ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про порушення провадження у справі про банкрутство

"04" жовтня 2017 р.                                          Справа № 911/2672/17

за заявою Банку «Чеська експортні банка, а.с.», Чеська республіка, м. Прага (ідентифікаційний код 63078333) - Заявник

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод», Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці (код ЄДРПОУ 32167115) - Боржник

про порушення справи про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

учасники у справі згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернувся Банк «Чеська експортні банка, а.с.» (надалі також: «Банк») із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Кузьминецький цегляний завод», у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість у розмірі 9539263,00 чеських крон, що еквівалентно 11228620,75 грн., на підставі статей 10, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також: «Закон про банкрутство»).

На запит суду від 06.09.2017 автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, у справі № 911/2672/17 визначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво № 150 від 06.02.2013, адреса: 08713, Київська обл., Обухівський р-н, с. Великі Дмитровичі, вул. Шевченка, 1, оф. 16).

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2017 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» до розгляду, проведення підготовчого засідання призначено на 19.09.2017, зобов’язано арбітражного керуючого ОСОБА_1 до 15.09.2017 надати заяву на участь у справі про банкрутство Боржника у відповідності до вимог Закону про банкрутство, вирішено інші процедурні питання у справі.

12.09.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_1 (визначеного за допомогою автоматизованої системи) від 12.09.2017 № 02-09/01 (вх. № 19035/17) про згоду на призначення розпорядником майна Боржника.

14.09.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 11.09.2017 б/№ (вх. № 19308/17) про участь у справі про банкрутство Боржника.

18.09.2017 до суду надійшли письмові заперечення Боржника від 18.09.2017 б/№ (вх. № 19472/17) проти заяви Заявника про порушення справи про банкрутство.

18.09.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 14.09.2017 б/№ (вх. № 19548/17) про участь у справі про банкрутство Боржника.

18.09.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 13.09.2017 № 02-01/22 (вх. № 19554/17) про участь у справі про банкрутство Боржника.

18.09.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 14.09.2017 № 01-16/823 (вх. № 19567/17) про участь у справі про банкрутство Боржника.

19.09.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_6 № 911/2672/17-1 від 19.09.2017 (вх. № 19623/17) про участь у справі про банкрутство Боржника.

19.09.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 19.09.2017 № 02-09/02 (вх. № 19691/17), згідно якої арбітражний керуючий ОСОБА_1 повідомив суд про неможливість виконувати обов’язки розпорядника майна у даній справі з технічних підстав.

У судовому засіданні 19.09.2017 оголошено перерву до 28.09.2017.

26.09.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 26.09.2017 № 02-09/03 (вх. № 20198/17) про відкликання раніше поданої заяви щодо неможливості взяти участь у даній справі про банкрутство.

27.09.2017 до суду надійшло клопотання Заявника від 26.09.2017 б/№ (вх. № 20288/17) про надання додаткових пояснень та залучення документів до матеріалів справи.

27.09.2017 до суду надійшло клопотання Заявника від 27.09.2017 б/№ (вх. № 20349/17) про надання додаткових пояснень та залучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.09.2017 оголошено перерву до 04.10.2017.

02.10.2017 до суду надійшло клопотання Заявника від 02.10.2017 б/№ (вх. № 20698/17) про надання додаткових пояснень по суті заявлених вимог.

03.10.2017 до суду надійшли письмові пояснення Боржника від 02.10.2017 б/№ (вх. № 20743/17) по суті справи.

У судовому засіданні 04.10.2017 суд перевіряє обґрунтованість вимог Заявника та з’ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Кузьминецький цегляний завод».

Представники Заявника у судовому засіданні 04.10.2017 підтримали подану ними заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» в повному обсязі та просили суд порушити провадження у даній справі.

Представник Боржника у судовому засіданні 04.10.2017 заперечив проти заяви про порушення справи про банкрутство з підстав, викладених в письмових поясненнях.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Заявника і Боржника, встановив таке.

31.08.2007 між Банком «Чеська експортні банка, а.с.» (кредитор) та ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» (боржник) було укладено Кредитний договір № 21274, відповідно до якого кредитор надав боржнику кредит у сумі, яка не перевищує 15334250 Євро, а боржник взяв на себе зобов’язання повернути кредит у строки та на умовах, визначених договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 01.10.2007 між Банком «Чеська експортні банка, а.с.» та ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» було укладено Договір іпотеки, згідно якого (п. 2.1.) іпотекодавець надав іпотекодержателю земельну ділянку площею 3,0087 га, кадастровий номер 3222284400:03:001:0002, цільове призначення - землі промисловості (господарський двір, цегельний завод), що розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький район, Кузьминецька сільська рада та належить ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 312088, виданого Кагарлицькою РДА 22.11.2005 та зареєстрованого в реєстрі за № 020503100001, вартістю 3229000,00 грн.

На зазначеній земельній ділянці було збудоване наступне нерухоме майно: адміністративну будівлю, літера А, площею 220,8 кв.м. та виробничу будівлю, літера Б, площею 15740,2 кв.м., що розташовані за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57. Право власності на зазначені будівлі підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САВ № 865304, виданим Кузьминецькою сільською радою 17.03.2009, зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП КОР «Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації» 17.03.2009 за реєстраційним номером 20324756 номер запису 518 в книзі 2.

Також між Банком «Чеська експортні банка, а.с.» (заставодержатель) та ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» (заставодавець) було укладено договір застави рухомого майна від 08.10.2007 (далі - Договір застави), відповідно до п. 2.1. та додатку №1 до Договору застави якого заставодержателю було передано в заставу наступне майно: підготовчий цех (А+Б), формувальний цех (А), автоматика формовки (А), камерна сушарка (А), перевантаження сухих виробів (А), транспортних пічних вагонеток (А), тунельна піч (А), лінія пакетування (А), переробка ошурків (А+Б), компресорна підстанція (А), електрообладнання (01.00-А та Б,А).

У зв’язку з невиконанням боржником своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором, Банк «Чеська експортні банка, а.с.» звернувся до Арбітражного суду при торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки про стягнення заборгованості.

Рішенням Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 у справі Rsp 1809/12 вирішено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» має виплатити Банку «Чеська експортні банка, а.с.» суму у розмірі 15235450 євро та наступні штрафні санкції: договірний відсоток у сумі 1885936,44 євро за період з 21.06.2010 до 19.11.2012, договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15235450,00 євро з 20.11.2012 до моменту оплати у повному обсязі, пеню у сумі 51983,92 євро за період з 01.06.2012 по 19.11.2012 та пеню у розмірі 2% річних від суми 15235450 євро з 20.11.2012 до моменту оплати у повному обсязі, а також Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» має компенсувати Банку «Чеська експортні банка, а.с.» витрати, пов’язані з арбітражним розглядом у сумі 9539263,00 чеських крон.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 368/2299/13-ц, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23.12.2014 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.02.2015, визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення, ухваленого 20.12.2012 Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 1809/12 за позовом юридичної особи Чеської Республіки - Акціонерного товариства «Чеська Експортні Банка, а. с.» до українського Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» про стягнення з Боржника на користь Заявника сум основного боргу, нарахованих процентів та штрафних санкцій за кредитним договором № 21274, укладеним між Заявником та Боржником 31.08.2007 та згідно якого TOB «Кузьминецький цегляний завод» має виплатити Акціонерному товариству «Чеська Експортні Банка, а.с.» суму у 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 248630355,64 грн. плюс наступні штрафні санкції: договірний відсоток у сумі 1885936,44 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 30776973,95 грн. за період з 21.06.2010 до 19.11.2012; договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 становить 14366066,25 грн. за період з 20.11.2012 до15.01.2014; пеня у сумі 51983,92 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 848335,99 грн. за період з 01.06.2012 по 19.11.2012; пеня у розмірі 2% річних від суми 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 становить 5747587,81 грн. за період з 20.11.2012 до 15.01.2014. Крім того, ухвалено, що TOB «Кузьминецький цегляний завод» має компенсувати АК «Чеська Експортні Банка, а.с.» витрати, пов'язані з арбітражним розглядом у сумі 9539263 чеські крони, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 5632581,85 грн.

