах, передбачених пунктом 2 цього Положення.
Відповідно до копії довідки управління МВС України в Чернівецькій області від 16 листопада 2006 року № 10/2809 суди встановили, що в період з 9 вересня 1985 року по 28 липня 1989 року ОСОБА_5 навчався у Вищій слідчій школі МВС СРСР, а по закінченні навчання відряджений для подальшого проходження служби в розпорядження управління внутрішніх справ Чернівецької області з наданням чергової відпустки по 28 серпня 1989 року (а.с. 45, т. 1).
Як убачається з матеріалів справи, відповідач, обчислюючи стаж, що дає право ОСОБА_5 на Доплату, зарахував половину строку його навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР з 9 вересня 1985 року по 28 липня 1989 року (а.с. 149, т. 2), а на Надбавку взагалі не зарахував період навчання позивача у Вищій слідчій школі МВС СРСР з 9 вересня 1985 року по 28 липня 1989 року (а.с. 145, т. 2).
Відповідно до статті 58 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_186/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суть положення статті 58 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_186/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1997_05_13/pravo1/KS97001.html?pravo=1>), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року № 3-рп <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2001_04_05/pravo1/KS01005.html?pravo=1>).
У цьому випадку, як установили суди, позивач проходив навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР з 9 вересня 1985 року по 28 липня 1989 року, а відтак правовий статус позивача, який останній мав при навчанні у Вищій слідчій школі МВС СРСР, визначався положеннями законодавства колишнього СРСР, які діяли у зазначений період часу.
Так, згідно з пунктом 7 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 23 жовтня 1973 року № 778 (у редакції, що діяла у 1985-1989 роках), передбачалося, що військовозобов'язані, які зараховані курсантами шкіл міліції, знімаються відповідно до чинного законодавства з військового обліку і перебувають в кадрах МВС СРСР.
Аналогічна норма також була закріплена і в пункті 4 указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 червня 1973 року «Про основні обов'язки і права радянської міліції по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю».
Водночас положення статті 11 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов'язок» (у редакції, що діяла у 1985-1989 роках) визначали, що громадяни, прийняті до військово-навчальних закладів, перебувають на дійсній військовій службі та називаються курсантами. На них поширювались обов'язки, встановлені для військовослужбовців строкової служби. Вони та їх сім'ї користувалися правами, пільгами та перевагами, встановленими чинним законодавством для військовослужбовців строкової служби та їх сімей.
12 травня 1992 року введено в дію 'Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обовязок і військову службу» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_25/pravo1/T223200.html?pravo=1>(далі - Закон № 2232-XII), абзацом третім частини першої статті 24 якого встановлено, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Статтею ж 25 Закону № 2232-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909513/ed_2015_12_25/pravo1/T223200.html?pravo=1> встановлювалось, що громадяни, які навчаються у військово-навчальних закладах, перебувають на військовій службі і не мають звань прапорщиків чи мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами. Навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
Тобто, як законодавство колишнього СРСР, так і законодавство України прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання у військово-навчальних закладах, а не у навчальних закладах МВС СРСР (школах міліції).
У ході розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій не встановили обставин належності Вищої слідчої школи МВС СРСР (школи міліції) до військово-навчальних закладів, зокрема до військово-начальних закладів внутрішніх військ МВС СРСР, та в порядку виконання обов'язку, визначеного частиною першою статті 71 КАС, позивач не надав судам доказів наведеного.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовлене ними оспорене правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погоджується з висновком суду касаційної інстанції про те, що до стажу роботи, що дає право на Доплату та Надбавку особі, яка виходить на пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягає зарахуванню час навчання курсантом у вищому навчальному закладі МВС (Вищій слідчій школі МВС СРСР) як строкова військова служба.
Отже, суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Крім того, щодо посилання ОСОБА_5 у заяві про зарахування до періоду проходження служби на пільгових умовах участі позивача у виконанні бойових завдань в умовах надзвичайного стану в м. Баку та у складі МВС Азербайджанської РСР на підставі норм постанови № 393, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог, які виходили з того, що вказана постанова визначає питання щодо призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII та не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки не регулює порядок зарахування періоду проходження вказаної служби до стажу, який дає право на отримання Доплати та Надбавки.
Таким чином, постанова Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2016 року у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.Б. Прокопенко
Судді: О.Ф. Волков
М.І. Гриців
О.В. Кривенда