Справа №487/1222/17 20.09.2017 20092017 20.09.2017

Провадження №22-ц/784/1963/17

Суддя першої інстанції - Щербина С.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Крамаренко Т.В.,

суддів: Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання: Шагай О.А.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2017 року, постановлену по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олесі Михайлівни, ОСОБА_6 про визнання незаконним, скасування рішень та зобов'язання скасувати та вилучити записи про реєстрацію прав власності, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О. М., ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішень та зобов'язання скасувати та вилучити записи про реєстрацію прав власності.

Позивачка зазначала, що 15 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») і нею укладено кредитний договір №014/08-112/69789, за умовами якого Банк надав їй 252 000 грн., у вигляді невідновлюваної кредитної лінії зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 15 жовтня 2017 року включно.

Виконання умов указаної угоди забезпечено нотаріально посвідченими іпотечними договорами, укладеними у той же день між позивачем та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») предметом яких є належні на праві власності ОСОБА_4 нежитлові приміщення - магазин промислових товарів, що розташований по АДРЕСА_1, та квартира АДРЕСА_2. За умовами іпотечних договорів іпотекодержатель мав право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок іпотечного майна.

Як стало відомо позивачу, між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено договір, відповідно до якого Банк відступив на користь останнього права вимоги за кредитним договором №014/08-112/69789 від 15 жовтня 2007 року та іпотечними договорами.

Рішеннями Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. за №33690463 та №33690409 від 2 лютого 2017 року було проведено реєстрацію права власності на нежитлові приміщення: магазин промислових товарів, який знаходиться по АДРЕСА_1, та на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_6 на підставі його заяви.

Посилаючись на те, що зазначені рішення є незаконними, вчиненні з перевищенням повноважень та без дотримання вимог чинного законодавства, ОСОБА_4 просила суд визнати їх незаконними та скасувати, а також зобов'язати приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. скасувати та вилучити записи №18836481 та 18836419 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_6

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2017 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі представник позивачки, не погоджуючись з мотивувальною частиною ухвалою суду, просив її змінити шляхом виключення посилання суду на те, що представник позивача заявив клопотання про закриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивачки та відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні саме представник позивача заявив клопотання про закриття провадження у справі.

Проте, з таким посилання суду погодитися не можливо з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи, представником позивачки - ОСОБА_2 було заявлено письмове клопотання про приєднання до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду України від 25 квітня 2017 року по справі №21-3197а16 та вирішити питання щодо підвідомчості справи за результатами якого постановити відповідну ухвалу.

Клопотання в будь-якій формі - письмовій або в усній від представника позивачки про закриття провадження у справі під час розгляду справи не заявлялися.

За таких обставин, у суду не було підстав закривати провадження з посиланням саме на заяву представника про закриття провадження у справі.

Таким чином, оскаржувана ухвала на підставі п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, як така, що постановлення з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи для подальшого розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2017 року скасувати, а справу направити для подальшого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова