Судове рішення #66706
16/47

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

01 серпня 2006 р.                                                                                   

№ 16/47  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,


Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу


РВ ФДМУ по Дніпропетровській області

на постанову

від 11.05.06 Дніпропетровського  апеляційного господарського суду

у справі

№ 16/47 господарського суду  Дніпропетровської  області

за позовом

РВ ФДМУ по Дніпропетровській області

до

1.ТзОВ “Океанмаш-Енергія”

2.МПП “Діон”

про

визнання недійсним договору купівлі - продажу

У справі взяли участь представники сторін:

позивача:  не з’явилися

відповідача:  не з’явилися


Рішенням господарського суду  Дніпропетровської області від 17.03.06 (суддя Загінайко Т.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.06 ( колегія суддів у складі: О.Євстигнеєва, Л.Лотоцької, Р.Бахмат) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

          Прийняті судові рішення мотивовані тим, що  на спірні правовідносини не розповсюджується дія ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна № від 04.03.1992 р. оскільки  в силу ч.2 ст. 1 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) до відносин  щодо приватизації  невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується закон “Про приватизацію майна державних підприємств”.  Тобто цей закон визначає можливість подальшого відчуження об’єкта приватизації і не встановлює вимогу щодо надання згоди органу приватизації на таке відчуження.



РВ ФДМУ по Дніпропетровській області в касаційній скарзі просить  скасувати прийняті у справі судові акти та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник зазначає, що судові рішення прийняти з порушенням норм матеріального та процесуального права та вважає помилковим посилання попередніх судових інстанцій на неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна (в частині необхідності  згоди органу приватизації на відчуження майна).

Скаржник вважає, що судами неправильно застосовано норми ст.1,23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), а також ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Порядку про надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу з заставу об’єктів, обтяжених зобов’язаннями  їх власників  перед державою, затв. наказом Фонду державного майна  України від 30.03.01 №500.


Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Суди попередніх інстанцій встановили наступне.


27.01.2004р. між  РВ ФДМ України по Дніпропетровській області (продавцем) та ТзОВ  “Океанмаш-Енергія”   (покупцем)  було  укладено договір купівлі-продажу пасажирського теплохода “Метеор-33”.

          30 січня 2004 року  позивач передав, а відповідач-1  прийняв пасажирський теплохід, що підтверджується актом прийому –передачі. Оплата за державне майно була проведена в повному обсязі.


04.02.2004р.  між Товариством з  обмеженою відповідальністю “Океанмаш-Енергія” (продавцем) та Малим приватним підприємством   “Діон” (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, згідно із пунктами 1.1, 1.2,3.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві пасажирський теплохід "Метеор-33", а покупець приймає цей товар та зобов'язується сплатити за нього грошові кошти в сумі 149487 грн.50коп.. У цей же день  згідно акту прийому - передачі майно було передано покупцю.

          

          В позовній заяві РВ ФДМУ по Дніпровській області зазначає, що при укладенні  договору  від 04.02.04 відповідач –1 не отримав згоду РВ ФДМУ по Дніпропетровській області  на відчуження об’єкту приватизації.


          Статтею  1 Закону України від 06.03.1992р. “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачено, що сферою застосування Закону є галузі, які підлягають   першочерговій   приватизації:    переробна   і   місцева   промисловість, промисловість  будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво,  окремі види транспорту, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство.  До  відносин щодо приватизації не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України “Про приватизацію майна
державних підприємств”.

          

          Згідно ч.1 ст.2 цього Закону об’єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;  окреме визначене майно, об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти.  

          Частиною 2  ст. 1 цього Закону, зокрема, зазначено, що до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств”.

          

          Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що оскільки предметом спірного договору є  окреме індивідуально визначене майно, то правовідносини між органом приватизації і покупцем державного майна   регулюються саме Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

          Пунктом 5.6 договору від 19.02.04 передбачено, що подальше відчуження об’єкта приватизації можливо лише після повної сплати вартості ( п.5.7); у разі подальшого відчуження приватизованого об’єкту  приватизації власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності  на цей об’єкт зобов’язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності

          Згідно ст. 22 Закону України “Про малу приватизацію” право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується,  розпоряджається  своїм  майном на власний розсуд;  власник  має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.


          Згідно із частиною 2 пункту 3 статті 23 Закону України від 06.03.1992р. “Про приватизацію   невеликих   державних   підприємств   (малу   приватизацію)”  зобов’язання покупця,  передбачені  договором купівлі-продажу,  зберігають  свою  дію для осіб,  які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом дії цих зобов'язань, а частина 8 статті 23 вказаного Закону передбачає, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Посилання  скаржника на неправильне застосування ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені в цій статті застереження щодо зобов’язань сторін за договором, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу зберігають свою дію для осіб, які придбають об’єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов’язань ; відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими  у цій частині  зобов’язаннями. Лише у цьому разі таке відчуження можливо виключно за згодою державного органу приватизації, якій здійснює контроль за їх виконанням. Згода  органу приватизації  на відчуження  державного майна  в порядку ст. 27 Закону “Про приватизацію державного майна” необхідна тільки у разі обтяження відчужуваного майна будь-якими зобов’язаннями, а продане майно взагалі не обтяжено зобов’язаннями.


На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що прийняті у справі судові акти відповідають вимогам діючого матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.


Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


                                      ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області залишити без задоволення, рішення господарського суду  Дніпропетровської області від 17.03.06 та  постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.06 у справі № 16/47 господарського суду  Дніпропетровської  області –без змін.


Головуючий                                                                           В. Овечкін

судді:                                                                                       Є.Чернов

                                                                                                В.Цвігун

  • Номер:
  • Опис: стягнення 11 838,47 грн.
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 16/47
  • Суд: Господарський суд міста Києва
  • Суддя: Цвігун В.Л.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.01.2010
  • Дата етапу: 16.03.2010
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація