АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Головуючий по 1 інстанції - Мунько Б.П. Доповідач в апеляційній інстанції   - Адаменко Л.В.

Справа №22-1435-2006р.

Категорія поновлення на роботі

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Вініченко Б.Б.

суддів                                        Адаменко Л.В., Бурлаки В.О.

при секретарі                           Шульзі Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Черкаська продовольча компанія на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 травня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» про визнання недійсним трудового контракту, визнання незаконним звільнення з роботи, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

встановила:

В січні 2000 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним трудового контракту, поновлення на роботі, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він у ТОВ «Черкаська продовольча компанія» працював на посаді наладчика устаткування 4 розряду з 25 червня 1996 року. Між ним та роботодавцем трудовий договір був укладений на невизначений строк. Але під тиском з боку адміністрації він уклав з відповідачем контракт терміном дії з 2 січня до 1 липня 1997 року, який в подальшому переукладався у 1998 та 1999 роках.

За контрактом від 1 січня 1999 року його було прийнято на посаду слюсара-ремонтника 4 розгляду.

В квітні 1999 року з вини відповідача з ним при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок чого він втратив 55% професійної працездатності, а 6 грудня 1999 року встановлено довічно 3 групу інвалідності.. У зв'язку з цим за наказом адміністрації від 29 жовтня та 1 листопада 1999 року його було переведено на посаду двірника, а 31 грудня 1999 року з ним був трудовий договір розірваний в зв'язку із закінченням строку дії контракту за п.2 ст.36 КЗпП України.

Позивач доводив, що відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює порядок укладення контракту, відповідач не мав права вимагати укладення його з ним, а

2    

так, як він з ним неодноразово (3 рази) переукладався, то він вважає, що він був прийнятий на роботу на невизначений строк, а тому адміністрація не мала права звільняти його з по закінченню строку контракту.

Рішенням Черкаського районного суду від 10 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений.

Ухвалено визнати контракт, укладений між ТОВ «Черкаська продовольча компанія» та ОСОБА_1 від 1 січня 1999 року недійсним. ОСОБА_1 поновлено на роботу на посаду двірника з 31 грудня 1999 року. Ухвалено стягнути з ТОВ «Черкаська продовольча компанія» на користь позивача 23749,65 грн., 2597,27 грн. -розміру індексації сум компенсації вимушеного прогулу; 7697,6 грн. - розмір компенсації за несвоєчасну виплату зарплати за час вимушеного прогулу та 1007 грн. 60 коп. судових витрат.

Генеральним директором ТОВ «Черкаська продовольча компанія» на вказане рішення подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалене по справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, вказуючи, що воно не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що при його ухваленні не було враховано, що адміністрація не мала можливості влаштувати позивача на роботу відповідно до рекомендації медичних висновків, а з наданого товариством переліку робітничих професій обласного МСЕК №3 не знайдено жодної професії без шкідливих для здоров'я позивача факторів; а також, що позивач відмовився стати на облік в центр зайнятості для його перепідготовки, за що дирекція згідна була провести оплату.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді, судова палата приходить до висновку про те, що апеляційна скарга генерального директора ТОВ «Черкаська продовольча компанія» підлягає відхиленню, як не обгрунтована вимогами закону.

При розгляді позову ОСОБА_1 суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував обставини справи, перевіривши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши зібрані докази та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Визнаючи контракт, укладений між ТОВ «Черкаська продовольча компанія» та ОСОБА_1 1 січня 1999 року, суд вірно обґрунтовував своє рішення тим, що відповідно до ст.21 КЗпП України контрактна форма трудового договору може застосовуватись лише у випадках; передбачених законом.

Позивач відносився до категорії працівників укладення контрактного трудового договору з якими законом не передбачено.

Вищевказане передбачено Постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» №170 від 19 березня 1994 року та п.5 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті на роботу працівників.

В судовому засіданні встановлено, що контракт позивач підписав під тиском адміністрації, пов'язаним із погрозою звільнення з роботи, а також, що контракт з ОСОБА_1 тричі переукладався. За таких обставин відповідно до ч.2 ст.39-1 КЗпП України трудові договори, що були перекладені один або декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, а тому адміністрація ТОВ «ЧПК» не мала права звільняти ОСОБА_1 по закінченню строку контракту.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 6 листопада 1992 року з наступними змінами «контракт є особливою формою трудового договору і укладається він, коли його застосування відповідає законодавству (ст.21 КЗпП).

з

Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він належить до категорії працівників, які згідно із законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств). Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до ст.9 КЗпП недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище працівника порівняно із законодавством України.

При розгляді справи суд першої інстанції, як підстави для поновлення позивача на попередню роботу обгрунтовано врахував, що адміністрацією підприємства відповідача допущені грубі порушення вимог ст.ст.6, 11, 16 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 5, 17, 18, 25 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. 172 КЗпП України з врахуванням того, що позивач втратив працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві, а підприємство в зв'язку з його неможливістю виконання ним попередньої роботи не забезпечило його роботою відповідно до медичних рекомендацій або його перепідготовку для працевлаштування  відповідно до стану його працездатності.

В проекті мирової угоди, яку пропонував відповідач укласти ОСОБА_1 адміністрація товариства-відповідача визнала допущені нею порушення закону при звільненні позивача з роботи, хоч одночасно в ній виклала умови вказаної угоди, які явно порушують права працівника.

Питання про оплату вимушеного прогулу-середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом також вирішено відповідно до вимог ст.235 КЗпП України.

Ставлячи питання про скасування ухваленого по справі рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апелянт посилається на ст.ст.296, 297 ЦПК України, про те вказані норми закону жодних підстав для цього не передбачають.

За наведених обставин підстав для скасування судового рішення по даній справі та задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Черкаська продовольча компанія» відхилити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий                /підпис/

Судді                          /підписи/

Л.В. Адаменко

Суддя апеляційного суду Черкаської області