Справа 2-А-998/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада  2009 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої  -  судді Миронової О.В.,

при секретарі - Григоренко О.С.,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1   до Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування  постанови  про накладення  адміністративного стягнення  -

В С Т А Н О В И В :

12.10.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування  постанови від 06.03.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 2 КпАП України.

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення  п.11.4 Правил дорожнього руху, так як в момент зупинення його працівником ДАІ він дійсно рухався по лівій смузі руху, але виїхав на ліву смугу з метою об’їзду  транспортного засобу, який стояв на ній.

Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України  складений 06.03.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України – розташування  транспортних засобів на проїзній частині, а саме: на 200 км автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв позивач, керуючи автомобілем «Форд Ескорт»  номерний знак НОМЕР_1, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій на дорозі з одностороннім рухом, де є дві смуги в одному напрямку, чим порушив п. 11.4 Правил дорожнього руху. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

 Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху (п.11.4),  суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно пояснень свідка ОСОБА_2 позивач змушений був виїхати на ліву смугу, оскільки на крайній правій смузі була перешкода у вигляді транспортного засобу, який зупинили працівники ДАІ. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з’ясовані обставини, які мають значення для справи.

Строк притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КпАП України не витік і юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову ВЕ 066634 від 06.03.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України відносно ОСОБА_1  визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                 О.В.Миронова