Головуючий у 1 інстанції – Калитка О.М. Суддя-доповідач – Білак С.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
13 листопада 2009 року справа № 2а-2675/09/1214
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Білак С.В.
Суддів
при секретарі Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.
Безруковій В.М.
розглянувши
апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні
Управління Пенсійного фонду України
в м. Лисичанську Луганської області
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області
від 04 червня 2009 року
по справі № 2а- 2675/09/1214
за позовом ОСОБА_5
до Управління Пенсійного фонду України
в м. Лисичанську Луганської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 04 червня 2009 року позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області здійснити на користь позивача виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 715.23 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розмір вказаного підвищення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_5, 1940 року народження, віднесена до категорії дітей війни (а.с. 6), знаходиться на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області та отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Разом з тим, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні вимог про підвищення пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки останньою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007 рік, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.10).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідач зобов’язаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28 грудня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області – залишити без задоволення.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 04 червня 2009 року у справі № 2а- 2675/09/1214 за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, – залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 13 листопада 2009 року, в повному обсязі складена 18 листопада 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г.Гаврищук
М.Г.Сухарьок