Справа №751/6425/17

Провадження №2-о/751/233/17

Рішення

Іменем України

03 жовтня 2017 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

при секретарі Гвоздь К. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,- про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи вимоги наступним.

29.01.2017 року померла дружина заявника ОСОБА_4, після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. Заявник як єдиний спадкоємець першої черги в шестимісячний термін звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, про що виданий ОСОБА_5 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.03.2017 року. В свій час ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6, який помер 03.05.1999 року, оскільки проживала з ним на день смерті без реєстрації, з 1997 року по 1999 рік за адресою: м.Чернігів, вул.Кропивницького, 203, що підтверджується відповідними актами, тобто фактично вступила в управління спадщиною, однак не оформила це належним чином. Зокрема, ОСОБА_6 належав на праві власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.Кропивницького, 203 на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 28.05.1958 року. Відсутність реєстрації ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_6 на день його смерті не дає можливості сьогодні заявнику оформити право на спадщину, яку прийняла його дружина ОСОБА_4 після смерті свого батька у виді названого будинку. Зауважує, що за життя ОСОБА_6 було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно він заповідав саме дружині заявника – ОСОБА_4

Заінтересовані особи по справі є дітьми ОСОБА_6 та відповідно рідним братом та сестрою дружини заявника ОСОБА_4 Для захисту своїх інтересів змушений звернутись до суду і просить встановити юридичний факт вступу ОСОБА_4 в управління та володіння спадковим майном, що залишилося після смерті її батька – ОСОБА_6, який помер 03.05.1999 року.

До судового засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує та просить задовольнити (а.с.20).

Представник заявника ОСОБА_7 до судового засідання не з’явився, просив розгляд справи провести без його участі, заяву задовольнити та встановити відповідний юридичний факт (а.с.21).

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не зявились до судового засідання, надали заяви, згідно наданих заяв до суду зазначили, що просять розгляд справи провести у їхню відсутність, заяву ОСОБА_1 підтримують та підтверджують той факт, який він просить встановити, спадщину після ОСОБА_6 приймати не будуть (а.с. 22,23).

Суд, дослідивши надані у справі докази, встановив наступні факти та правовідносини та прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 за таких підстав.

Згідно Договору «про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числом кімнат від однієї до п’яти включно» від 28 травня 1958 року посвідченого13 червня 1958 року нотаріусом Чернігівської державної нотаріальної контор за реєстровим № 2-3670, та зареєстрованому у Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації 05 листопада 1987 року, ОСОБА_8 на праві власності належить житловий будинок розташований за адресою: м.Чернігів, вулиця Кропивницького, будинок 203 (а. с. 7-8).

Згідно заповіту, посвідченому 04.03.1999 року державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори, реєстровий № 5-1037, ОСОБА_8 заповідав усе належне йому на день смерті майно, дочці – ОСОБА_4 (а.с. 12 зворот).

Згідно свідоцтва про смерть, 03.05.1999 року помер ОСОБА_8 (а.с. 6 зворот).

Згідно свідоцтва про народження виданого 09 вересня 1955 року Чернігівським міськбюро ЗАГС, ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_9, народженої 30 липня 1948 року, актовий запис про народження № 653 від 11.08.1948 року (а. с. 10 зворот).

Зі свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 31 липня 1971 року (актовий запис № 1139) вбачається, що дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а. с. 10 зворот).

Згідно свідоцтва про смерть, 29.01.2017 року померла ОСОБА_4 (а.с. 5).

Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі підтверджується, що 28.03.2017 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_4, померлої 29.01.2017 року (а.с.5 зворот).

На момент смерті ОСОБА_8, тобто 03 травня 1999 року, діяв Цивільний кодекс УРСР в редакції 1963 року. Зокрема, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року роз’яснено, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу УРСР.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ОСОБА_4 є спадкоємцем за заповітом спадкодавця ОСОБА_8.

З акту складеного 20 липня 2017 року в присутності голови вуличного комітету № 8 Новозаводського району м.Чернігова та мешканців ОСОБА_5 та ОСОБА_10, вбачається, що по вулиці Кропивницького, будинок № 203 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала без реєстрації з 1997 року по 1999 рік в тому числі станом на 03.05.1999 року (а.с. 6 зворот).

Таким чином, судом встановлено, що з 1997 року по 1999 рік в тому числі станом на 03.05.1999 року (день смерті) спадкодавець ОСОБА_8 та його дочка ОСОБА_4, тобто протягом тривалого часу проживали постійно спільно за однією адресою: м.Чернігів, вулиця Кропивницького, будинок 203, та відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ОСОБА_9 протягом шести місяців вчинила дії, що свідчать про прийняття спадщини, а саме фактично вступив в управління та володіння спадковим майном за вказаною адресою, а також предметами домашньої обстановки.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 фактично вступила в оперативне управління спадщиною, що підтверджується зібраними по справі доказами, в зв’язку з чим є законні підстави для встановлення відповідного юридичного факту.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 не має можливості прийняти спадщину, яка відкрилась після смерті його дружини ОСОБА_4, тому що неможливо іншим чином, ніж в судовому порядку підтвердити факт її сумісного проживання з її батьком ОСОБА_8 на день смерті останнього.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1

На підставі викладеного, ст. 539 та ч.1 ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, керуючись ст.ст.15, 57, 209, 234, 212-215, 256, 259 ЦПК України,

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,- про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт вступу ОСОБА_4, померлої 29 січня 2017 року, в управління та володіння спадковим майном, після смерті ОСОБА_8, який помер 03 травня 1999 року, у вигляді будинку № 203 по вулиці Кропивницького у Новозаводському районі міста Чернігова.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії через Новозаводський районний суд м.Чернігова.

Суддя І. В. Яременко