УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
19 листопада 2009 року Справа № 2а-5423/09/2370
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви, поданої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Секретаріату Президента України про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Секретаріату Президента України про визнання дій відповідача незаконними в частині відмови в розгляді клопотань відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, позивачі просять витребувати матеріали справи № 2-14/05 та 8-1/07 з Монастирищенського районного суду та матеріали за їх заявами до Христинівської районної державної адміністрації.
Дослідивши адміністративний позов та вимоги викладені в ньому, суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно – правових відносинах.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності.
При цьому, потрібно зауважити, що до юрисдикції адміністративних судів належать не усі публічно-правові спори, а лише ті, одним із учасників яких є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції.
Таким чином, не відносяться до адміністративної юрисдикції спори з публічно-правових відносин, де відсутній суб'єкт, який наділений публічно-владними повноваженнями, а також з відносин, де такий суб'єкт хоч і є, але при цьому він не здійснює владні управлінські функції.
Як вбачається з поданого позову, позивачі звернули свої вимоги до Секретаріату Президента України.
В свою чергу, адміністративний суд, зобов’язаний діяти в межах повноважень, встановлених законом.
Пунктом 28 ст. 106 Конституції України, яка регламентує повноваження Президента України, встановлено, що Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Керуючись вказаною нормою, Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року №1445/2005 "Про створення Секретаріату Президента України" створено Секретаріат Президента України, як допоміжний орган щодо забезпечення здійснення Президентом України його повноважень.
Указом Президента України від 4 листопада 2005 року №1548/2005 затверджено Положення про Секретаріат Президента України (далі – «Положення»).
Пунктом 1 якого визначено, що Секретаріат Президента України (далі – «Секретаріат») є постійно діючим допоміжним органом, створеним Президентом України відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України.
Відповідно до п. 3 Положення, основним завданням Секретаріату є забезпечення на засадах відкритості, гласності та прозорості здійснення Президентом України його повноважень, визначених Конституцією України.
Конституцією України закріплено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Секретаріат Президента України, в свою чергу, не відноситься до органів законодавчої, виконавчої та судової влади, оскільки п. 16 Положення визначено, що Секретаріат є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, використовує в роботі бланки встановленого зразка, при цьому працівники Секретаріату є державними службовцями (п. 15 Положення).
Як стверджують позивачі, обґрунтовуючи свої вимоги, Секретаріат Президента України неправомірно та в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» не розглянув та направив за належністю для розгляду клопотання позивачів від 29.04.2008 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Секретаріату Президента України не є публічно-правовим спором і не підлягає під визначення справа адміністративної юрисдикції, яке наведене у п.1 ч.1 ст. 3 КАС України.
Компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 17 КАС України, на даний спір не поширюється, оскільки вимоги позивачів не стосуються захисту їх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду викладеного, такий спір повинен вирішуватись судами в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 107 та п. 1 ч. 1 ст.109 КАС України, суддя –
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Секретаріату Президента України про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.
Повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами та направити копію даної ухвали.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення або з дня її отримання стороною за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Гаращенко