АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2142 2006 р.
Категорія відшкодування
шкоди, завданої здоров'ю при
виконанні трудових
обов'язків
Головуючий по 1 інстанції
- Євтушенко П.М.
Доповідач в апеляційній Інстанції - Адаменко Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
суддів
при секретарі
Вініченко Б.Б.
Адаменко Л.В., Василенко Л.І.
Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу
відкритого акціонерного товариства «Андрушівське автотранспортне підприємство 11838» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Андрушівського автотранспортного підприємства № 11838 Житомирської області третя особа : відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в Андрушівському районі Житомирської області про стягнення заборгованості та перерахунок страхових виплат по відшкодуванню шкоди, завданої здоров'ю
встановила:
5 липня 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Андрушівського АТП 11838 про стягнення заборгованості та перерахунок страхових виплат по відшкодуванню шкоди, завданої її здоров'ю внаслідок дорожно-транспортної пригоди, вчиненої 15 квітня 1953 року з вини водія організації-відповідача в результаті якої вона стала інвалідом першої групи безстроково . Тілесні ушкодження їй були завдані на виробництві в зв'язку з чим був складений акт про нещасний випадок за формою Н-1. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 1996 року в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві ухвалено стягувати із Андрушівського автотранспортного підприємства № 11838 по 88 грн. 50 коп.
Незважаючи на те, що в державі тривалий час має місце інфляція, відповідач в добровільному порядку не проводив перерахунок суми відшкодування.
Змінивши свої позовні вимоги ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача одноразово недоплачену їй суму відшкодування 32062,9 грн. за період з 1 січня 2001 року до 1 січня 2006 року, а починаючи з 1 січня 2006 року щомісячно безстроково стягувати страхові виплати по втраті її заробітку в сумі 1750 грн., вартість медичного догляду по
2
33,49 грн., вартість постійного стороннього догляду в розмірі 175 грн. та вартість побутового обслуговування в сумі 87,5 грн.
ОСОБА_1 також просина зобов'язати відповідача передати документи по нещасному випадку, який стався з нею на виробництві про відшкодування шкоди її здоров'ю в управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси для продовження страхових виплат на її користь так, як автотранспортним підприємством до подачі нею заяви до суду вони не передані, не дивлячись на те, що ще з 1-го січня 2001 року введений в дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які -спричинили втрату працездатності» в зв'язку з чим не виплачувались їй належні страхові виплати.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Ухвалено збільшити розмір відшкодування шкоди, завданої здоров'ю позивачки, визначений рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11-го жовтня 1996 року, стягнути з Андрушівського АТП-11838 на користь позивачки, починаючи з 1-го січня 2006 року безстроково, щомісячно : страхові виплати по втраті заробітку в сумі 1750 гра, вартість предметів медичного догляду в сумі 33,49 грн., вартість постійного стороннього догляду - 175 грн. та вартість побутового обслуговування - 87,5 грн.
Прийнято рішення про стягнення з Андрушівського АТП № 11838 на користь ОСОБА_1 одноразово недоплачену суму відшкодування шкоди її здоров'ю за період з 1-го січня 2001 року до 1-го січня 2006 року в сумі 32062,9 грн.
В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Головою правління ВАТ «Андрушівське АТП 11838» на вказане рішення подана апеляційна скарга, в якій він просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд не дав належну оцінку доказам по справі, не прийняв до уваги доводи відповідача про те. що акт про нещасний випадок на виробництві складений неналежним чином та. що нещасний випадок на виробництві з потерпілою стався у 1953 році, а судом при вирішенні спору прийнятий до уваги акт, складений 20-го листопада 1992 року по архівних матеріалах, а також , що суд першої інстанції не врахував, що в рішенні Соснівського райсуду м. Черкаси за 1996 рік, яким суд керувався при ухваленні оскаржуваного рішення не вказано, що позивачка отримала травму, пов'язану з нещасним випадком на виробництві.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді судова палата приходить до висновку про те, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Андрусівське автотранспортне підприємство 11838» підлягає відхиленню із слідуючих підстав.
Розглядаючи пред'явлений ОСОБА_1 позов, суд першої інстанції виконав передбачені законом вимоги щодо повного, об'єктивного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи і давши належний правовий аналіз та оцінку зібраним по справі доказам, відповідно до діючого законодавства про порядок відшкодування шкоди, завданої здоров'ю працівника при виконанні ним трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку на виробництві прийшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки.
По даній справі достовірно встановлено, що 15 квітня 1953 року ОСОБА_1
була завдана шкода її здоров'ю з вини водія організації-відповідача, який керуючи автомашиною, на якій перевозив людей на роботу ( в т.ч. і позивачку), допустив порушення Правил дорожного руху , внаслідок чого автомашина перекинулась вверх колесами, а люди отримали тілесні ушкодження. ОСОБА_1 в результаті вказаного стала інвалідом першої групи безстроково. Поданому факту був складений акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.
Претензії апелянта з приводу неналежного складання вказаного акту не можуть бути прийняті судом до уваги так, як відповідальність за якість його складання працівник,
3
завдана шкода здоров'ю на виробництві з вини працівника організації - власника джерела підвищеної небезпеки, нести не повинен.
Сам по собі факт нещасного випадку на виробництві із ОСОБА_1 відповідачем
не оспорюється, а тому доводи апелянта про те, що в рішенні Соснівського райсуду м. Черкаси за 1996 рік не зазначено, що позивачка отримала травму, пов'язану з нещасним
випадком на виробництві безпідставні.
При визначенні розміру страхових виплат по відшкодуванню шкоди, завданої здоров'ю ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві та недоплат, що допустило автотранспортне підприємство при її відшкодуванню, суд першої інстанції своє рішення обґрунтував нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які підлягають застосуванню при вирішенні спорів такої категорії.
Ставлячи питання про скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, представник апелянта в засіданні апеляційної інстанції не назвав, як і не вказав в апеляційній скарзі, жодну із підстав, передбачених ст. 311 ЦПК України, для вирішення питання таким шляхом. Жодних підстав для цього немає.
За наведених обставин підстав для задоволення апеляційної скарги ВАТ «Андрушівське автотранспортне підприємство 11838» немає.
Керуючись ст.ст. 303.304, 307,308. 314. 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Андрушівське автотранспортне підприємство 11838» відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2006 року залишити
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в
касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Суддя апеляційного суду Л.В.Адаменко
Черкаської області