ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 року Справа № 923/560/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка

до Приватного підприємства "ШАТО", м. Нова Каховка

про стягнення 2152281 грн. 23 коп.

та за зустрічним позовом

Приватного підприємства "ШАТО", м. Нова Каховка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка

про визнання договору удаваним, стягнення збитків в сумі 6492487 грн. 76 коп., зарахування зустрічних однорідних вимог

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1, представник, дов. б/н від 03.02.2017р.; ОСОБА_2, представник, дов. б/н від 04.09.2017р.;

відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3 - адвокат, ордер серія ХС № 020512 від 03.08.2017р.

Сутність справи: Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка, код ЄДРПОУ 37249019) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (Приватне підприємство "Шато", м. Нова Каховка, код ЄДРПОУ 30593533) 2152281 грн. 23 коп., у тому числі: 1050000 грн. основного боргу за оренду тари для зберігання сільськогосподарської продукції згідно укладеного між сторонами договору оренди № 260816ОТ від 26.08.2016р., 170538 грн. 90 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості оренди, 18769 грн. 26 коп. річних за прострочення боржником зобов'язання, а також 912973 грн. 07 коп. штрафу за прострочку виконання грошового зобов'язання більш ніж на 15 календарних днів.

          Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині проведення повної та своєчасної оплати вартості оренди.

           04 серпня 2017р. відповідач за первісним позовом, з посиланням на положення ст. 60 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті, подав до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, в якому просить визнати укладений між сторонами договір оренди тари для зберігання сільгосппродукції № 260816ОТ від 26.08.2016р. удаваним з одночасним визнанням того, що між сторонами фактично відбувся договір зберігання; зарахувати зустрічну однорідну вимогу в сумі 987887 грн. 48 коп. за первісним позовом; стягнути завдані неналежним зберіганням сільгосппродукції збитки в сумі 6492487 грн. 76 коп.

          Зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним, про що винесено відповідну ухвалу від 04.08.2017р.

          Обґрунтовуючи зустрічний позов, позивач посилається на те, що починаючи з 2012р. між сторонами постійно укладалися договори зберігання сільськогосподарської продукції.

          До послуги зберігання входило надання пустої тари для збирання врожаю на полі або завантаження сільгосппродукції в тару на території відповідача за зустрічним позовом; зважування продукції на вагах ТОВ "Грін Тім"; надання послуг лабораторії ТОВ "Грін Тім" щодо показників якості продукції; відвантаження цієї продукції після отримання аналізів до холодильної камери ТОВ "Грін Тім" та її зберігання на протязі 3-9 місяців; постійний лабораторний контроль стану продукції та її доставка транспортом ТОВ "Грін Тім" з холодильної камери при продажу товару до місця відвантажування, яка використовується як камера № 1; вартість послуги - 220 грн. (з ПДВ) за 1 ящик зберігання на місяць.

          Фактично холодильна камера № 1, є частиною комплексу, в приміщенні якого знаходиться 16 камер, пристосованих для тимчасового використання, де здійснюється перевантаження продукції з тари ТОВ "Грін Тім" в іншу тару покупця. Зазначена процедура необхідна для повернення тари за умовами договору зберігання № 260816ОТ від 26.08.2016р., оформленого як договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції

          З 2014р. і по теперішній час фермери та юридичні особи, які мають намір зберігати продукцію, погоджуються на умови укладання нових договорів, ініційованих ТОВ "Грін Тім", договори зберігання сільгосппродукції стали називатися договором оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції, де в специфікації істотною умовою передбачено обов'язок зберігати тару з продукцією при температурному режимі, необхідному для певної сільгосппродукції (цибуля, буряк, капуста, морква, картопля тощо) та відповідним рівнем вологості, строком не менше 3-ох місяців, з умовою постійного контролю з боку орендодавця (зберігача) та підтримання збереження у належному стані.

          В раніше укладених договорах, у випадку втрат, які перевищують природні, ТОВ "Грін Тім" компенсувало ці втрати, а послуги за зберігання сплачувались за мінусом понад природних втрат.

           26 серпня 2016р. між сторонами був укладений новий договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ, умови якого є фактично ідентичними з укладеними раніше договорами зберігання, але за умовами п. 6.6 якого, орендодавець не несе будь-якої відповідальності за договором, у тому числі, але не виключно відносно потенційних втрат, псування, якісних показників продукції, що буде розташовуватися в орендованій тарі.

          Позивач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що фактично ящики постійно знаходилися у орендодавця за відсутності вільного доступу орендаря, ящики як тара за актами не передавалися, а в актах відображено вид та кількість переданої ПП "Шато" сільгосппродукції.

          Відповідно до комерційної пропозиції позивача за первісним позовом зазначено наступні цінові пропозиції: мінімальний строк зберігання - 3 місяці; мінімальний обсяг зберігання - 100 контейнерів; режим роботи камери: А* - камера працює цілодобово без відключення в часи ПІК; В* - камера працює у 3-х зоному режимі, з відключенням в часи ПІК.

          Згідно актів приймання-передачі продукції, позивач за зустрічним позовом передав на зберігання ТОВ "Грін Тім" за специфікаціями №№ 1-4 - 6343 ящика з продукцією (цибуля золотиста, буряк, морква, капуста, картопля).

          Після її приймання, здійснення вхідного лабораторного аналізу, який проводився лабораторією ТОВ "Грін Тім", перебрана сільгосппродукція завантажувалася у тару і транспортом відповідача переміщувалася до ходильної камери для її подальшого зберігання.

          Відтак якість отриманої для довгострокового зберігання сільськогосподарської продукції згідно лабораторних аналізів відповідала вимогам для довгострокового зберігання, її подальше псування було можливо тільки у випадку недотримання державних стандартів щодо забезпечення зберігання того чи іншого виду продукції (температурного режиму; вологості; вентиляції тощо).

          Внаслідок неналежного зберігання зіпсовано понад природної норми цибулі золотистої 1145825,52 кг. на загальну суму 3343983 грн.; буряку столового 83879 кг. на суму 253115 грн.; капусти білокочанної 923112,65 кг. на суму 3291444 грн.; моркви 204324,5 кг. на суму 591832 грн. 70 коп.

          Згідно експертного висновку ТПП № Вє-449 від 26.07.2017р. умови договору щодо температурних показників, вологості та вентиляції, які застосовано при зберіганні, не відповідають ДСТУ по кожному виду зіпсованої продукції.

          Беручи до уваги, що відповідачем умисно при укладанні удаваної угоди в специфікаціях були зазначені температурні та вологістні показники для зберігання продукції, які не відповідали державним стандартам - ДСТУ, а показники якості продукції в актах вхідного лабораторного аналізу підтверджували придатність цієї продукції для довгострокового зберігання, подальший аналіз лабораторного дослідження, в якому відображені температурні показники, які фактично не відповідають умовам договору та стандартам ДСТУ, продукцію зіпсовано з вини відповідача за зустрічним позовом.

          Відсутність в оспорюваному договорі будь-якої відповідальності; відмова від підписання актів сортування, в яких відображені природні втрати та псування продукції; відсутність у орендаря прав фактичного використання тари, оскільки вона взагалі не залишала приміщень відповідача і за його правилами могла тільки бути використана як тара для зберігання плодоовочевої продукції в його приміщеннях; відсутність можливості використання тари, за виключенням доступу до неї у приміщення, де вона зберігається у супроводі орендодавця, попередивши про доступ за 1 календарний день виключно у робочий час; зазначення в договорі вимоги щодо власності на продукцію та показники, які використовуються при її зберіганні, - вказують на удаваність оспорюваного договору та наявність фактично правовідносин із зберігання сільськогосподарської продукції строком не менш ніж 3 місяці, із зазначенням умов зберігання та умовою дотримання температурного режиму, режиму охолодження, вологості та вентиляції, які повинні відповідати вимогам ДСТУ для кожного виду продукції.

          Зважаючи на викладене, позивач зазначає, що оспорюваний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин) та просить суд за наслідками розгляду справи по суті, застосувати правила, що регулюють правочин із зберігання сільськогосподарської продукції, стягнути завдані неналежним зберіганням збитки в розмірі 6492487 грн. 76 коп., зарахувавши зустрічну однорідну вимогу за первісним позовом, яка з урахуванням здійсненої часткової оплати та вартості проданої цибулі складає 987887 грн. 48 коп. (7480375,24 - 987887,48).

          Відповідач за зустрічним позовом, в наданому суду письмовому відзиві і усних поясненнях зустрічний позов не визнає з огляду на його безпідставність та недоведення належними доказами.

          Так, виходячи з припису ст. 235 ЦК України позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

          Оспорюваний позивачем за зустрічним позовом договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016р. не є удаваним правочином, оскільки укладався обома сторонами саме з приводу правовідносин щодо оренди майна а не зберігання. У сторін договору не було мети та наміру при укладанні договору приховати насправді вчинений правочин, оскільки договір оренди тари виразив справжню волю сторін та встановлював дійсні відносини сторін саме з оренди тари. Про реальність відносин сторін щодо оренди тари свідчать як підписання обома сторонами договору актів приймання-передачі тари в оренду, актів приймання-передачі (повернення) тари з оренди, так і актів наданих послуг.

          Звертає увагу на те, що протягом дії оспорюваного договору ПП "Шато" жодного разу не висловлювало претензій щодо умов виконання договору оренди тари ТОВ "Грін Тім".

          Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать чинному законодавству.

          З посиланням на положення ст. 971 ЦК України, вважає, що до правовідносин сторін щодо надання у користування тари для збереження в ній сільськогосподарської продукції застосовуються положення Цивільного кодексу України про майновий найм (оренду) і ніяк не про зберігання.

          Стосовно вимог зустрічного позову про стягнення збитків за неналежне зберігання сільськогосподарської продукції відповідач зауважує, що відповідно до положень договору оренди тари для зберігання сільгосппродукції № 260816ОТ від 26.08.2016р. ТОВ "Грін Тім" не несе відповідальності за псування продукції, що зберігається у наданій в оренду тарі.

          Вважає безпідставним посилання ПП "Шато" на акти сортування, в яких відображено природні втрати та псування продукції як на доказ заподіяння шкоди, оскільки умовами договору оренди складення таких актів не передбачено, вони складені одноособово ПП "Шато" і орендодавцем не підписані.

          Крім того, відповідач за зустрічним позовом не має дозволу на роботу товарного складу, у нього відсутні реєстр складських свідоцтв, складські документи, регламент сертифікованого складу, акти природних витрат, псування або нестачі, акти повернення продукції, договір страхування продукції.

          З урахуванням викладених обставин, відповідач наголошує на відсутності правових підстав для задоволення зустрічного позову, а також підтримує первісний, уточнивши та підтвердивши, що з урахуванням частково погашеного основного боргу в сумі 60000 грн., його залишок складає не 1050000 грн. а 990000 грн.

          Розгляд справи відбувався з перервами, які оголошувалися до 14.08.2017р., 29.08.2017р., 12.09.2017р.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

          26 серпня 2016р. між сторонами був укладений договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016р. (далі договір оренди) (т. 1, а.с. 21).

          У пунктах 1.1-1.6 договору оренди сторони передбачили, що орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у платне строкове (тимчасове) користування дерев'яні ящики (тара) для зберігання плодоовочевої продукції. Орендована тара на власний розсуд орендаря, може розташовуватись в приміщенні орендодавця при відповідних температурних умовах та вологості за адресою: м. Каховка, Чаплинське шосе, 6 (приміщення), або поза приміщенням. Тара передається для зберігання плодоовочевої продукції орендаря, яка належить останьому на праві власності. Строк оренди обчислюється пропорційно з дня оренди тари і до дня її повернення, але в будь-якому разі не може продовжуватися менше ніж три місяці.

          У розділі 2 договору оренди сторони досягли домовленості, що вартість тари вказується в договорі або в специфікації (специфікаціях). Орендна плата за користування тарою за одиницю тари складає 220 грн. (з ПДВ) за 1 місяць оренди; нараховується починаючи з дати передачі тари орендарю та закінчується днем повернення тари за актами приймання-передачі.

          У випадку, якщо сторони не підписували акти приймання-передачі тари, орендна плата нараховується на загальну кількість тари, зазначену в специфікаціях протягом строку дії відповідної специфікації.

          Орендна плата сплачується наступним чином: 100% вартості орендної плати за перший місяць оренди орендар сплачує протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору, з розрахунку загальної кількості тари, зазначеної в специфікаціях. Наступні платежі здійснюються орендарем до 05 числа поточного місяця за попередній місяць оренди. Передплата у будь-якому випадку орендодавцем орендарю не повертається.

          За результатами кожного місяця, до 5-ого числа наступного місяця за попереднім, орендодавець готує та надає (направляє) орендарю акти наданих послуг. До 14-го числа кожного місяця орендар повинен надати (направити) орендодавцю підписані акти наданих послуг або мотивовані заперечення до актів. Неотримання орендодавцем до 20-го числа наступного місяця за місяцем видання актів підписаних актів або мотивованих заперечень, сторони сприймають як згоду орендаря з даними, наведеними в актах наданих послуг орендодавця, а акти, одностороньо підписані орендодавцем є належними та допустимими доказами надання послуг.

          У пункті 3.3.3 договору оренди встановлено обов'язок орендодавця протягом строку оренди у робочий час забезпечувати орендарю, уповноваженим представника разом з відвідувачами та клієнтами доступ до тари, що розташована у приміщенні орендодавця, у супроводі робітника орендодавця з попереднім повідомленням орендодавця за 1 робочий день.

          У пунктах 6.2 та 6.6 договору оренди сторони погодили, що за прострочення внесення оплати на розрахунковий рахунок орендодавця більш ніж на три календарні дні, орендар, за вимогою орендодавця, сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення, а у випадку прострочки оплати оренди більш ніж на 15 календарних днів, додатково сплатити штраф у розмірі 20 % вартості місячної орендної плати, за кожний місяць, в якому прострочено внесення орендної плати відповідно до п. 2.4 договору оренди.

          Сторони погодили та розуміють, що орендодавець не несе будь-якої відповідальності за договором оренди, у тому числі, але не виключно відносно потенційних втрат, псування, якісних показників продукції, що буде розташовуватися в орендованій тарі.

          Згідно специфікації № 1 від 26.08.2016р. до договору оренди, орендодавець передав орендарю 507 одиниць тари для зберігання плодоовочевої продукції в належному орендодавцю приміщенні із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 4 +/- 1 оС, рівень вологості -80 +/- 5 (т. 1, а.с. 23).

          Згідно специфікації № 2 від 11.10.2016р. до договору оренди, орендодавець передав орендарю 2060 одиниць тари для зберігання плодоовочевої продукції в належному орендодавцю приміщенні із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 2 +/- 1 оС, рівень вологості - 85 +/- 5. (т. 1, а.с. 24).

          Згідно специфікації № 3 від 11.10.2016р. до договору оренди, орендодавець передав орендарю 3300 одиниць тари для зберігання плодоовочевої продукції в належному орендодавцеві приміщенні із визначенням оптимальної температури в приміщенні при цілодобовому режимі охолоджувального обладнання 1 +/- оС, рівень вологості - 90 +/- 5. (т. 1, а.с. 25).

          Згідно специфікації № 4 від 11.10.2016р. до договору оренди, орендодавець передав орендарю 476 одиниць тари для зберігання плодоовочевої продукції в належному орендодавцю приміщенні із визначенням оптимальної температури в приміщенні при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 3 +/- оС, вологості - 90 +/- 5. (т. 1, а.с. 26).

          З наведеного вбачається, що передана в оренду для зберігання плодоовочевої продукції тара знаходилась в належному позивачу приміщенні, зберігалась за відсутності вільного доступу до неї орендаря, потребувала визначення режиму роботи охолоджувального обладнання з дотриманням певного температурного режиму та вологості, які забезпечувалися орендодавцем.

          У пунктах 6 та 7 вищеперелічених специфікацій встановлено, рекомендовані температурно-вологісні режими зберігання сільгосппродукції: для моркви та капусти - 1 +/- оС, вологість 90 +/- 5 %; для цибулі - 2 +/- 1 оС, вологість 85 +/- 5 %; для буряка - 3 +/- 1 оС, вологість - 90 +/- 5 %; для картоплі - 4 +/- 1 оС, вологість - 80 +/- 5 %.

          При цьому п. 3 специфікацій передбачає, що існуючі в приміщенні температура і вологість, встановлені в налаштуваннях охолоджувального обладнання є орієнтовними, оскільки на час дії пікових коефіцієнтів, робота цього обладнання буде зупинятись, а режими роботи охолоджувального обладнання та рівень вологості можуть відрізнятись, що не може являтись порушенням договору.

          Як зазначає позивач за первісним позовом, ним була передана відповідачу, передбачена специфікаціями №№ 1-4 до договору оренди кількість тари, що свідчить про виконання ним зобов'язань за договором оренди.

          Між орендодавцем та орендарем були складені акти виконання робіт (надання послуг) за грудень 2016р., січень-травень 2017р., належно засвідчені копії яких надано в матеріали справи (т. 1, а.с. 27-53), натомість зобов'язання по оплаті виконаних робіт відповідач виконував з порушенням умов договору, що стало наслідком утворення боргу в сумі 1050000 грн.

          За порушення строків оплати оренди, позивач нарахував відповідачу згідно наданого розрахунку 170538 грн. пені, 18769 грн. 26 коп. річних та 912973 грн. 07 коп. штрафу за прострочку внесення орендної плати більш ніж на 15 календарних днів, які поряд із сумою основного боргу просить стягнути з відповідача.

          З метою захисту від первісного позову відповідачем подано зустрічний позов, в якому просить суд визнати укладений між сторонами договір оренди тари удаваним як такий, що вчинений з метою приховати інший договір, а саме договір зберігання, оскільки між сторонами фактично склалися правовідносини із зберігання сільськогосподарської продукції, стягнути завдані неналежним зберіганням, що призвело до псування переданої сільськогосподарської продукції збитки, розмір яких складає 7480375 грн. 24 коп. з одночасним зарахуванням боргу за зберігання, який з урахуванням часткової оплати та боргу за товар складає 987887 грн. 48 коп., стягнути з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом 6492487 грн. 76 коп. завданих матеріальних збитків.

          За зустрічною вимогою про визнання укладеного між сторонами договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.16р. удаваним з метою приховати інший правочин - договір зберігання та визнання факту, що між сторонами фактично відбувся договір зберігання (товарного складу).

          Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. (ст. 283 ГК України).

          За приписами ст.ст. 761, 763 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

          Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          У відповідності до ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад), вартість майна з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

          За змістом ч. 1 ст. 936 ЦК України договір зберігання належить до договорів про надання послуг і метою зберігання є забезпечення схоронності предмета зберігання, запобігання впливу на нього шкідливих факторів та усунення загрози присвоєння іншою особою. Користування річчю, яку передано на зберігання, не передбачається. Воно можливе за згодою поклажодавця або за необхідності забезпечення її схоронності. (ст. 944 ЦК України).          

          Від оренди зберігання відрізняється тим, що договір укладається в інтересах поклажодавця і не припускає користування річчю зберігачем.

          Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 25 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. № 9, за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

          Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд, на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

          Така ж правова позиція викладена і у п. 2.3 постанови Вищого Господарського суду України від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

          Відповідно до ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Судом встановлено, що між сторонами склалися і існують довготривалі господарські правовідносини.

          Зокрема, 02 листопада 2012р. між ТОВ "Грін Тім" (товарний склад) та ПП "Шато" (поклажодавець) був укладений договір складського зберігання № 20120211Ш відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором товарний склад зобов'язався за плату зберігати власні контейнери, заповнені овочевою продукцією, що належить поклажодавцю у строк до 01.04.2013р. (том VI, а.с. 13-15).

          Пунктом 4.1 зазначеного договору встановлено, що плата за зберігання становить 220 грн. на місяць (1 тн. продукції) і включає в себе наступні витрати товарного складу: вивантаження з транспорту поклажодавця; проведення аналізу овочевої продукції, що передається на зберігання; доставка контейнерів до місця зберігання та штабелювання, маркування та зваження при прийманні; відвантаження контейнерів поклажодавцю при поверненні до транспортного засобу.

          Розділ 2 цього договору встановлює обов'язок товарного складу: під час приймання продукції провести за власний рахунок вивантаження контейнерів з овочевою продукцією; маркування з фіксацією ваги при прийманні; у випадку швидкої втрати товарного вигляду овочевої продукції спричиненою захворюванням, повідомити поклажодавця про самостійно вжиті негайні заходи, що змінюють умови зберігання та спрямовані на забезпечення збереження товару, шляхом передання повідомлення факсом або електроною поштою в строк не пізніше 5-ти днів після вжиття подібних заходів; при виявленні пошкодження продукції скласти про це акт і негайно повідомити поклажодавця; видати поклажодавцеві накладну та акт приймання-передачі овочевої продукції, що підтверджує кількість прийнятих контейнерів овочевої продукції на зберігання; надавати можливість поклажодавцю здійснювати огляд контейнерів двіччі на тиждень, зберігати контейнери поклажодавця при певному температурному режимі; у випадку необхідності забезпечення схоронності продукції вжити термінових заходів для забезпечення належного зберігання та сповістити про них поклажодавця.

           26.08.2016р. між сторонами був укладений договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016р., який передбачає ідентичні істотні умови - здійснення лабораторного аналізу та завантаження продукції в тару; розміщення її в належному ТОВ "Грін Тім" приміщенні; забезпечення роботи охолоджувального обладнання, підтримання оптимальних кліматичних умов, які узгоджуються сторонами у специфікації; завантаження продукції в тару, її переміщення власними силами та за рахунок ТОВ "Грін Тім"; доступ до продукції за умови дотримання певних дій, але на умовах оренди і за відсутної будь-якої відповідальності за цим договором, у тому числі й відносно потенційних втрат, псування, якісних показників продукції, що буде розташовуватися в орендованій тарі, строк зберігання в будь-якому разі не може продовжуватися менш ніж 3 місяці.

          Надавши оцінку наданим доказам відповідно до ст. 43 ГПК України, суд робить висновок, що фактично між сторонами був вчинений правочин зберігання (товарного складу), який відповідає вимогам закону, є дійсним, відносини за яким регулюються правилами, що його стосуються.

          Судом також враховано комерційну пропозицію ТОВ "Грін Тім" щодо вартості послуги щомісячного зберігання (оренди контейнерів) продукції в належних йому приміщеннях у двох варіантах: перший - при використанні холоду цілодобово, режим "А" - 250 грн. за один ящик-контейнер вагою 1000 кг на місяць та з вимиканням холоду в години ПІК - 220 грн. за один ящик-контейнер вагою 1000 кг.

          Встановлені правовідносини не передбачали наслідком передачу ящика в тимчасове користування, а стосувалися зберігання в ньому на визначений строк, який не може бути меншим ніж 3 місяці, належної ПП "Шато" плодоовочевої продукції на території відповідача з обмеженим доступом та дотриманням певних температурних режимів та рівнів вологості.

          З урахуванням викладеного, зустрічна вимога позивача щодо визнання укладеного між сторонами договору оренди тари зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016р. удаваним, з одночасним визнанням того, що між сторонами відбувся договір зберігання (товарного складу) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

          При цьому визнаний удаваним правочин є дійсним, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства, але відносини за яким мають бути врегульованими правилами, що стосуються зберігання.

          Щодо зустрічної вимоги про стягнення завданих неналежним зберіганням та псуванням сільськогосподарської продукції збитків в розмірі 7480375 грн. 24 коп. з одночасним зарахуванням зустрічної вимоги за первісним позовом, яка складає 987887 грн. 48 коп. основного боргу, судом встановлено наступне.

          Частиною 3 ст. 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

          Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

          Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.           Вимогу щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 Господарського Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. (ч. 4 ст. 180 ГК України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

          Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. (ч. 1 ст. 943 ЦК України).

          Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч. 1, 2 ст. 949 ЦК України).

          За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. (ч. 1, 2 ст. 950 ЦК України).

          Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі відшкодовуються зберігачем у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (ст. 951 ЦК України).

          Відповідно до ст. 956 ЦК України товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності.

          Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи.

          За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. (ч. 1 ст. 957 ЦК України).

          Товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану; надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, - взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності. (ч. 1, 2 ст. 959 ЦК України).

          Якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця. (ст. 960 ЦК України).

          Згідно специфікацій №№ 1-4 до договору № 260816ОТ, ТОВ "Грін Тім" прийнято на зберігання 6343 ящика (контейнера) з належною ПП "Шато" сільськогосподарською продукцією, яку розміщено в приміщеннях ТОВ "Грін Тім", які мали забезпечувати цілодобовий режим роботи охолоджувального обладнання із визначеним п. 2 специфікацій температурним режимом (від 1 +/- 1 оС до 4 +/- 1) та рівнем вологості.

          На збереження було передано цибулю золотисту, буряк, моркву, капусту та картоплю, зберігання яких мало відбуватися із забезпеченням різних температурних режимів та рівнів вологості.

          Перед завантаженням в контейнери, зазначена сільгосппродукція сортувалася, перебиралася, ТОВ "Грін Тім" здійснювався її вхідний лабораторний аналіз, який підтверджував якість продукції, після одержування позитивного результату лабораторного аналізу ця продукція силами ТОВ "Грін Тім" завантажувалася в контейнери, складався та підписувався акт приймання-передачі тари, складався акт лабораторного аналізу, після чого ця продукція транспортом відповідача за зустрічним позовом переміщувалася для подальшого зберігання до холодильних камер з відповідним температурним режимом.

          Щодо цибулі золотистої.

          Відповідно до актів лабораторних досліджень, лабораторією відповідача за період з 21.12.2016р. по 03.01.2017р., та в подальшому в аналогічних актах досліджень за період з 18.01.2017р. по 31.01.2017р.; 01.02.2017р. по 20.02.2017р.; 21.02.2017р. по 18.03.2017р.; 19.03.2017р. по 02.05.2017р. в холодильні камери №№ 8 та 9 передано на зберігання 2181299 кг. цибулі у тарі відповідача, яка згідно актів приймання-передачі за період з 26.11.2016р. по 28.11.2016р., з 02.03.2017р. по 25.03.2017р. була переміщена до холодильних камер №№ 8, 9 і відповідала вимогам для довгострокового зберігання.

          Внаслідок перепаду температур та рівнів вологості станом на 19.05.2017р. кількість зіпсованої в процесі зберігання цибулі золотистої склала 1248835,02 кг., з яких природні втрати становлять 103009,5 кг., кількість зіпсованої понад природні втрати продукції станом на 31.05.2017р. - 1145825,25 кг. на загальну суму 3343983 грн.

          Щодо буряка столового.

          Відповідно до актів лабораторних досліджень лабораторії відповідача для зберігання у холодильній камері № 15 на зберіганні знаходилося 520 контейнерів (ящиків) з буряком в кількості 542144,5 кг. Зіпсовано на період повернення продукції з 13.02.2017р. по 12.05.2017р. в кількості 98773 кг., з яких природні втрати становлять 14894 кг.; станом на 31.05.2017р. зіпсовано понад природні втрати 83879 кг. буряку на суму 253115 грн.

          Капусти білокочанної відповідно до актів лабораторних досліджень лабораторією відповідача для зберігання у холодильних камерах № 10 та № 13 прийнято 2190551 кг.

          На час повернення продукції у період з 06.02.2017р. по 21.04.2017р. зіпсовано 984663,15 кг., з яких природні втрати - 61550 кг., кількість зіпсованої капусти понад природні втрати станом на 31.05.2017р. склала 923112,65 кг. на загальну суму - 3291444 грн.

          Моркви, відповідно до актів лабораторних досліджень лабораторією відповідача прийнято та переміщено до зберігання у холодильній камері № 14 в кількості 864425 кг. Згідно лабораторних досліджень у період з 04.01.2017р. по 31.01.2017р.; 01.02.2017р. - 20.02.2017р., 21.02.2017р. - 18.03.2017р. виникла хвороба та почалося псування продукції з причин перепаду температур.

          На час повернення продукції зіпсовано 222547,5 кг., з яких природні втрати склали 18223,5 кг., кількість зіпсованої моркви понад природні втрати склали 204324,15 кг. на суму 591832 грн. 70 коп.

          Таким чином розмір завданих псуванням переданої для зберігання в контейнерах продукції складає 7480374 грн. 70 коп.

          Факти прийняття вищенаведеної кількості сільськогосподарської продукції відповідачем для зберігання у контейнерах (ящиках), лабораторні аналізи, що підтверджують якісні показники прийнятої для зберігання продукції, підтверджені наданими в матеріали справи актами лабораторних аналізів продукції, актами приймання-передачі тари із зваженою сільгосппродукцією, підписаними представниками сторін. (т. II, а.с. 126-250; т. III, а.с. 1-250; т. IV, а.с. 1-250; т. V, а.с. 1-191).

          Факти псування сільськогосподарської продукції підтверджені наданими в матеріали справи актами на утилізацію; актами списання природного зносу; актами сортування продукції з фіксацією псування, від підпису яких відповідач відмовився з тих підстав, що між сторонами існують правовідносини, пов'язані з орендою тари і він не несе відповідальності за псування сільськогосподарської продукції (т. 1, а.с. 152-250; т. 2, а.с. 1-125; т. IV, а.с. 47-250).

          Згідно висновків експертів Херсонської Торгово-промислової палати Вэ-449 від 26.07.2017р. та Вє-449/1 від 26.07.2017р., встановлено, що зазначені в специфікаціях № 1-№ 4 показники температури і рівні вологості та вентиляції для зберігання сільськогосподарської продукції не відповідають вимогам ДСТУ 3234-95 Технічні умови "Лук ріпчатий свіжий"; ДСТУ ISO 1673-2002 "Лук ріпчатий"; Керівництво по зберіганню (ISO 1673:1991); ДСТУ 7035:2009 "Морква свіжа"; Технічні умови, ДСТУ 7033:2009 "Буряк столовий свіжий"; Технічні умови, ДСТУ 7037:2009 "Капуста білокочана свіжа", а фактичний температурно-вологістний режим зберігання сільгосппродукції навіть не відповідав показникам, встановленим в укладеному між сторонами договорі № 260816ОТ від 26.08.2016р. (т. VI, а.с. 18-46).

          Тобто безпосередньо при укладенні договору, відповідачем у специфікаціях було зазначено показники температурного режиму та рівня вологості для зберігання продукції, які не відповідали державним стандартам і не могли забезпечити якісне зберігання даного виду продукції.

          У той же час, згідно показників лабораторних аналізів відповідача, прийнята в контейнери продукція за її якісними показниками підтверджувала її якість та придатність для довгострокового зберігання.

          Відтак належними доказами підтверджено той факт, що понад природні втрати та псування продукції на суму 7480374 грн. 70 коп. мали місце саме з вини відповідача.

          Суд критично оцінює відмову відповідача від підпису актів сортування, утилізації переданої для зберігання продукції, оскільки укладений між сторонами договір за своєю сутністю є кабальним, оскільки не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ "Грін Тім" за порушення його умов; забезпечення прав позивача; передана для зберігання в контейнерах продукція не переміщувалася за межі належних товариству приміщень, а позивач мав виключно право доступу до нього з дотриманням встановленої умовами договору процедури, що у сукупності підтверджує факт псування продукції саме при її зберіганні внаслідок недотримання зберігачем встановлених вимогами ДСТУ температурних режимів та рівнів вологості для забезпечення якісного зберігання.

          З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у псуванні переданої позивачем для зберігання сільгосппродукції, доведеність належними доказами факту пов'язаних з неналежним зберіганням збитків в сумі 7480374 грн. 70 коп. і обґрунтованість зустрічного позову в частині їх стягнення.

          Предметом первісного позову є стягнення 1050000 грн. основного боргу за зберігання сільгосппродукції; 170538 грн. 90 коп. пені, 18769 грн. 26 коп. річних та 912973 грн. 07 коп. штрафу, всього 2152281 грн. 23 коп.

          У судовому засіданні сторони підтвердили, що після часткової оплати в сумі 60000 грн. залишок несплаченої суми основного боргу складає 990000 грн.

          Зважаючи на те, що укладений між сторонами договір № 260816ОТ є дійсним, вимога, яка стосується стягнення 990000 грн. основного боргу є обґрунтованою.

          Щодо решти позовних вимог, суд враховує наступне.

          Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 594 ЦК України, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Притримання відповідно до ст. 546 ЦК України є способом забезпечення виконання зобов'язання. Його сутність полягає в можливості кредитора притримувати річ, що належить боржнику, до тих пір, доки останній не виконає свої зобов'язання, або задовольнити з неї свій інтерес.

          Право притримання виникає на підставі прямої вказівки ст. 594 ЦК України і не потребує, щоб воно було передбачено договором між кредитором та боржником. Оскільки норми щодо притримання не мають диспозитивного характеру, тому забезпечувальне зобов'язання, яке виникає з його приводу, не залежить від волі боржника та кредитора.

          Відповідно до ст. 179 ЦК України річчю визнається предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

          До складу речей відносяться також і грошові кошти.

          З урахуванням наведених правових норм, позивач за зустрічним позовом, за наявності завданих йому неналежним зберіганням та пов'язаних з цим матеріальних збитків, вправі був притримати виконання зобов'язання по оплаті вартості зберігання до відшкодування ТОВ "Грін Тім" завданих збитків.

          Відтак, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення 170538 грн. 90 коп. пені, 18769 грн. 26 коп. річних та 912973 грн. 07 коп. штрафу задоволенню не підлягають з огляду на відсутність підстав застосування майнової відповідальності за порушення строків виконання основного зобов'язання.

          З урахуванням положень ст.ст. 546, 548, 594 ЦК України, ч. 1 ст.202 та ч. 3 ст. 203 ГК України господарський суд зараховує 990000 грн. основного боргу за первісним позовом в рахунок боргу за зустрічною вимогою та стягує з відповідача за зустрічним позовом 6490374 грн. 70 коп. матеріальних збитків (7480374,70 - 990000 грн.).

          Щодо зарахування 2112 грн. 52 коп. основного боргу за первісним позовом в рахунок боргу за зустрічною вимогою, відмовляється у зв'язку із недоведеністю позивачем за зустрічним позовом факту наявності цього боргу.

          Відтак, зустрічна вимога в частині стягнення збитків підлягає частковому задоволенню в сумі 6490374 грн. 70 коп.

          Витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом по вимозі про визнання правочину удаваним в сумі 1600грн. покладаються на ТОВ "Грін Тім".

          Витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом по вимозі про стягнення 6490374 грн. 70 коп. майнових збитків, в розмірі 97355 грн. 62 коп. покладаються на відповідача - ТОВ "Грін Тім".

          Витрати по оплаті судового збору за первісним позовом по вимозі щодо стягнення 990000 грн. основного боргу, в розмірі 14850 грн. покладаються на відповідача за первісним позовом.

          Відповідачем за зустрічним позовом в процесі вирішення спору було подано заяву про зміну заходів забезпечення зустрічного позову, застосованих ухвалою від 14.08.2017р.

          З метою забезпечення зустрічного позову, ухвалою від 14.08.2017р. було накладено арешт в межах заявленої за зустрічним позовом суми - 6492487 грн. 76 коп. на грошові кошти, які обліковуються на належних відповідачу рахунках в установах банків та інших кредитних установах.

          Заява про зміну заходів забезпечення позову обґрунтована наявністю існуючої заборгованості по заробітній платі та інших податкових зобов'язаннях в сумі 1857760 грн. 82 коп. та тим, що станом на 17.09.2017р. заборгованість по цих платежах збільшиться до 3199760 грн. 82 коп., що порушить права трудового колективу та позбавить можливості здійснити обов'язкові платежі до бюджетів.

          Зважаючи на викладені обставини, заявник просить суд скасувати заходи забезпечення, вжиті ухвалою від 14.08.2017р., та накласти арешт в межах заявленої до стягнення суми за зустрічним позовом - 6492487 грн. 76 коп. на грошові кошти, які обліковуються на належних ТОВ "Грін Тім" рахунках в установах банків або інших кредитно-фінансових установах, крім коштів, що перераховуються на виплату заробітної плати та інших обов'язкових соціальних виплат, сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджетів та державних цільових фондів.

          Суд відмовив у скасуванні вжитих ухвалою від 14.08.2017р. заходів забезпечення позову, врахувавши, що судом ухвалою від 25.07.2017р. було задоволено заяву ТОВ "Грін Тім" про забезпечення позову за первісним позовом, в межах заявленої до стягнення суми - 2152281 грн. 23 коп., накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на належних ПП "Шато" рахунках в установах банків або в інших кредитно-фінансових установах.

          Скасування вжитих за зустрічним позовом заходів до забезпечення позову з одночасним залишенням заходів забезпечення первісного позову порушить баланс інтересів сторін та засади рівності сторін перед законом і судом.

          Доводи відповідача за зустрічним позовом до уваги не приймаються як такі, що повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами справи та поданими на їх підтвердження доказами.

          Судом не приймається наведена відповідачем правова позиція про застосування до спірних правовідносин в якості аналогії ст. 971 ЦК України, яка передбачає застосування до договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа, положень цього Кодексу про майновий найм (оренду).

          Цей договір є спеціальним видом зберігання, який не забезпечується охороною банку, отже не передбачає відповідальності зберігача за втрату (псування) переданого для зберігання в банківському сейфі майна.

          На відміну від договору про надання особі банківського сейфу, відповідно до положень ч. 1 ст. 950, ч. 1 ст. 951 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

          Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка, код ЄДРПОУ 37249019 та Приватним підприємством "Шато", м. Нова Каховка, код ЄДРПОУ 30593533 договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції удаваним та встановити, що фактично між сторонами вчинено договір зберігання (товарного складу).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, код ЄДРПОУ 37249019, р. рахунок 26005479913 в ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_1", МФО 380805 на користь Приватного підприємства "Шато", Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, буд. 97, код ЄДРПОУ 30593533, р. рахунок НОМЕР_1 в ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_1", МФО 380805 6490374 (шість мільйонів чотириста дев'яносто тисяч триста сімдесят чотири) грн. 70 коп. збитків та 98955 (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 62 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В позові про стягнення 2113 грн. 06 коп. збитків відмовити.

4. Припинити зобов'язання Приватного підприємства "Шато", Херсонська область, м. Нова Каховка, код ЄДРПОУ 30593533 за первісним позовом в частині стягнення 990000 грн. основного боргу шляхом зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

5. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

6. Стягнути з Приватного підприємства "Шато", Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, буд. 97, код ЄДРПОУ 30593533, р. рахунок НОМЕР_1 в ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_1", МФО 380805 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, код ЄДРПОУ 37249019, р. рахунок 26005479913 в ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_1", МФО 380805 14850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. витрат по оплаті судового збору.

Повне рішення складено 29.09.2017р.

Суддя                                                                       Н.О. Задорожна