АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Щолокової О.В.
Суддів: Якути О.І., Міхасішина І.В.
При секретарі: Зозулі Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за апеляційною скаргою відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30 вересня 2009 року у цивільній справі за позовом прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Україна» с. Комунарівка Калинівського району Вінницької області про визнання договору купівлі-продажу майнового паю недійсним,-
в с т а н о в и л а:
В січні 2009 року прокурор Калинівського району Вінницької області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, в якому просив визнати договір купівлі-продажу майнового паю №265 від 17 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Україна» недійсним та зобов’язати ТОВ «Україна» повернути ОСОБА_1 майновий сертифікат.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 30 вересня 2009 року позов задоволено. Визнано договір купівлі-продажу майнового паю від 17 січня 2008 року №265, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Україна» с. Комунарівка Калинівського району Вінницької області недійсним. Зобов’язано ТОВ «Україна» с. Комунарівка Калинівського району Вінницької області повернути належний ОСОБА_1 майновий сертифікат. Зобов’язано ОСОБА_1 повернути ТОВ «Україна» с. Комунарівка Калинівського району Вінницької області одержані кошти в сумі 638, 20 грн. Стягнуто з ТОВ «Україна» с. Комунарівка Калинівського району Вінницької області 51 грн. державного мита та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету Калинівського району.
В апеляційній скарзі відповідач, просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла до висновку, що дана скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор Калинівського району звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу майнового паю недійсним, з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України. В позові зазначав, що при укладенні договору від 17 січня 2008 року не було дотримано вимоги щодо форми правочину (договір нотаріально не посвідчений та відсутня його державна реєстрація), договір укладено на вкрай невигідних для позивача умовах та на момент укладання угоди, позивач ОСОБА_1 особисто договір купівлі-продажу не підписував, а замість нього підписала інша особа, тобто відсутнє дійсне волевиявлення однієї із сторін на укладення даного договору.
Судом встановлено, що протягом 2007-2008 років між ТОВ «Україна», як покупцем та власниками майнових сертифікатів реорганізованого КСП «Україна» були укладені договори купівлі-продажу майнових паїв.
Згідно договору купівлі-продажу майнового паю №265 від 17 січня 2008 року ОСОБА_1 продав ТОВ «Україна» майновий пай КСП «Україна» с. Комунарівка Калинівського району Вінницької області номінальною вартістю 6382 грн. (а.с.6).
Згідно п. 5 вказаного договору ціна (вартість) продажу майнового паю складає 638.20 грн.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу майнового паю укладений на вкрай невигідних для позивача умовах та не відповідає вимогам щодо форми правочину, а саме не дотримано вимог щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору, а тому є підстави для визнання його недійсним
При цьому, при вирішенні даної справи судом були розглянуті не всі вимоги і цей недолік не був і міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.
Так, зокрема, судом першої інстанції не була розглянута вимога позивача щодо відсутності його дійсного волевиявлення на укладання договору купівлі-продажу майнового паю.
Питання щодо визначення справжності підпису позивача судом першої інстанції не з’ясовувалося, судово-почеркознавча експертиза не призначалася, хоча відповідачем двічі заявлялись про це клопотання (а.с. 27,34).
Разом з тим, слід зазначити, що висновок суду першої інстанції про те, що договір купівлі-продажу майнового паю було укладено з порушенням вимог щодо його форми, а тому може бути визнаний недійсним, є помилковим з таких підстав.
Згідно із ч.2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до п. 9 Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 09 квітня 2001 року №97 кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю.
Відповідно до п. 5 Листа Міністерства аграрної політики України від 20 квітня 2005 року №37-17-2/5492 договір купівлі-продажу майнового паю не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення, проте його можна посвідчити нотаріально за бажанням сторін, відповідно до ст. 54 Закону України «Про нотаріат».
Зі змісту договору від 17 січня 2008 року №265, сторонами не передбачена така умова щодо його форми, як нотаріальне посвідчення.
Таким чином, судом першої інстанції були застосовані норми ч.4 ст. 203, ст. 215 ЦК України, які визначають як підставу для визнання правочину недійсним недотримання вимог щодо його форми, не підлягали застосуванню у даному випадку.
За таких обставин, судом першої інстанції при вирішенні даної справи було розглянуто не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, п.5 ч.1 ст. 311, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» задовільнити.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30 вересня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому його складі
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: