Справа №2-8826/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді: Кваші С.В.,
при секретарі: Вдовиченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа: третя Миколаївська державна нотаріальна контора, про визначення часток,-
ВСТАНОВИВ:
12.10.2009р. позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визначення часток в квартирі АДРЕСА_1 по Ѕ частині за ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1р. та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2р..
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої Миколаївської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явилися, але надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за його відсутності та не заперечують проти задоволення позову.
Суд, вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, а саме: копії свідоцтв про смерть, копії свідоцтв про народження, копію свідоцтва про право власності, відмову держнотконтори та інші матеріали справи, на підставі ст. ст. 368, 370 ЦК України вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло виданого 21 жовтня 1993 році Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду ОСОБА_2и та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 році померла бабуся позивача – ОСОБА_2, аІНФОРМАЦІЯ_2р. помер дядько позивача – ОСОБА_3, після яких відкрилася спадщина у вигляді квартири. У встановлений законом строк позивач звернувся до держнотконтори з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право власності на квартиру, однак йому було відмовлено, на підставі того, що в свідоцтві про право власності, виданого приватизаційним органом не вказані частки кожного зі співвласник у спільній сумісній власності.
В судовому засіданні встановлено, що батько позивача – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 році, у зв’язку з чим єдиним спадкоємцем є позивач по справі. На підставі викладеного, позивач був змушений звернутись до суду з цим позовом.
Керуючись ст. ст. 368, 370 ЦК України, ст. ст. 5- 8, 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визначити частки в загальній сумісній власності – квартиріАДРЕСА_1 по Ѕ частині за ОСОБА_2, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1р. та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2р. за кожним.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд, у строк та порядку, передбаченому ст.ст.294. 296 ЦПК України.
Суддя: С.В. Кваша