УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем   України

6 лютого 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

суддів: Мельничук Н.М. - головуючої,

Яковлєва С.В. та Широкопояса Ю.В.,

з участю: прокурора Руденка В.І.,

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисників - адвокатів

ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Житомира Кімак Л.С, яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 27 грудня 2006 року, -

встановив:

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. З ст. 368 КК України направлено прокурору Житомирської області для організації додаткового розслідування.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що 24 вересня 2004 року в період часу з 14 до 15 години в адмінприміщенні ОДП „Житомиртурист" Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" у будинку № 67 по вул. В. Бердичівській в м. Житомирі вони, працюючи на посадах відповідно ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 обласного дочірнього підприємства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур", являючись службовими особами, за попередньою змовою групою осіб, одержали хабар в особливо великому розмірі у вигляді 80 тис. грн., поєднаний з його попереднім вимаганням.

Повертаючи справу на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду, суд послався на те, що органом досудового слідства незаконно відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо хабародавця ОСОБА_5 та не конкретизовано дій обвинувачених з використанням їх службового становища, за які була отримана винагорода.

Зокрема, в постанові судді вказано, що на додатковому досудовому слідстві прокурору необхідно перевірити законність та обгрунтованість постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.11.2004р.  щодо хабародавця та вирішити органом досудового слідства

Справа №11-99                                                  Головуюча у суді 1 -ї інстанції Янчук Н.П.

Категорія ст.368ч.З ККУкраїни                          Суддя-доповідач Широкопояс Ю.В.

питання про звільнення її від кримінальної відповідальності судом згідно вимог ст. ст. 44 ч. 2, 369 ч. З КК України; усунути суперечності щодо дій підсудних з використанням наданої їм влади та службового становища в сукупності зі всіма матеріалами справи.

В апеляції поставлено питання про скасування вказаної постанови судді з направленням справи на новий судовий розгляд. Апелянт твердить про незаконність постанови судді, посилаючись на законність та обгрунтованість постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та можливість усунення в судовому засіданні можливої неповноти або неправильності досудового слідства.

Заслухавши доповідача, пояснення представників потерпілого ОСОБА_6 в заперечення апеляції, міркування прокурора, яка підтримала доводи апеляції, перевіривши справу, апеляційний суд визнає апеляцію обґрунтованою з таких підстав.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. „Про судову практику у справах про хабарництво", у діях особи, яка у зв'язку з вимаганням у неї хабара, перше ніж його дати, звернулась до органів влади з метою викрити вимагача, складу злочину немає. Тому її необхідно звільняти від відповідальності на підставі не ч. З ст. 369 КК України, а п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК.

Як видно з матеріалів справи, 24.09.2004р. ОСОБА_5 звернулася в УБОЗ УМВС України в Житомирській області із заявою про вимагання у неї хабара ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перше ніж його дати.

Тому постанова слідчого від 18.11.2004р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 369 КК України (давання хабара) є законною та обгрунтованою (а. с. 141 т. 3).

Постанови слідчого про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як обвинувачених за ч. З ст. 368 КК України є мотивованими та відповідають вимогам ст. 132 КПК України. В них детально зазначені час, місце та інші обставини вчинення підсудними інкримінуємого їм злочину. Зокрема, зазначено конкретні дії обвинувачених, зі зміною їх у часі, що були вчинені з використанням службового становища при вимаганні та послідуючому одержанні хабара від ОСОБА_5 у зв'язку з відчуженням об'єктів нерухомості автобази „Турист" на користь ПП „Купава" (а. с. 144-148, 152-155 т. 3).

Тобто, органом досудового слідства достатньо повно встановлено певні обставини, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 64 КПК України. Зокрема, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.

Висновок суду першої інстанції про неконкретність дій підсудних, за які була отримана винагорода, ґрунтується на оцінці доказів та є упередженим.

Суд не позбавлений можливості самостійно конкретизувати ці дії шляхом більш детального допиту свідків та підсудних в судовому засіданні.

Крім того, судовий розгляд даної кримінальної справи триває з листопада 2004 року.

Тому висновок суду першої інстанції про неправильність досудового слідства та неможливість усунення її в судовому засіданні не відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

апеляцію старшого помічника прокурора м. Житомира Кімак Л.С.

задовольнити.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27 грудня 2006 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на додаткове розслідування скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд.