Справа № 359/3421/17 Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.

Провадження № 33/780/797/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 429 21.09.2017

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Ісхак Салі Абделбарі – ОСОБА_2 та представника митниці ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року, якою

Ісхак Салі Абделбарі (Ishak Sali Abdelbari), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Ірака, м. Багдад, громадянки ОСОБА_4, проживаючої в ОСОБА_4, м. Стокгольм, по вул. 10 Несвеген, район Судордтеля, кв. 30, працюючої вихователькою в дитячому садочку у ОСОБА_4, -

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень 00 копійок.

Вилучену в громадянки ОСОБА_4 Ісхак Салі Абделбарі валюту у розмірі 1300 доларів США, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0150/UA125100/17 від 19.03.2017 року, конфісковано в дохід держави.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови суду, 19.03.2017 о 17 год. 35 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка ОСОБА_4 Ісхак Салі Абделбарі, яка відлітала з України літаком авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» до ОСОБА_4, м. Стокгольм, рейсом PS 173, та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що остання відповіла, що має 10 000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці, де нею було видано готівку в розмірі 12 000 доларів США, яка знаходилась у сумці, без ознак приховування, та зі слів пасажирки належала їй особисто. З виявленої суми пасажирці було пропущено 10 700 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1300 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспектора митниці не зверталася.

Своїми діями громадянка ОСОБА_4 Ісхак Салі Абделбарі під час проходження митного контролю в залі "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

На вказану постанову суду, захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду незаконною та такою, що не відповідає матеріалам та обставинам справи. Просить постанову скасувати, постановити нову, якою визнати Ісхак Салі Абделбарі винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень, без застосування додаткового стягнення – конфіскації валюти, а вилучені грошові кошти у розмірі 1300 доларів США повернути власниці.

Обгрунтовуючи свої вимоги зазначає, що правопорушниця свою вину визнала повністю, до України прибула вперше, а тому не була обізнана із законодавством України про перевезення допустимого розміру валюти без декларування. Також, правопорушниця надала документи про те, що працює одна, разом із чоловіком мають легальні джерела доходів, на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, а вилучені у неї грошові кошти довгий час відкладали з заробітної плати, тому, конфіскована валюта є для родини правопорушниці значною та погіршить її рівень життя.

Крім того, звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення допустив упередженість при розгляді справи, не оцінив та не зазначив у постанові надані пояснення правопорушниці. Крім того, жодних даних, які б давали підстави суду вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність, в матеріалах справи відсутні, а твердження суду про те, що конфіскація грошових коштів у розмірі 1300 доларів США покладе на правопорушницю «індивідуальний надмірний тягар», вважає хибними.

У судове засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Ісхак Салі Абделбарі не з’явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила.

У судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Ісхак Салі Абделбарі – ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, підтвердив викладені у ній доводи, просив її задовольнити.

Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про доведеність винності Ісхак Салі Абделбарі у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При цьому, доведеність вини та правильність кваліфікації дій Ісхак Салі Абделбарі ніким не оспорюється.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та правомірно призначив стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

При цьому, діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.

Доводи захисника про те, що конфіскація вилученої у Ісхак Салі Абделбарі валюти суперечить висновкам та практиці Європейського Суду з прав людини, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Навпаки, у п. 33 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії» зазначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов’язана додержуватися, зокрема третього критерію – правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти ОСОБА_4»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов’язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб’єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з’ясованих обставин і фактів.

Однак, суду не надано доказів про те, що конфіскація вилученої у Ісхак Салі Абделбарі готівки, покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар».

При цьому, апеляційний суд враховує, що наявність у правопорушника на утриманні дітей, не може бути безумовним доказом того, що конфіскація вилученої у Ісхак Салі Абделбарі готівки, покладає на неї індивідуальний надмірний тягар.

При цьому, суду не надано жодних належних доказів про доходи та фінансові статки Ісхак Салі Абделбарі. До того ж, як вбачається з матеріалів справи зі слів Ісхак Салі Абделбарі вона при перетині митного кордону України не мала в’їздної декларації та визнавала свою вину у вчиненні порушення митних правил передбачених ст. 471 МК України.

За даних обставин, апеляційним судом не встановлено будь-яких даних про те, що конфіскація вилученої у Ісхак Салі Абделбарі готівки, покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосована у даному випадку.

Твердження апеляції про те, що у Ісхак Салі Абделбарі відсутній умисел на вчинення даного правопорушення, не може бути підставою для закриття справи, оскільки порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, може вчинятись як умисно, так і через необережність. Дана обставина не впливає на кваліфікацію та на вид стягнення.

Відповідно до ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Постановою Національного банку України №148 від 27.05.2008 року затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України.

Відповідно до вказаної інструкції фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа – нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезені в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Не можуть бути застосовані щодо Ісхак Салі Абделбарі й вимоги конвенції «Про захист заробітної плати». Так, ст. 10 вказаної конвенції передбачає, що заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім’ї.

Разом із тим, Ісхак Салі Абделбарі не надала суду доказів про те, що вилучені кошти є її заробітною платою та необхідні для її утримання, чи утримання її сім’ї, навпаки, з її слів, ці кошти вона планувала витратити для придбання меблів.

У зв’язку з викладеним, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року щодо Ісхак Салі Абделбарі залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива