Справа № 2-1398\2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 вересня 2009 року                                     Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі головуючого – судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря                  Новизинської Т.Б.  

представника позивача           ОСОБА_1

прокурора                                 Балабуха В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Відділ опіки та піклування Хортицького району м. Запоріжжя про встановлення місце проживання дитини,

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про передачу йому сина ОСОБА_4 для проживання.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів, з часу його оголошення, до Хортицького районного суду м.Запоріжжя подається заява про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                

                                              Справа № 2-1398\2009р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

16 вересня 2009 року                                     Хортицький районний суд м.Запоріжжя  

у складі головуючого – судді Кучерук І.Г.  

з участю секретаря                  Новизинської Т.Б.  

представника позивача           ОСОБА_1  

прокурора                                 Балабуха В.Є.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Відділ опіки та піклування Хортицького району м. Запоріжжя про встановлення місце проживання дитини,  

в с т а н о в и в:  

24.04.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що рішенням Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 10.03.2009 року встановлений порядок його спілкування з сином ОСОБА_5, але відповідачка ухиляється від виконання рішення суду та не дає йому змогу бачити та спілкуватися з сином. Просить суд на підставі ст. 159 ч.4 СК України передати сина йому для проживання.  

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив суду, що все почалася 15.04.2009 року коли він приїхав побачитися з сином, йому сказали, що син захворів, також і 18 квітня, запропонував відвезти до лікарні, але йому відмовили. Відповідачка не давала бачитися з сином. Він писав скарги і у присутності державного виконавця зустрічався з сином. Після рішення суду бачився з сином 10 разів. Зараз позивач проживає з батьками та громадянською дружиною. Побачення з сином були, але не регулярні. За літо бачився з сином 4 рази. З березня по квітень 2009 року за примусовим виконанням рішення суду не звертався.  

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, та пояснила суду, що дитину завжди з 10 березня давала на побачення, позивач на побачення з сином з березня та квітень приїжджав зі своєю дівчиною більше п’яти раз. 15 квітня була у лікарні, позивач подзвонив а потім приїхав, оскорбляв її. Батька відповідачки не пускає позивача до себе додому так як не бажає його бачити. Просила позивача не приїжджати на побачення з сином з дівчиною. Стала не давати дитину після того, як позивач подав позов до суду про відібрання дитини, так як боялася, що відбере. Просить в позові відмовити.  

Представник Відділ опіки та піклування Хортицького району м. Запоріжжя не вбачає доцільності у передачі дитини позивачеві, надала суду висновок.  

Прокурор висловив думку про відмову у задоволенні вимог позивача.  

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, допитавши свідків, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

Згідно ст. 141 Сімейного Кодексу України мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.  

Згідно ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.  

Згідно ст. 159 Сімейного Кодексу України у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.  

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є матір’ю позивача та її син не має можливості бачитися з дитиною, їй та її чоловіку теж перешкоджають у побаченні з дитиною. У місяць син бачився з дитиною 2 рази, мотивом відмов висувається хвороба дитини.  

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він з позивачем приїжджав на побачення з дитиною, їздили у садочок та бувала, що дитини там не було. Зі слів позивача йому відомо, що дитину відповідачка не дає на побачення, він їздив як свідок на побачення у червні та липні місяці. У зимку відповідачка надавала можливість спілкування з дитиною.  

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає разом з позивачем та після рішення суду у перші дні відповідачка надавала можливість побачень, але потім заперечувала проти її присутності при побаченнях, у квітні та в травні говорила, що хворіє дитина. Їздила на побачення з позивачем, щоб наладити стосунки з дитиною.  

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що дитина проживає з нею як бабусею, після того як отримали судову повістку стали менше надавати можливості у спілкуванні з позивачем. Онук хворіє, є відповідні довідки. Коли онук не хворів надавали можливість побачення.  

