КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2214/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бєлової Л.В.,

Парінова А.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, де третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила зобов'язати відповідача внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів шляхом включення кредиторських вимог ОСОБА_3 (у розмірі 327 227,98 грн. до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визнавши поважною причину пропуску ОСОБА_3 строку подання кредиторської вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» були укладені наступні договори:

- Договір банківського вкладу (депозиту) від 13.09.2013 №004-26513-130913 «Коло друзів-2013 (коло 3)» у доларах США, сума вкладу складає 8083,00 доларів США строком дії до 18.09.2014;

- Договір банківського вкладу (депозиту) від 13.09.2013 №003-26513-130913 «Коло друзів-2013 (коло 3)» у євро, сума вкладу складає 3740,00 євро, строком дії до 18.09.2014;

- Договір банківського вкладу (депозиту) від 20.06.2014 №00006007891110 «Найкращий on-line» у доларах США, сума вкладу складає 2000,00 доларів США, строком дії до 17.12.2014;

- Договір банківського вкладу (депозиту) від 01.11.2014 №002-26507-011114 «Найкраща пропозиція» у євро, сума вкладу складає 3000,00 євро, строком дії до 30.01.2015;

- Договір банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2015 №00005009909515 «Найкращий від Миколая on-line» у доларах США, сума вкладу складає 5000,00 доларів США, строком дії до 20.04.2015;

- Договір банківського вкладу (депозиту) від 04.01.2014 №10002005437596 «Найкращий від Миколая on-line» у гривнях, сума вкладу складає 61265,32 грн., строком дії до 09.01.2015.

На підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

11 Червня 2015 року позивачу під час здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» було виплачено гарантовану суму у розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 прийнято рішення №181 «Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора Банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідацію Банку та призначено Уповноважену особу Фонду - Кадирова В.В. строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

Інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення Уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк» було опубліковано в газеті «Голос України» 08.10.2015 року, а тому, відповідно, строк подачі кредиторських вимог було встановлено до 09.11.2015 року включно.

Проте позивач у встановлений строк кредиторські вимоги не заявила.

05 Лютого 2016 року позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. із заявою про внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк», у якій зазначила причину неподання кредиторської вимоги у встановлений чинним законодавством строк. Вказана заява була залишена відповідачем без розгляду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством України не передбачено можливості поновлення або продовження 30-денного строку на заявлення вимог кредитора будь - якої черги, а тому правові підстави до задоволення позовних вимог відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з ч.ч. 3 та 4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, здійснює повноваження зі складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Згідно з ч.ч. 3,4,5,8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що чинним законодавством України чітко визначено обов'язок Фонду не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації, розмістити на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет інформацію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а також опублікувати такі відомості в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки від 11.02.2016 року №140366 про проведені операції у ПАТ «ПриватБанк» за строковими грошовими переказами за період з 01 червня 2015 року по 30 червня 2015 року, 11 червня 2015 року ОСОБА_3 отримала грошові кошти на загальну суму 200 000,00 грн., як гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас, згідно з Довідкою про наявність рахунків в ПАТ «Дельта Банк» від 27.07.2015 за вих. №05-3049794 на рахунках ОСОБА_3, відкритих в ПАТ «Дельта Банк», №26207306759900 та №2620570318281 станом на 27.07.2015 року обліковувався залишок коштів у розмірі 12183,58 доларів США, що перевищують суму, виплачену Фондом.

05 Жовтня 2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про те, що Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам ПАТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.

Інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк» опубліковано в газеті «Голос України» 08 жовтня 2015 року.

09 Жовтня 2015 року також повідомлено, що вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку за адресою: 01014, б-р Дружби народів, 38, м. Київ, Україна.

Таким чином, відповідна заява про визнання кредитором позивачем мала бути подана у період з 08 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року.

Однак, у встановлений законом строк позивач своїм правом не скористалась та не зверталась до ПАТ «Дельта Банк» з кредиторськими вимогами.

Натомість, з відповідною заявою ОСОБА_3 звернулася до Уповноваженої особи лише 05 лютого 2016 року, тобто поза межами встановленого законодавством 30 денного стоку, зазначивши, що вона перебувала на лікуванні у медичному закладі, а тому своєчасно не мала можливості звернутися з кредиторською вимогою.

Так, з наданої суду копії листка непрацездатності від 08.10.2015 серії АГН №292456, виданого КЗ «Долинський районний центр ТМО», дійсно вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на лікарняному з причиною непрацездатності «загальне захворювання» у період часу з 08.10.2015 по 09.11.2015.

Однак, із заявою про внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_3 звернулася лише 05.02.2016.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції виходить з того, що спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» взагалі не передбачено можливості поновлення або продовження 30-денного строку на заявлення вимог кредитора будь - якої черги, що свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, як наслідок, відсутність правових підстав до їх задоволення.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2017 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 02 жовтня 2017 року

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Парінов А.Б.

Бєлова Л.В.