Справа № 2-1320/10

Категорія 18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Декаленко В. С. ,

при секретарі – Хіміч А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди.

29.10.2009 року ухвалою судці було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання в приміщенні Подільського районного суду м. Києва на 12.11.2009 року.

04.12.2009 року відповіцачем було поцано апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу у зв'язку з порушенням Подільським районним судом м. Києва правил підсудності.

02.03.2010 року Апеляційним судом м. Києва апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, ухвала була скасована, а питання було передано на новий розгляд цо суцу першої інстанції для виконання вимог ст. 115 ЦПК.

Крім того 16.03.2010 року на адресу суду наційшла заява ОСОБА_1 про скасування захоців забезпечення позову, які були застосовані ухвалою сулу віц 29.10.2009 року у зв'язку із скасуванням Апеляційним судом м. Києва ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Віцповіцач в судове засідання також не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, зі змісту поданої ним заяви про скасування заходів забезпечення позову вбачається, що він просить слухати справу без його участі.

Сул вважає можливим розглянути питання про повернення позовної заяви та скасування захоців забезпечення позову у віцсутності сторін відповідно до вимог ст.ст. 154, 169 ЦПК України.

Досліцивши матеріали справи, сул приходить до висновку про необхіцність повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з порушенням останнім правил підсудності та необхідності у зв'язку з цим скасування заходів забезпечення позову, виходячи з наступних піцстав.

Так, віцповіцно цо ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови цо фізичної особи прец'являються в суц за зареєстрованим у встановленому законом поряцку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом поряцку місцем її перебування.

Віцповіцно цо ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий буцинок, квартира, інше приміщення, прицатне цля проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у віцповіцному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Віцповіцно цо до ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця

проживання в Україні», місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на

території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Як вбачається з поданої цо суцу позивачем позовної заяви, останній зазначив місцем проживання віцповіцача ацресу: АДРЕСА_1, яке територіально до Поцільського району м. Києва не віцносяться, а тому і позовна заява не піцсуцна Поцільському районному суцу М. Києва.

Як вже зазначалося вище, судом помилково було віцкрито провацження у справі ухвалою від 29.10.2009 року, яка в послідуючому була скасована ухвалою Апеляційного суду м.

Києва від 02.03.2010 року і Апеляційний суд направив питання на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 115 ЦПК України.

Стаття ж 115 ЦПК України визначає, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про доведеність тієї обставини, що дана позовна заява не підсудна Подільському районному суду м. Києва, а тому матеріали позовної заяви підлягають поверненню позивачу.

Крім того суд приходить до висновку про доведеність вимог відповідача стосовно скасування заходів забезпечення позову, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, в даному ж випадку хоча і позовна заява повертається позивачу, однак підстав для залишення заходів забезпечення позову також немає.

На підставі викладеного, ст. 29 ЦК України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст. 109, 115, 154, 169 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, повернути позивачу для пред'явлення до належного суду.

Скасувати арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти і корпоративні права, що належать на праві власності ОСОБА_1, який проживає за адресою: м! Харків, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

СуддяОСОБА_2