Справа № 128/4106/16-к

УХВАЛА

29 вересня 2017 року м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області

в складі: головуючого- судді Ганкіної І.А.,

суддів - Бондаренко О.І., Саєнко О.Б.,

при секретарі - Жигаровій Д.О.,

за участю прокурора: Шестопала Д.А.

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

потерпілого ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці об’єднане кримінальне провадження по обвинуваченню: ОСОБА_5 ч. 3 ст. 185, за ч. 2,3, ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України; ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_10 за ч. 3, 5 ст. 185 КК України; ОСОБА_9 за ч. 3, 5 ст. 185 КК України; ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України; ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вище вказане об’єднане кримінальне провадження.

В судовому засіданні перед відкладенням розгляду кримінального провадження судом поставлено на вирішення питання, щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, строку тримання під вартою.

Прокурор вважає, що міру запобіжного заходу ОСОБА_5Б, ОСОБА_6, слід продовжити так як ризики, які стали підставою для обрання міри запобіжного заходу даним обвинуваченим не зникли, враховуючи обсяг обвинувачення, тяжкість вчиненого злочину, вважає за необхідне строк тримання під вартою продовжити.

Обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх захисники проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували. Захисники просили своїм підзахисним змінити міру запобіжного заходу на іншу не пов’язану із тримання під вартою.

Потерпілий підтримав думку прокурора.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, суд враховує, що злочини, в яких обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6В, віднесені відповідно до  ст.12 КК України, до тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України від 3 до 6 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 296 КК України позбавлення волі від 3 до 7 років, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які підлягають виклику до суду.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, під вартою та недостатнім застосування щодо них більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, - не встановлено.

У зв'язку із викладеним, на підставі ч.2 ст.315 та ч.3 ст.331 КПК України, суд вважає, що питання про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.  

Виходячи з того, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження лише розпочато, потерпілі, свідки, обвинувачені не допитувалися, суд вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6В строком до 2 місяців.

Враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст. ст. 177,183,199, а також вищевказані обставини, суд вважає, що більш м’які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.128, 177, 183, 199, 331 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити строк дії запобіжного заходу – тримання під вартою щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні  кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, строком до 2 місяців – до 28 листопада 2017 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу – тримання під вартою щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який обвинувачується у вчиненні  кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, строком до 2 місяців – до 28 листопада 2017 року включно.

Копію ухвали направити для виконання начальнику УВП № 1 м. Вінниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Ганкіна

Судді О.І. Бондаренко

ОСОБА_12