У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:
|
головуючого |
- Присяжнюк Т.І. |
|
суддів |
- Таран Т.С., Філатова В.М. |
|
прокурора |
- Матюшевої О.В. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Київського районного суду м.Донецька від 26 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий 4.11.2005 року за ч.3 ст.185,75 КК України на 4 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки,-
засуджений за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Селидівського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2005 року і остаточно визначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 24 вересня 2005 року, за обставин, встановлених судом і наведених у вироку, незаконно придбав невстановлену кількість рослин коноплі та виготовив з неї наркотичну речовину канабіс, яку зберігав без мети збуту.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1, вважає, що вирок суду щодо нього підлягає зміні через неправильне застосування кримінального закону, просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з нього вказівку про часткове складання за сукупністю злочинів не відбутого покарання за вироком Селидівського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2005 року, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років позбавлення волі і вказати, що вирок Селидівського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 виконується самостійно.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання із зазначених у ньому мотивів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, 14 листопада 2005 року ОСОБА_1 був засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі та з звільненням від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України, з іспитовим строком 3 роки і з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Злочин, за який ОСОБА_1 засуджений оскаржуваним вироком, він вчинив 24 вересня 2005 року, тобто до постановлення вироку від 14 листопада 2005 року.
Відповідно до вимог ст.70 ч.4 КК України, ст.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. №7 “Про практику призначення судами кримінального покарання”, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджуються до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.
Всупереч вищевказаним вимогам закону, при призначенні покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, судом застосовано принцип часткового складання призначених покарань, тому вирок щодо нього підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону.
Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.
Вирок Київського районного суду м.Донецька від 26.10.2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вироку вказівку про застосування принципу часткового складання призначених покарань за сукупністю злочинів та вважати засудженим ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі, зазначивши про самостійне виконання щодо нього вироку Селидівського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2005 року.
В решті вирок Київського районного суду м.Донецька від 26 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Судді:
Присяжнюк Т.І. Таран Т.С. Філатов В.М.