Справа №2-764\2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 серпня 2009 року                                          Хортицький районний суд м.Запоріжжя  

у складі: головуючого судді            Кучерук І.Г.

при секретарі                                   Новизинській Т.Б.

за участю представника позивача   ОСОБА_1

представників відповідачів              ОСОБА_2, ОСОБА_3  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 освіти Хортицького району м. Запоріжжя, ОСОБА_6 обласного наркологічного диспансеру про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди  

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів, з часу оголошення рішення, до Хортицького районного суду м.Запоріжжі подається заява по апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

Справа №2-764\2009 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

26 серпня 2009 року                                          Хортицький районний суд м.Запоріжжя  

у складі: головуючого судді            Кучерук І.Г.  

при секретарі       Новизинській Т.Б.  

за участю представника позивача   ОСОБА_1  

представників відповідачів              ОСОБА_2, ОСОБА_3  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 освіти Хортицького району м. Запоріжжя, ОСОБА_6 обласного наркологічного диспансеру про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди  

в с т а н о в и в :  

16.02.2009 р. позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 освіти Хортицького району м. Запоріжжя, ОСОБА_6 обласного наркологічного диспансеру про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що під час його навчання у СШ № 49, 16.11.2004 р. завуч школи незаконно зняла його з уроків та направила на огляд до лікаря-нарколога. За результатами огляду позивача було незаконно поставлено на профілактичний облік як особу, яка начебто вживає пари легких розчинників - клею. Про сам факт постановлення облік позивачеві стало відомо лише у 2006 р., коли він звернувся до диспансеру для отримання сертифіката лікаря нарколога. Оскільки сертифікат йому видали тільки 05.04.2006 р., тобто із запізненням, і лише після втручання органів прокуратури, це позбавило позивача можливості вступити до ОСОБА_6 юридичного інституту МВС України на денну форму навчання та був змушений вступити до вищевказаного навчального закладу на заочне форму навчання та навчатися на контрактній основі. Просить суд визнати незаконним взяття його на профілактичний облік ОСОБА_6 обласного наркологічного диспансеру та скасувати відомості про його перебування на обліку, визнати незаконними зняття його з уроків та зобов'язання проходження наркологічного огляду. Також просить стягнути з ОСОБА_6 обласного наркологічного диспансеру завдану моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а з ОСОБА_5 освіти Хортицького району м. Запоріжжя моральну шкоду у розмірі 7000 грн., мотивуючи тим, що через незаконне взяття на облік не зміг реалізувати власну мрію та вступити вищого навчального закладу МВС України та стати співробітником міліції, крім цього серед його однолітків та серед вчителів поширилася думка що він вживає наркотичні засоби, педагогами було порушені його права, огляд неповнолітнього проводився без присутності батьків чи педагога, його примусили повністю зняти одяг, що було психологічно важко.  

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.  

Представник відповідача – ОСОБА_6 обласного наркологічного диспансеру позов не визнав, надав заперечення, згідно до яких вказано, що адміністрація СШ № 49 повідомила лікаря нарколога який проводив заплановану профілактичну роботу серед учнів школи, що позивача було помічено у вживанні спиртних напоїв та те що він знаходиться у “групі ризику” особам якої пропонувалося добровільно пройти медичний огляд. 16.11.2004 року лікар нарколог в встановленому законом порядку поставила позивача на профілактичний огляд, заповнила відповідну медичну документацію – карту амбулаторного хворого форми 025\о. Адміністрація СШ № 49 та лікар нарколог діяли відповідно до Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” від 15.02.1995 р. №62\95-ВР, та “Інструкції про порядок диспансерного обліку хворих на хронічний алкоголізм, наркоманію, токсикоманію та профілактичного спостереження осіб, що зловживають алкоголем, помічених у немедичному використанні наркотичних та інших одурманюючих засобів без клінічних проявів захворювання” затвердженої наказом МОЗ СРСР від 12.09.1988 року №704. 24.01.2005 року мати позивача ознайомилася з правилами профнагляду в чому вона розписалася в амбулаторній картці. Позивач відвідував лікаря нарколога 24.01.2005 року та 09.02.2006 року. Звернувшись для проходження наркопрофогляду та отримання сертифікату, позивач пройшов медичне обстеження та 05.04.2006 року йому було видано сертифікат та знято з профобліку з відсутністю проявів захворювання. Також відповідач вказав, що відповідно до ст. 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я ...” оскільки позивачу на момент проведення огляду виповнилося 15 років то було достатньо його власної годи на проведення огляду.  

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 обласного наркологічного диспансеру підтримав заперечення, просив у позові відмовити.  

Представник відповідача – ОСОБА_5 освіти Хортицького району м. Запоріжжя позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких вказано, що проводилася індивідуальна бесіда лікаря нарколога з підлітками які входять до “групи ризику” до якої позивач був включений у зв’язку з неадекватною поведінкою, великою кількістю пропусків без поважних причин, низьким рівнем реагування на зауваження, причетністю до інциденту з принесенням та вживанням у школі спиртних напоїв. Бесіда лікаря нарколога проводилася згідно до плану спільних дій по профілактиці наркоманії, який щорічно затверджується відділом освіти, головним лікарем диспансеру, та службою у справах неповнолітніх.  

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 освіти Хортицького району м. Запоріжжя підтримав заперечення, просив у позові відмовити.  

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що її син – позивач перейшов до 49 школи, прийшов до неї на роботу засмучений та пояснив, що прийшли з наркології та сказали йому роздягатися, довели його до сліз. Свідок прийшов до школи та їй сказали, що нічого страшного немає, всіх нових учнів перевіряє нарколог. Коли син вирішив поступати до юридичний інститут, пішов за сертифікатом та був повідомлений, що поставлений на облік. Після звернення до прокуратури у наркології видали сертифікат, що він не наркоман.  

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що з 01.09.2004 року вона виконувала обов’язки директора СШ 49, до неї звернувся позивач та просив прийняти його до школи, був прийнятий. Класний керівник повідомила її, що у позивача брат наркоман. Свідок розмовляла з матір’ю позивача, яка просила допомогти її сину закінчити школу. У 2006 році, коли вже свідок працювала в іншому місці до неї підійшов позивач та розповів про ситуацію яка склалася. Про те, що у школі був лікар нарколог свідок не знав. У плані роботи є пункт який передбачає зустріч учнів з працівниками різних служб. Про огляд їй стало відомо зі слів самого позивача тільки 2 роки потому.  

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працювала заступником директора з виховної роботи. 16 листопада згідно до річного плану школи проводилися індивідуальні бесіди, позивач теж був запрошений, окрім нього бесіду проходили ще декілька учнів. Був місячник профілактики наркозалежності, було вирішено запросити позивача на бесіду так як підходили та просили про це вчителі та класний керівник. Був урок, запросила позивача на бесіду, відвела до кабінету директора. Окрім лікаря наркодиспансеру був тільки позивач. Про профілактичний облік їй нічого не відомо.  

  Відповідно до копії листа прокуратури м. Запоріжжя від 23.10.2006 року, за результатами проведеної перевірки порушень з боку службових осіб облнаркодиспансеру не встановлено(а.с.7).  

Згідно до копії сертифікату №900030 серія 2333 від 05.04.2006 року ОСОБА_4 наркологічних протипоказань для вступу до учбового закладу не має(а.с.8).  

Відповідно до копії листа заступника начальника ЗМУ від 11.04.2007 року, ОСОБА_4 відмовлено в допуску до вступних іспитів внаслідок ненадання ним сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду(а.с.9,26).  

Суду були надані копії позитивних та негативних характеристик з місця навчання ма місця проживання позивача без дат їх складення(а.с.21-24).  

Відповідно характеристики дільничного інспектора Хортицького РВ від 12.03.2009 р., ОСОБА_4 алкоголь та наркотики не вживає(а.с.25).  

Відповідно до копії листа прокуратури Запорізької області від 03.05.2006 року, проведеною перевіркою встановлено, що в листопаді 2004 року керівництвом ЗОШ 49 до навчального закладу був запрошений дільничний лікар нарколог для проведення профілактичної бесіди з учнями школи. Під час співрозмови з ОСОБА_4 лікарю стало відомо, що останній вживав епізодично пари легких розчинників а саме пари клею «Момент», на підставі даних отриманих безпосередньо від ОСОБА_4 він 16.11.2004 року взятий на профілактичний облік підліткового відділення облнаркодиспансеру(а.с.37).  

Згідно до копії листа прокуратури Запорізької області від 07.08.2006 року в додаток до листа прокуратури Запорізької області від 03.05.2006 року повідомлено, що 09.02.2006 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_10 з’явився до облнаркодиспансеру та у зв’язку з тим, що ознак вживання ним психотропних речовин встановлено не було, 05.04.2006 року він з профілактичного обліку підліткового відділення був знятий та йому було видано сертифікат для подальшого вступу до навчального закладу(а.с.38).  

Відповідно до копії плану проведення декади профілактики вживання наркотичних речовин, затвердженого директором ЗОШ 49, на період з 08.11.2004 року по 18.11.2004 року заплановано проведення єдиної класної години профілактики шкідливих звичок та наркоманії, поповнення банку даних про дітей схильних до вживання алкоголю, наркотичних речовин, лекція нарколога для учнів, індивідуальні консультації(а.с.59).  

Планування бесід, лекцій та інших заходів протидії наркоманії відображено у копії розділу плану роботи ЗОШ 49 на 2004 – 2005 рік(а.с.60) та у цільовій комплексній програмі з профілактики наркоманії, токсикоманії, алкоголізму та тютюнопаління серед учнів загальноосвітніх шкіл Хортицького району м. Запоріжжя на 2004 – 2005 учбовий рік(а.с.61-64).  

Відповідно до облікової картки підлітка, з ОСОБА_4 16.11.2004 року проведена профілактична робота «здоровий спосіб життя»(а.с.66-67).  

Суд не приймає у якості доказів доповідні від 12.09.2005 р., 20.02.2006 року, 22.09.2005 р., протокол засідання штабу профілактики від 11.10.2005 р., так як вони не мають відношення до подій 16.11.2004 року, а свідчать тільки про пропуски ОСОБА_4 занять, що не є предметом розгляду справи(а.с.68-72).  

Відповідно до довідки заступника начальника ЗМУ УМВС України в Запорізькій області від 19.06.2007 року, вивчення кандидатів для прийняття та навчання здійснюється в 4 етапи з 01 січня кожного року, вивчення кандидата та оформлення його особової справи по ступеню придатності до вступу до ВНЗ триває не менше 3 місяців, термін подачі особових справ для навчання в ВНЗ системи МВС закінчується 15.06.2006 року. Звернувшись у квітні 2006 року ОСОБА_4 мав можливість встигнути пройти всі передбачені етапи відбору кандидатів та подати необхідні документи для оформлення особової справи з подальшим поданням її до ЗЮІ ДДУ МВС(а.с.73).  

Суд не приймає у якості доказу індивідуальну картку амбулаторного хворого на ОСОБА_4, так як вона свідчить тільки про те, що позивач 12.07.2004 року у картці отримав штамп нарколога про не перебування на обліку в ЗОНД, що ніким не оспорюється, та не має відношення до справи(а.с.83-87).  

Посилання позивача на порушення відповідачами “Інструкції про профілактичний наркологічний огляд”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 339 від 28.11.1997 р., суд не приймає до уваги так як цей нормативний акт регулює лише питання, пов'язані з проходженням такого огляду громадянами, з метою виявлення хворих осіб, а також визначення наявності чи відсутності протипоказань до виконання певних функціональних обов'язків та провадження певних видів діяльності. Наказ був виданий на підставі та на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1238 від 02.11.1997 р. "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення", з тексту якої також вбачається, що нормативний акт, на який посилається позивач, не має відношення до правовідносин, що розглядаються.  

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.  

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України  N 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.  

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що саме знахождення на наркологічному обліку перешкодило йому у отриманні сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду, що, у свою чергу, призвело до неможливості вступити до вузу, який він обрав, та до інших негативних налсідків у його житті.  

Між тим, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що само по собі перебування на профілактичному обліку будь-яким чином перешкоджало йому отримати сертифікат про прохождення наркологічного огляду та своєчасно надати цей документ до відділу роботи з персоналом ЗМУ УМВС або ж до приймальної комісії навчального закладу, в який він бажав поступити.  

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що сертифікат був виданий позивачеві як тільки він звернувся за ним 05.04.2006 р., але з вказаного періоду позивач навіть не звертався до ЗМУ УМВС, хоча мав можливість пройти всі передбачені етапи відбору кандидатів та подати всі необхідні документи для оформлення особової справи, про свідчать докази у матеріалах справи.  

За результатами наступних звернень матері позивача та позивача до органів прокуратури ніяких порушень чинного законодавства не встановлено.  

Таким чином, суд не вбачає порушень законодавства з боку відповідачів, та  причинно-наслідкового зв'язку між подіями 16.11.2004 р., та подіями 2006 року, пов'язаними із вступом ОСОБА_4 до вищого навчального закладу.  

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суду не було надано позивачем належних доказів та обґрунтувань в підтвердження заявленої суми, а також наявності самої моральної шкоди, та спричинення її діями відповідачів.  

Керуючись ст.10, 11, 57, 60, 88  ЦПК України, ст. 23 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України  N 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  суд –  

В И Р І Ш И В :  

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.  

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів, з часу оголошення рішення, до Хортицького районного суду м.Запоріжжі подається заява по апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя: