ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

01 серпня 2006 р.

№ 6/68(21/23-05)

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу України”

на рішення

від 08.06.06 господарського суду Дніпропетровської області

у справі

№ 6/68 (21/23-05)

за позовом

ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу України”

до	ТзОВ “Аврора”

про	стягнення 9 682 713,84 грн.

  ВСТАНОВИВ:

          Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.     

          

Касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.4 ст.1113 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів,  що  підтверджують  сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому, підпунктом “а” пункту 2 зазначеного декрету в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”  від 25.03.2005 р. (чинній з 31.03.2005 р.) передбачено, що державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується в розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку скаржник мав сплатити державне мито в сумі 12 750 грн.

Наданий до касаційної скарги платіжний документ №409 від 21.06.06 р. про сплату 375 грн. мита не свідчить про сплату державного мита у встановленому розмірі.

          

Після усунення зазначених недоліків скаржник не позбавлений права знов звернутися з належно оформленою касаційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 86, п. 4 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

 

УХВАЛИВ :     

       Касаційну скаргу ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу України” на рішення від 08.06.06 господарського суду Дніпропетровської області  у справі № 6/68 (21/23-05) повернути заявнику, а справу –до господарського суду Дніпропетровської  області.

               

                                                                                                                                   

Головуючий                                                                                                   В.Овечкін

Судді                                                                                                            Є Чернов

                                                                                                            В.Цвігун