На виконання вищезазначених рішення Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 у справі Rsp 1809/12 і ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 368/2299/13-ц, Кагарлицьким районним судом Київської області 01.04.2015 видано відповідні виконавчі листи.

Як вбачається із заяви Банку про порушення справи про банкрутство Боржника, Заявником заявлено саме вимоги до Боржника в межах витрат, пов’язаних з арбітражним розглядом справи Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у сумі 9539263,00 чеських крон, що станом на дату подачі заяви (05.09.2017) еквівалентно 11228620,75 грн.

Так, постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 28.05.2015 відкрито виконавче провадження № 47694325 з виконання виконавчого листа № 368/2299/13-ц, виданого 01.04.2015 Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення 9539263,00 чеських крон, що еквівалентно 5632581,85 грн.

Згідно заяви Заявника станом на поточну дату Боржником не виконано в повному обсязі встановлений виконавчим листом обов’язок відшкодування арбітражних витрат.

Заперечуючи проти заяви Банку Боржник у письмових запереченнях зазначає, що заявлені вимоги вже були предметом розгляду господарським судом Київської області у справі № 911/869/16 та ухвалою суду від 12.04.2017 прийнято відповідне рішення, яким відмовлено у визнанні будь-яких кредиторських вимог Банку до TOB «Кузьминецький цегляний завод».

Зокрема, відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору (укладеного в забезпечення виконання кредитного договору № 21274) іпотека забезпечує сплату позичальником або іпотекодавцем всі поточні та майбутні обов’язки та зобов’язання іпотекодавця перед іпотекодержателем: (і) за Кредитним договором; а також (іі) у відношенні будь-яких та всіх сум, сплачених іпотекодержателем з метою збереження іпотеки та його прав щодо предметі іпотеки; а також у випадку будь-якого провадження з метою отримання або реалізації будь-яких обов’язків або зобов’язань, зазначених у пункті (а) - витрати, пов’язані з вилученням, утриманням, підготовкою до продажу, продажем, іншим розпорядженням або реалізацією інших забезпечених прав щодо предмета іпотеки, передбачених цим договором, разом з гонорарами юридичних консультантів та судовими витратами.

Положеннями Додаткового договору № 1 до Іпотечного договору встановлено, що термін «Основні зобов’язання» означає: (а) всі поточні та майбутні обов’язки та зобов’язання іпотекодавця перед іпотекодержателем: (і) за Кредитним договором; а також (іі) у відношенні будь-яких та всіх сум, сплачених іпотекодержателем з метою збереження іпотеки та його прав щодо предмету іпотеки; а також (b) у випадку будь-якого провадження з метою отримання або реалізації будь-яких обов’язків або зобов’язань, зазначених у пункті (а) - витрати, пов’язані з вилученням, утриманням, підготовкою до продажу, продажем, іншим розпорядженням або реалізацією інших забезпечених прав щодо предмета іпотеки, передбачених цим договором, разом з гонорарами юридичних консультантів та судовими витратами.

Відповідні положення кореспондуються з положеннями договору застави рухомого майна.

Як зазначає Боржник, Банк «Чеська експортні банка, а.с.» звернув стягнення на предмет іпотеки та застави рухомого майна в позасудовому порядку, а тому відносини, які склались між Заявником і Боржником підпадають під дію норм Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Отже, посилаючись на приписи ч. 6 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» та положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Боржник зазначає, що будь-які наступні вимоги Банку є недійсними.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Частиною 4 статті 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобов'язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред'являти боржнику інші вимоги у зв'язку з виконанням цього зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, з позиції Боржника, оскільки Банк звернув стягнення на предмет іпотеки та застави рухомого майна в позасудовому порядку, всі вимоги Банку до Боржника, у тому числі заявлені витрати, є виконаними, у Боржника відсутня будь-яка заборгованість перед Банком «Чеська експортні банка, а.с.», і як наслідок відсутні підстави для порушення справи про банкрутство Боржника.

Крім цього, як зауважує Боржник, відповідні вимоги вже були предметом судового розгляду у справі № 911/869/16, Банку було відмовлено у визнанні даних вимог та відповідна ухвала суду є чинною, отже згідно ст. 129-1 Конституції України та ст. 115 ГПК України, є обов’язкова для виконання на всій території України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Заявника та Боржника, суд встановив наступне.

Стосовно позиції Боржника про преюдиційність ухвали господарського суду Київської області від 12.04.2017 у справі № 911/869/16 щодо даної справи суд зазначає таке.

Згідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону про банкрутство визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частинами 1, 6 статті 16 Закону про банкрутство встановлено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Відповідно до частини 8 тієї ж статті, відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.

Так, у справі № 911/869/16 Банком згідно заяви про порушення справи про банкрутство було заявлено грошові вимоги до Боржника у сумі 10087894,00 євро, що еквівалентно 301295251,15 грн., та визначено вказану заборгованість як підставу для порушення справи про банкрутство Боржника.

В подальшому Заявником при розгляді справи № 911/869/16 заявлялись додаткові конкурсні кредиторські вимоги до Боржника в порядку ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство, та судом надавалась оцінка відповідним кредиторським вимогам під час нового розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

При цьому, кредиторська заява Банку «Чеська експортні банка, а.с.» з додатковими вимогами в порядку ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство судом не розглядалась у встановленому порядку у зв’язку з відмовою у порушенні провадження у справі про банкрутство Боржника і як наслідок відсутністю підстав для розгляду конкурсних кредиторських заяв.

Крім цього суд зазначає, що під час розгляду заяви Заявника у справі № 911/869/16 про порушення справи про банкрутство Боржника, Заявником не заявлялись в якості підстав для подачі заяви посилання на норми міжнародного права та щодо застосування права Чеської Республіки.

Отже розгляд господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство Боржника за заявою Банку та відмова у порушенні справи про банкрутство з підстав, викладених у відповідній заяві (щодо заборгованості у сумі 10087894,00 євро, що еквівалентно 301295251,15 грн.) не перешкоджає повторному зверненню Банку до суду із новою заявою про порушення справи про банкрутство TOB «Кузьминецький цегляний завод» з підстав, викладених у даній заяві, зокрема щодо арбітражних витрат у розмірі 9539263,00 чеських крон, що еквівалентно 11228620,75 грн.

Також суд встановив, що у зв’язку з невиконанням Боржником зобов’язань за Кредитним договором, Банком було звернуто стягнення на предмет іпотеки та застави шляхом визнання за Банком «Чеська експортні банка, а.с.» права власності на предмети іпотеки і застави, а саме: земельну ділянку площею 3,0087 га, розташована за адресою: Україна, Київська область, Кагарлицький район, Кузьминецька сільська рада, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.12.2015, № 50845535; адміністративну будівлю (літера А) загальною площею 220,8 кв.м. та виробничу будівлю (літера Б) загальною площею 15740,2 кв.м., що розташовані за адресою: Україна, Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.12.2015, № 50851712.

Загальна вартість рухомого та нерухомого майна, на яке кредитором було звернуто стягнення за Іпотечним договором та Договором застави становить 5141556,00 Євро.

Отже, як зазначає Заявник, враховуючи, що загальний розмір заборгованості Боржника перед Банком складав 18521750,00 Євро (борг, договірні відсотки та пеня), а також 9539263,00 чеських крон (витрати, пов’язані з арбітражним розглядом), після звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, залишок заборгованості Боржника становить 13380194,00 Євро (борг, договірні відсотки та пеня) та 9539263,00 чеських крон (витрати, пов’язані з арбітражним розглядом).

В письмових поясненнях Банк заперечує проти позиції Боржника щодо припинення зобов’язань Боржника за Кредитним договором, зокрема посилаючись на положення Закону України «Про міжнародне приватне право», та зазначає, що до правовідносин сторін за Кредитним договором застосовується право Чеської Республіки, яке не передбачає можливості припинення основного зобов’язання в частині, яка залишилась не задоволеною після звернення стягнення на предмет забезпечення.

Так, в преамбулі Закону України «Про міжнародне приватне право» (надалі також: ЗУ «Про МПП») зазначено, що цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 ЗУ «Про МПП» встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Суд встановив, що Банк «Чеська експортні банка, а.с.» є іноземною юридичною особою, а Кредитний договір від 31.08.2007 № 21274 було укладено між сторонами у м. Прага, Чеська Республіка. Отже до правовідносин сторін застосовуються положення ЗУ «Про МПП».

Статтею 1 ЗУ «Про МПП» визначено поняття «автономія волі» - принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин.

Згідно ч. 2, 3 ст. 5 ЗУ «Про МПП», вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про МПП», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 43 ЗУ «Про МПП» визначено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Так, згідно п. 20.2. Кредитного договору сторонами визначено, що цей договір регулюється та тлумачиться відповідно до закону Чеської республіки.

Частиною 1 статті 6 ЗУ «Про МПП» визначено, що застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

Будь-яке відсилання до права іноземної держави має розглядатися як відсилання до норм матеріального права, яке регулює відповідні правовідносини, виключаючи застосування його колізійних норм, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про МПП»).

Згідно ст. 33 ЗУ «Про МПП», дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про МПП», право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює: 1) дійсність договору; 2) тлумачення договору; 3) права та обов'язки сторін; 4) виконання договору; 5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору; 6) припинення договору; 7) наслідки недійсності договору; 8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Таким чином, питання, пов’язані з дійсністю, тлумаченням, виконанням та припиненням Кредитного договору, регулюються правом Чеської Республіки.

Отже, Кредитний договір не може вважатися припиненим, а вимоги кредитора щодо виконання Боржником основного зобов’язання недійсними на підставі законодавства України, зокрема ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», оскільки норми міжнародного права при застосуванні є пріоритетними по відношенню до норм національного законодавства.

Крім цього, Банком відповідно до приписів ст. 8 ЗУ «Про МПП» та ст. 4 ГПК України на підтвердження своєї позиції надано суду копію Юридичного висновку кваліфікованого юриста юридичної компанії «Peterka&Partners», допущеного до практики в Чеській Республіці, на розгляд якого було поставлено питання: які наслідки за чеським правом має позасудове звернення стягнення на предмет застави/іпотеки для основного зобов’язання, якщо воно не було повністю виконане за рахунок предмету застави/іпотеки; зокрема чи залишається дійсною та частина зобов’язання, яка не була задоволена за рахунок предмета застави/іпотеки, чи вона вважається припиненою; чи за чеським правом залишаються дійсними зобов’язання КЦЗ за Кредитним договором, які не були задоволені шляхом позасудового звернення стягнення на предмети іпотеки та застави.

В юридичному висновку серед іншого зазначено, що:

- зобов’язання щодо виплати боргу припиняється в разі погашення всієї суми, що підлягає сплаті;

- погашення лише частини суми грошового зобов’язання, що підлягає сплаті, не впливає на дійсність такого зобов’язання в частині, що залишається непогашеною;

- повне припинення грошового зобов’язання, що було погашене лише частково, може відбутися тільки у випадках, спеціально передбачених законодавством (за наявності);

- чеське право не містить жодного спеціального положення, що передбачало б такі наслідки звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, укладених за іноземним правом;

- не існує жодного загального або спеціального положення, що застосовувалось би до Кредитного договору, яке передбачало б повне припинення основного зобов’язання за Кредитним договором внаслідок звернення стягнення на предмет забезпечення, зокрема, предмет застави чи іпотеки, якщо таке основне зобов’язання не було повністю виконане (погашене) за рахунок доходу від звернення стягнення на предмет застави або іпотеки; після звернення стягнення на предмет застави або іпотеки право вимоги за Кредитним договором погашається лише в тій частині, що дорівнює сумі коштів, одержаних від звернення стягнення на предмет застави або іпотеки, проте це не зачіпає залишок права вимоги за Кредитним договором;

- за чеським правом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки не впливає на чинність основного зобов’язання та не призводить до його припинення, якщо тільки дохід, одержаний від такого звернення стягнення, не покриває повністю суму невиконаного зобов’язання; за Кредитним договором та застосовними положеннями чеського права, зобов’язання КЦЗ, які не були виконані (погашені) шляхом позасудового звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, залишаються чинними до їх повного погашення (виконання);

- часткове задоволення права вимоги за Кредитним договором, досягнуте шляхом позасудового стягнення, не впливає на обов’язок КЦЗ погасити залишок кредиту за Кредитним договором, а також не впливає на чинність Кредитного договору.

Таким чином, з юридичного висновку вбачається, що відповідно до законодавства Чеської Республіки звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку не призводить до недійсності основного зобов’язання або вимог кредитодавця за основним зобов’язанням.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що у Боржника наявна заборгованість за Кредитним договором в частині, що залишилась непогашеною після звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, дана заборгованість є дійсною та відповідно до чеського законодавства зобов’язання за Кредитним договором не припинились.

Додатково суд зазначає, що Боржником помилково допускається підміна понять «судові витрати» та «витрати, пов’язані із розглядом справи арбітражним судом».

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Як вже зазначено вище, положеннями Додаткового договору № 1 до Іпотечного договору встановлено, що термін «Основні зобов’язання» означає: (а) всі поточні та майбутні обов’язки та зобов’язання іпотекодавця перед іпотекодержателем: (і) за Кредитним договором; а також (іі) у відношенні будь-яких та всіх сум, сплачених іпотекодержателем з метою збереження іпотеки та його прав щодо предмету іпотеки; а також (b) у випадку будь-якого провадження з метою отримання або реалізації будь-яких обов’язків або зобов’язань, зазначених у пункті (а) - витрати, пов’язані з вилученням, утриманням, підготовкою до продажу, продажем, іншим розпорядженням або реалізацією інших забезпечених прав щодо предмета іпотеки, передбачених цим договором, разом з гонорарами юридичних консультантів та судовими витратами.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

В той же час, згідно Додатку до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України, арбітражний збір - це збір, який сплачується позивачем по кожному прийнятому до розгляду в МКАС позову для покриття загальних витрат МКАС, пов’язаних із арбітражним розглядом. Арбітражний збір включає в себе гонорари арбітрів за розгляд і вирішення спору і адміністративний збір для покриття витрат по організації і проведенню арбітражного розгляду, в тому числі спільних господарських витрат, пов’язаних з діяльністю МКАС.

Отже, з позиції Заявника, судові витрати виникають у зв’язку з розглядом справ судами України, натомість, витрати, пов’язані із розглядом справи арбітражним судом є поняттям, яке підпадає під дію Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

При цьому, як зазначає Банк, ні Кредитний договір, ні Іпотечний договір не містять положень, які б передбачали, що іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом справи в арбітражному суді, відтак вказані витрати не відносяться до основного зобов’язання в розумінні положень Кредитного договору та Іпотечного договору, отже відсутня можливість застосування ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Боржником у письмових поясненнях зазначено, що оскільки Банком було звернуто стягнення на предмети застави/іпотеки у порядку, встановленому нормами права України, а саме Законами України «Про іпотеку» «Про виконавче провадження», то юридичні наслідки проведення такого звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, також регулюються відповідно до норм права України.

За наслідком дослідження матеріалів справи та заслуховування пояснень представників Заявника та Боржника суд дійшов висновку, що до правовідносин сторін у справі підлягає застосуванню Закон України «Про міжнародне приватне право» та відповідно питання, пов’язані з дійсністю, тлумаченням та припиненням Кредитного договору, регулюються правом Чеської Республіки.

Боржником протягом розгляду справи не спростовано заявленої Банком позиції про застосування до правовідносин сторін Закону України «Про міжнародне приватне право» та регулювання відносин правом Чеської Республіки.

Посилання Боржника на те, що звернення Банком стягнення відбувалось в порядку, передбаченому Законами України «Про іпотеку» «Про виконавче провадження», що на думку Боржника тягне за собою відповідні юридичні наслідки в порядку ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», також не спростовують викладеної вище позиції про те, що правовідносини сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та правом Чеської Республіки, яким не передбачено повне припинення грошового зобов’язання, що було погашене лише частково за рахунок звернення стягнення на предмет забезпечення.

Таким чином подані Боржником заперечення проти заявлених Банком вимог відхиляються судом повністю як необґрунтовані та безпідставні.

В той же час, досліджуючи суму заявлених Банком вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до виконавчого листа Кагарлицького районного суду Київської області від 01.04.2015 у справі № 368/2299/13-ц, стягненню з Боржника на користь Банку підлягали витрати, пов’язані з арбітражним розглядом, у сумі 9539263,00 чеських крон, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 5632581,85 грн.

Однак Заявником у заяві про порушення справи про банкрутство Боржника заявлено суму 11228620,75 грн.

Згідно додаткових письмових пояснень Банку, в процесі виконання органом ДВС виконавчого листа було стягнуто з Боржника грошові кошти у сумі 15583,94 грн., отже, з позиції Заявника, залишок заборгованості складає 11213036,81 грн.

При цьому Банк обґрунтовує заявлений розмір вимог - 11213036,81 грн., як еквівалент заборгованості Боржника, що визначена у чеських кронах, станом на дату подачі заяви про порушення справи про банкрутство Боржника (05.09.2017), посилаючись на абз. 3 ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство, ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України та судову практику.

Частиною 2 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Поряд з викладеним суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

В пункті 8 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) зазначено, що абзацом другим частини третьої статті 10 Закону визначено, що безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Отже, саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог. При цьому виконавчий напис нотаріуса не може вважатися доказом безспірності грошових вимог.

Суд вважає необґрунтованим посилання Заявника на ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство, оскільки положення вказаної статті регулюють порядок визначення розміру конкурсних кредиторських вимог до боржника, а не безспірних вимог в порядку ст. 10 Закону про банкрутство, які визначаються на підставі рішення суду, виконавчого документа та постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином судом встановлено, що обґрунтована сума безспірних вимог Банку до Боржника в розумінні ст. 10 Закону про банкрутство визначена саме виконавчим листом Кагарлицького районного суду Київської області від 01.04.2015 у справі № 368/2299/13-ц - 5632581,85 грн.

Судом також встановлено, що станом на дату підготовчого засідання суду не надано доказів сплати Боржником наведеної вище заборгованості в повному обсязі.

Отже, беручи до уваги зазначені Заявником обставини щодо часткового стягнення з Боржника грошових коштів в порядку виконавчого провадження у сумі 15583,94 грн., суд дійшов висновку про наявність безспірних грошових вимог Банку «Чеська експортні банка, а.с.» до TOB «Кузьминецький цегляний завод» у сумі 5616997,91 грн.

При цьому суд зазначає, що Заявник не позбавлений права заявити відповідні вимоги як конкурсні кредиторські вимоги до Боржника в порядку ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство.

За таких обставин, станом на поточну дату безспірні вимоги Заявника (Банку «Чеська експортні банка, а.с.») до Боржника (TOB «Кузьминецький цегляний завод») в розумінні ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство складають 5616997,91 грн. (витрати, пов’язані з арбітражним розглядом), вказані вимоги Заявника складають не менше 300 розмірів мінімальної заробітної плати та не погашені Боржником протягом 3 місяців з дня відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», ставка мінімального розміру заробітної плати з 01.01.2017 визначена на рівні 3200,00 грн. (отже сума 300 мінімальних розмірів заробітної плати становить 960000,00 грн.).

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що Заявником заявлено безспірні грошові вимоги до Боржника - ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» у сумі, що перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати, що не були задоволені Боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, вимоги Заявника не задоволенні Боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

На підставі викладеного, судом встановлено обґрунтованість вимог Заявника та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Кузьминецький цегляний завод».

Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону про банкрутство, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, у справі визначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Як зазначено вище, арбітражним керуючим ОСОБА_1 12.09.2017 подано до суду заяву про згоду на призначення розпорядником майна Боржника у цій справі про банкрутство. Також судом враховано, що заява арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 19.09.2017 про неможливість виконувати повноваження розпорядника майна Боржника в подальшому була відкликана арбітражним керуючим.

Розглянувши кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо призначення розпорядником майна Боржника, судом встановлено, що у заяві ОСОБА_1 зазначає, що порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства, а також порушення строків, визначених ухвалами арбітражних судів, та порушень законодавства не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; не є заінтересованою особою у даній справі про банкрутство; управління Боржником раніше не здійснював; не має конфлікту інтересів; ніколи не виконував повноваження приватного виконавця.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про відповідність арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимогам ст. 97 та ст. 114 Закону про банкрутство, отже враховуючи заяву останнього, суд призначає розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_1 та встановлює оплату його послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок авансових коштів Заявника у відповідності до ст. 115 Закону про банкрутство.

Заяви арбітражних керуючих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про участь у даній справі не підлягають задоволенню, оскільки господарським судом було визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_1 в порядку ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство, вказана особа подала згоду на участь у справі про банкрутство та судом встановлено відповідність кандидатури останнього вимогам Закону про банкрутство.

Керуючись статтями 10, 16, 19, 22, 97, 114, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Порушити провадження у справі № 911/2672/17 за заявою Банку «Чеська експортні банка, а.с.» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» (09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57; код ЄДРПОУ 32167115).

2.          Визнати безспірні грошові вимоги Кредитора - Банку «Чеська експортні банка, а.с.» до боржника - ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» (код ЄДРПОУ 32167115) у сумі 5616997,91 грн.

3.          Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв’язку з чим, органам державної виконавчої служби зупинити виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення з Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» (09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57; код ЄДРПОУ 32167115), відповідно до законодавства.

4.          Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» (09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57; код ЄДРПОУ 32167115) та призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» (код ЄДРПОУ 32167115) арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво № 150 від 06.02.2013, адреса: 08713, Київська обл., Обухівський р-н, с. Великі Дмитровичі, вул. Шевченка, 1, оф. 16; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

5.          Встановити оплату послуг (грошову винагороду) розпорядника майна Боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, шляхом авансування Банком «Чеська експортні банка, а.с.» у відповідності до ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

6.          Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи № 911/2672/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» (09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57; код ЄДРПОУ 32167115), текст якого додається.

7.          Зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі розпорядження майном Боржника.

8.          Заборонити Боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) Боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації Боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9.          Зобов’язати розпорядника майна Боржника подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та складений реєстр вимог кредиторів в строк до 20.11.2017.

10.          Зобов’язати розпорядника майна Боржника здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника, інвестиційного становища Боржника і його становища на ринках, та надати суду вказану інформацію в строк до 20.11.2017.

11.          Зобов’язати розпорядника майна Боржника провести інвентаризацію майна Боржника в строк до 20.11.2017.

12.                    Попереднє засідання господарського суду призначити на 21 листопада 2017 о 10 год. 25 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16, в залі судових засідань №1.

13.                    Судові витрати, понесені Банком «Чеська експортні банка, а.с.» у вигляді судового збору, сплаченого Заявником за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника у сумі 16000,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод».

14.                    Відмовити у задоволенні заяв арбітражних керуючих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про участь у справі про банкрутство.

15.          Ухвалу надіслати: відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням Боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням Боржника.

16.          Копію ухвали надіслати: учасникам у справі про банкрутство, Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Київській області; податковому органу за місцезнаходженням Боржника; Управлінню Пенсійного фонду України за місцезнаходженням Боржника; місцевому загальному суду за місцезнаходженням Боржника.

Дата набрання чинності ухвалою - 04 жовтня 2017 року.

Термін пред’явлення виконавчого документу до виконання - до 04 жовтня 2020 року.

Суддя                                 С.Ю. Наріжний