Справа № 22ц-4635/2009                                       Головуючий  у 1-й інстанції Кравченко М.В.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.

суддів Даценко Л.М., Оношко Г.М.

при секретарі Зінченко Ю.М.,                                                                                                                                                

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "БТА Банк", ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки, -

встановила:

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, розмір якого збільшила у червні 2009 року і в якому посилалася на те, що вона згідно довіреності від 08.08.2007 року надала повноваження відповідачу ОСОБА_2 передати земельну ділянку  площею 1,0000 га, що розташована в Старобезрадичівській  сільській раді Обухівського району Київської області та належить їй на праві власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю в заставу (іпотеку), на свій розсуд визначити умови та ціну земельної ділянки в договорі. Довіреність видана без права передоручення. ОСОБА_2 на підставі цієї довіреності згідно договору іпотеки від 16.08.2007 року передав зазначену земельну ділянку в іпотеку ВАТ "БТА Банк" на забезпечення виконання основного кредитного зобов’язання третьої особи ОСОБА_3

Вважає, що ОСОБА_2 згідно довіреності не має повноважень щодо укладення іпотечних договорів в забезпечення зобов’язань третіх осіб, тобто виступати від її імені майновим поручителем за третіх осіб, а також договорів про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок її земельної ділянки для погашення боргових зобов’язань третіх осіб. Метою її довіреності є надання відповідачу повноважень для укладення іпотечного договору в забезпечення лише її боргових зобов"язань.  

    Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє згідно ст. 238 ЦК України, тобто правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, а не в інтересах третіх осіб, що випливає із суті довіреності.

    Крім того, спірний правочин посвідчений не за місцезнаходженням земельної ділянки, як того вимагає ч. 4 ст. 55 Закону України "Про нотаріат". Згідно посвідчувального напису нотаріуса, що вчинено на спірному договорі, в порушення Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. не перевірено повноваження представника іпотекодавця, як того вимагає ст. 43 Закону України "Про нотаріат", що також свідчить про порушення правил щодо посвідчення правочину.      

    Спірний іпотечний договір містить застереження п. 6.2.3, п. п. 6.2.3.1-6.2.3.2, що є за своєю природою договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на укладення якого вона також не надавала повноваження жодному представнику.  

Просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений 16.08.2007 року між ВАТ "БТА Банк" та ОСОБА_2., який діяв від її імені за довіреністю, і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., реєстровий номер 4141з. Також просила визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 16.08.2007 року між ВАТ "БТА Банк" та ОСОБА_2., який діяв від її імені за довіреністю, і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., реєстровий номер 4141з, який оформлено шляхом включення застереження до договору іпотеки п. 6.2.3, п. п. 6.2.3.1-6.2.3.2. Просила визнати недійсними зазначені договори з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215, 238 ЦК України, ст. ст. 11, 36 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 43, 55 Закону України "Про нотаріат".    

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 серпня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовував свої висновки відсутністю підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину та недоведеністю позовних вимог належними і допустимими доказами.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За змістом ст. 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Іпотекодавець – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;  

Майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника.

 Згідно ч. ч. 1, 4 та 5  ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного забезпечення або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.  

 Встановлено, що згідно довіреності від 08.08.2007 року ОСОБА_1 надала повноваження відповідачу ОСОБА_2 передати земельну ділянку  площею 1,0000 га, що розташована в Старобезрадичівській сільській раді Обухівського району Київської області та належить їй на праві власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю в заставу (іпотеку), на свій розсуд визначити умови та ціну земельної ділянки в договорі. Довіреність видана без права передоручення.

Встановлено, що ОСОБА_1, від імені якої діяв ОСОБА_2 на підставі цієї довіреності, згідно договору іпотеки від 16.08.2007 року передала зазначену земельну ділянку в іпотеку ВАТ "БТА Банк" на забезпечення виконання основного кредитного зобов’язання ОСОБА_3, якому згідно договору про відкриття кредитної лінії від 16.08.2007 року ВАТ "БТА Банк" надало кредит в сумі 200 000 доларів США.

Судом встановлено, що до п. 6.2.3, п. п. 6.2.3.1-6.2.3.2 договору іпотеки було включено застереження, якими врегульовано порядок задоволення вимог іпотекодержателя, що відповідає вимогам законодавства і є однією із суттєвих умов договору, за якою сторони договору дійшли згоди, підтвердивши це підписанням оспорюваного договору.

У зв’язку із виникненням заборгованості за кредитним договором банком розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом також встановлено, що зі змісту довіреності не вбачається даних про обмеження представника – відповідача ОСОБА_2 стосовно неможливості укладення договору іпотеки в забезпечення виконання зобов’язань третіх осіб та укладення угод про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідач ОСОБА_2 діяв у межах наданих йому повноважень відповідно до вимог ст. 238 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції зробив правильний висновок про недоведеність вимог позивачки та її представників щодо виходу представника іпотекодавця за межі наданих йому повноважень.

    Також суд зробив правильний висновок про безпідставність позовних вимог щодо порушень правил нотаріального посвідчення даного договору іпотеки та перевірки повноважень представника іпотекодавця, оскільки за змістом ч. 4 ст. 55 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року з наступними змінами та доповненнями посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину. Даний договір іпотеки посвідчений за місцезнаходженням однієї із сторін правочину.

Крім того, як убачається з договору іпотеки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. встановив осіб, які підписали договір, їх дієздатність та повноваження згідно вимог ст. 43 Закону України "Про нотаріат".      

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки відсутні підстави, передбачені ст. ст. 203, 215 ЦК України, для визнання договорів недійсними. Крім того, згідно ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.  

 За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду від 11 серпня 2009 року відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 серпня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді