ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-5197/09/2370
18 листопада 2009 р. м. Черкаси
17 год. 20 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
при секретарі - Поповій Ю.Є.,
за участю представника позивача - Бондаренка О.М., за довіреністю,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16701 грн. 70 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Смілянська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16701 грн. 70 коп.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що державною податковою адміністрацією у Черкаській області проведено перевірку діяльності відповідача, під час якої встановлено порушення п.1, п.2 статті 3 Закону України «Про застосування реєсторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.1995 року, а саме не проведено розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій при замовленні банкету на загальну суму 610 грн. 70 коп., не роздруковано та не видано відповідного розрахункового документу, крім цього при перевірці готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено, що в коробці під прилавком, звідки проводяться розрахунки, під час проведення перевірки рахується 3390 грн., в той час, коли відповідно денному звіту РРО мало рахуватися 49 грн. 35 коп.
У зв’язку із виявленими порушеннями у відповідності до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.1995 року позивачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 00001323308 від 22.01.2009 року, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 16701 грн. 70 коп.
Позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 16701 грн. 70 коп.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, пояснюючи, що при замовленні банкету сплачені 610 грн., являються авансом за надання нами послуг в майбутньому, про що виданий відповідний документ - рахунок офіціанта на 610 грн. 70 коп., тому твердження позивача про порушення ним цієї норми є безпідставним, оскільки замовлена послуга не була виконана і замовлений товар не було надано, отже в даному випадку не здійснено в повному обсязі дій передбачених ст. 2 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, оскільки приймання авансових платежів за здійснення в послідуючому реалізації товарів та наданні послуг.
Також відповідач зазначив, що твердження позивача про порушення ним п.13 ст. 3 Закону України № 265/95 є необґрунтованим, оскільки при перевірці готівкових коштів на місці проведення розрахунків перевіряючими внесено до акту кошти, які в сумі 2652 грн. 53 коп., які були залишені ним для розрахунків з постачальниками товарів. Зазначені кошти знаходились окремо від касового апарату, але не зважаючи на це, та пояснення бармена ОСОБА_3, все ж таки були включені до акту. Адже крім замовлення банкету в присутності перевіряючих не було проведено жодної розрахункової операції. Підприємці, які працюють з постачальниками товару, отримують товар в кредит, а через обумовлений термін часу проводять розрахунок з поставщиками товару. Закон України № 265/95 від 06.07.1995 року не зобов'язує приватного підприємця зі спрощеною системою оподаткування, проводити закупівлю товару через касовий апарат. Вимоги даного закону розповсюджуються лише на сферу продажу товару та надання послуг споживачам, які безпосередньо здійснюють самі суб'єкти підприємницької діяльності, а не на ті товари, що вони закупили.
Крім того, відповідач зазначив, що саме позивачем було порушено вимоги чинного законодавства України, постільки перевірка проведена безпідставно та неправомірно, оскільки державна податкова інспекція є органом державної влади і відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам норм Конституції України та вимогам статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в України». Право податкових органів на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Оскільки мені не надано документ, який би підтверджував право працівників ДПА в Черкаській області проводити перевірку 30 грудня 2008 року, тому відповідач вважає, що жодної підстави для проведення перевірки у перевіряючих не було.
Заслухавши пояснення та доводи представника позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Смілянською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області 11.04.1996 року та взятий на облік як платник податків.
Дослідженням матеріалів справи, суд встановив, що державною податковою адміністрацією в Черкаській області проведено перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а саме, бару «Затишок», що знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Леніна, 1. Перевірка проведена з питань дотримання відповідачем вимог чинного законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій згідно Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, за результатами якої складено акт № 1961/23/23/23/2085802458 від 30.12.2008 року.
В судовому засіданні встановлено, що під час перевірки відповідача встановлено порушення п.1. п.2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06 липня 1995 року, а саме, не проведено розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій при замовленні банкету на загальну суму 610 грн. 70 коп., не роздруковано та не видано відповідного розрахункового документу.
Крім цього, при перевірці готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено, що в коробці під прилавком, звідки проводяться розрахунки, під час проведення перевірки рахується 3390 грн., в той час, коли відповідно денному звіту РРО мало рахуватися 49 грн. 35 коп., що є порушенням п.13 ст.3 Закону України №265/95, згідно якого суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі виявлених порушень, встановленого актом перевірки № 1961/23/23/23/2085802458 від 30.12.2008 року у відповідності до Закону України № 265/95 Смілянською ОДПІ Черкаської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000132308 від 22.01.2009 року, яким визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 16701 грн. 70 коп.
Суд зазначає, що за порушення вимог п.1, п.2 ст.3 Закону України №265/95 до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції згідно п.1 ст.17 даного Закону, де зазначено, що до відповідача застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Крім цього, судом встановлено, що статтею 22 Закону № 265/95 передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
У відповідності зі статтею 25 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Судом встановлено, що згідно ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені.
Статтею 11-2 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 року вказано, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копію наказу про проведення такої перевірки. Недотримання процедури перевірки при фактичному допуску до її проведення не має наслідком визнання протиправними застосованих податковою інспекцією до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій за встановлені порушення Закону.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст.11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету України через Смілянську об’єднану державну податкову інспекцію Черкаської області, що знаходиться за адресою: 20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 21367325 штраф в розмірі 16701 (шістнадцять тисяч сімсот одна) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2009 року.
Суддя В.І. Коваленко