УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 р.Справа № 645/1680/15-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.07.2017р. по справі № 645/1680/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, УПФ України в Фрунзенському районі м. Харкова), в якому просила суд:

-визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 у встановленому законом розмірі;

-зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 16.01.2013 року у розмірах відповідно до чинного законодавства з урахуванням виплачених сум.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.04.2015 року по справі № 645/1680/15-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання протиправними дій та спонукання до вчинення дій відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 року по справі № 645/1680/15-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.04.2015 року по справі № 645/1680/15-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016 року по справі № 645/1680/15-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 року скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.06.2016 року по справі № 645/1680/15-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії за період з 16 січня 2013 року по 27 жовтня 2014 року залишено без розгляду.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком у встановленому законом розмірі протиправними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 з 28.10.2014 року індексацію та перерахунок пенсії за віком у відповідності до Пенсійного законодавства України, з урахуванням заробітної плати та стажу у розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з подальшим її перерахуванням у зв'язку зі змінами пенсійного законодавства, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2016 року по справі № 645/1680/15-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.06.2016 р. по справі №645/1680/15-а скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова про зобов'язання вчинити певні дії за період з 16 січня 2013 року по 27 жовтня 2014 року.

Прийнято в цій частині ухвалу, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії за період з 16 січня 2013 року по 24 серпня 2014 року включно залишено без розгляду.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова в частині позовних вимог визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період з 25 серпня 2014 року по 27 жовтня 2014 року включно направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В іншій частині постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.06.2016 р. по справі №645/1680/15-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 року по справі № 645/1680/15-а касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного тсуду від 25 липня 2016 року - без змін.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.07.2017 року по справі № 645/1680/15-а визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком у встановленому законом розмірі у період з 25.08.2014 року по 27.10.2014 року включно.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 індексацію та перерахунок пенсії за віком за період з 25 серпня 2014 року по 27 жовтня 2014 року включно, у відповідності до Пенсійного законодавства України, з урахуванням заробітної плати та стажу, у розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з подальшим її перерахуванням у зв'язку зі змінами пенсійного законодавства, з урахуванням фактично виплачених сум.

Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.07.2017 року по справі № 645/1680/15-а скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 20.10.2014 року звернулась до відповідача із заявою про надання останній детального розрахунку поновленої пенсії для подальшого захисту своїх прав. 28.10.2014 року на адресу ОСОБА_1 у Державі Ізраїль направлено відповідь на вищезазначену заяву. Враховуючи викладене, вказує, що датою, коли позивач дізналась про порушення своїх прав є 28.10.2014 року. Крім того, вказує, що 08.06.2016 року під час вирішення спірних правовідносин Фрунзенським районним судом м. Харкова було вірно застосовано положення ч.2 ст. 99 та ст. 100 КАС України.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.02.2014 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №757/15743/13-а зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставах, визначених законодавством України, починаючи з 16.01.2013 року.

На виконання зазначеного рішення суду Управлінням Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2013 року, в розмірі, визначеному на день виїзду на постійне проживання до Ізраїлю (11.09.1997 року) - 49,86 грн..

Не погодившись із вказаними діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на проведення індексації та перерахунок пенсії за віком у відповідності до Пенсійного законодавства України, з урахуванням заробітної плати та стажу, у розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з подальшим її перерахуванням у зв'язку зі змінами пенсійного законодавства, з урахуванням фактично виплачених сум. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що даний спір повинен розглядатися в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, а відтак, прийшов до висноку про необхідність захисту прав позивача з 25.08.2014 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів по догляду за непрацездатними.

Стаття 24 Конституції України гарантує громадянам України рівність конституційних прав незалежно від місця проживання. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами ( частина 3 статті 25 Конституції України).

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Тобто, кожен громадянин України має право на вибір місця свого проживання із збереженням всіх конституційних прав.

Так, Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 визнано неконституційними пункт 2 частини 1 статті 49 та друге речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'зкове державне пенсійне страхування».

Згідно рішення Конституційного Суду України, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Європейський суд з прав людини у п. 51 рішення у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 02.02.2014 року, зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України.

Враховуючи наведене, позивач як громадянин України, незалежно від країни свого проживання, вправі користуватися конституційними правами, в тому числі і правом на пенсійне забезпечення.

Так, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.1, 2 ст.42 цього Закону.

Частинами першою, другою статті 42 Закону передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Згідно з частиною 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Зазначений Закон України визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

В ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Крім того, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Петриченко проти України» визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю 46 Конституції України про те, що розмір його пенсії був нижчим від встановленого у відповідний час прожиткового мінімуму, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Таким чином, з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини та з метою не допущення дискримінації позивача, як громадянина України, який постійно проживає за кордоном та якому пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позову ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова провести індексацію та перерахунок пенсії у відповідності до Пенсійного законодавства України, з урахуванням заробітної плати та стажу, у розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з подальшим її перерахуванням у зв'язку зі змінами пенсійного законодавства, з урахуванням фактично виплачених сум.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що права позивача підлягають захисту з 25.08.2014 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких Кодексом адміністративного судочинства передбачено 6 місяців.

Верховний Суд України у постановах від 08 грудня 2015 року (справи № 21-5440а15, № 21-5653а15), переглядаючи рішення суду касаційної інстанції у справах зазначеної категорії за заявами, в яких, крім іншого, йшлося про усунення розбіжностей у застосуванні законодавства, що регламентує строки звернення до адміністративного суду, вказав на те, що вказані спори мають вирішуватися з урахуванням вимог статей 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду (25.02.2015 року, що підтверджується відбитком штампеля на конверті поштового відділення), шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 25.08.2014 року.

Крім того, колегія суддів зауважує, що даний спір в частині визначення дати, з якої підлягають захисту права позивача, було вирішено ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2016 року по справі № 645/1680/15-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір в частині позовних вимог за період з 28.10.2014 року вже вирішений постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.06.2016 року по справі № 645/1680/15-а, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком у встановленому законом розмірі у період з 25.08.2014 року по 27.10.2014 року включно, а також зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 індексацію та перерахунок пенсії за віком за період з 25 серпня 2014 року по 27 жовтня 2014 року включно, у відповідності до Пенсійного законодавства України, з урахуванням заробітної плати та стажу, у розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з подальшим її перерахуванням у зв'язку зі змінами пенсійного законодавства, з урахуванням фактично виплачених сум, підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.07.2017 року по справі № 645/1680/15-а відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.07.2017р. по справі № 645/1680/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.

Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2017 р.