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона як сусідка знає, що позивач та відповідачка разом не проживають. Позивач по середам та суботам приїжджає. Бачила, як позивач разом зі своєю дівчиною кричали на відповідачку, також бачила як позивач гуляв з дитиною разом з відповідачкою чи бабусею дитини. За літо бачила шість разів.  

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що у нього у провадженні на виконанні знаходиться виконавчий лист про встановлення часу побачення з дитиною. Мати дитини не ухилялася надавати можливість побачення дитини з батьком, якщо побачень не було то були поважні причини. Виконавче провадження відкрито у червні 2009 року, до цього часу позивач за примусовим виконанням не звертався. Свідок як державний виконавець був присутнім на двух побаченнях.  

Судом встановлено, що рішенням Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 10.03.2009 року встановлено, що сторони знаходилися у шлюбі з 17.03.2006 року по 11.11.2008 року. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає з матір’ю. Судом визначений порядок участі позивача у вихованні сина: щосереди з 16-00 годин до 20-00 годин та щосуботи з 10-00 годин до 20-00 годин у присутності матері(а.с.4).  

Відповідно до довідки ДНЗ №282 ОСОБА_4 не відвідував групу №1 «Неваляйко» у квітні по хворобі 3 дня за домашньою причиною 1 день(а.с.13).  

Відповідачка має позитивні характеристики з місця роботи(а.с.14) та з місця проживання(а.с.29). Згідно до висновку, орган опіки та піклування дійшов до висновку про недоцільність передачі малолітньої дитини для проживання з батьком(а.с.23-24), також недоцільність вказана у акті обстеження житлово побутових умов ОСОБА_3М.(а.с.50).  

Довідка дитячої лікарні №5 свідчить про те, що ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою 22.04.2009 року, 24.04.2009 року, 27.04.2009 року, 05.06.2009 року, 09.06.2009 року, 12.06.2009 року, 17.06.2009 року9а.с.25). Те, що дитина хворіла також підтверджується копією медичної картки(а.с.31-32), довідкою КУ «ОПБ» відповідно до якої ОСОБА_4 перебуває на обліку з квітня 2009 року з діагнозом фобічний тривожний розлад дитячого віку(а.с.33).  

Позивач звертався до органу опіки та піклування для прийняття заходів до відповідачки 03.07.2009 року(а.с.26), до державної виконавчої служби 25.06.2009 року(а.с.27), 02.09.2009 року(а.с.48), та позитивно характеризується за місцем проживання(а.с.47).  

Відповідно до характеристики батьків з ДНЗ №282, відповідачка ОСОБА_3 багато часу приділяє дитині, адміністрація просила її забезпечити спокійну роботу вихователів садка огородити від образ позивача та відповідачеві було запропоновано тимчасово обмежити побачення з дитиною на період адаптації у садку, так як дитина після побачення з батьком стає замкнутою(а.с.28).    

В Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, передбачено принцип 6, за яким дитина може бути розлучена з матір'ю лише у винятковій ситуації.  

Судом встановлено, що між батьками дитини після розлучення склались неприязні відносини, які потягли за собою суперечки між ними. Зазначені фактори вже негативно вплинули на психічний розвиток дитини. Тому, на думку суду, зміна місця проживання дитини нічим крім шкоди для неї за собою не потягне.  

З урахуванням обставин справи та тих фактів, які були встановлені під час судового розгляду, відсутністю виняткової ситуації, віку дитини якій ще не виповнилося трьох років, свідченням сторін та свідків які фактично не підтвердили факт постійного та цілеспрямованого невиконання відповідачкою рішення Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 10.03.2009 року, а також те, що з постановлення рішення та зверненням позивача до суду з приводу його постійного невиконання пройшов незначний проміжок часу та за цей проміжок часу позивач не звертався до виконавчої служби для примусового виконання рішення, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 161, 159 СК України, «Декларації прав дитини», ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -  

В И Р І Ш И В :  

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про передачу йому сина ОСОБА_4 для проживання.  

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів, з часу його оголошення, до Хортицького районного суду м.Запоріжжя подається заява про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя: