РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 січня 2007 року                                                                                          м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - Боднар О.В.

суддів - Белякова І.І., Собослоя Г.Г.

при секретарі - Байзат СЮ.

з участю -   відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні   справу за      позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому посилаючись на те, що їх повнолітній син ОСОБА_3, продовжує навчання та хворіє бронхіальною астмою середньої важкості і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, просила стягнути з відповідача на її користь на навчання талікування сина аліменти в сумі 500 грн. щомісячно.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 23.10.2006 р. до припинення навчання.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування ст. 199 СК України, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.

У судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст.305 ЦПК України справу розглянуто відсутності позивачки, яка належним чином повідомлена про час і місце її апеляційного розгляду.

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з таких підстав.

Відповідно до ч.І ст. 199 СК якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх

Справа №: 22ц-154/07                                      Номер рядка статистичного звіту: 36

Головуючий у 1 інстанції:   Микуляк П.П. Доповідач:   Боднар О.В.

до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Тому, встановивши під час розгляду справи, що повнолітній син відповідача ОСОБА_3 є студентом 1 курсу педагогічного факультету Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту денної форми навчання і, крім того, інвалідом 2 групи з дитинства, а відповідач працює за кордоном, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що він може надавати матеріальну допомогу у зв'язку з навчанням сина.

Проте при визначенні розміру аліментів суд не врахував, можливість надання утримання другим з батьків, а також те, що ОСОБА_3 у зв'язку з інвалідністю отримує пенсію.

З урахуванням цих обставин апеляційний суд дійшов висновку, що розмір аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 підлягає зменшенню з 300 грн. до 200 грн. на місяць.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст. 199, 200 СК України, апеляційний суд, -

РІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року змінити, зменшивши розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, з 300 грн. до 200 (двісті) гривень щомісячно.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.