№ 2-а-851/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 сентября 2009 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі
головуючої судді Петруня Н.В,
при секретарі Кюсєвій Т.О,
за участю
позивача
представника відповідача
представника третьої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій незаконними, стягнення заборгованості із щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік,-
ВСТАНОВИВ:
10 липня 2009 року позивач звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій незаконними, стягнення заборгованості із щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, зазначивши, що вона має неповнолітнього сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має виплачуватися в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, але не зважаючи на вимоги зазначених Законів, відповідач сплачував щомісячну допомогу в меншому розмірі, у зв*язку з чим вона звернулася до відповідача про виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, але їй було відмовлено, а були надані довідки про щомісячну допомогу, яку вона одержує. Позивач просила визнати незаконними дії УПСЗН щодо відмови у виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; стягнути з відповідача на її користь заборгованість у із щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною за період 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року в сумі 5328 грн 90 коп.
Під час попереднього розгляду справи позивач ОСОБА_1 уточнила свої вимоги (а.с.16) і просила поновити строк звернення до суду, який пропущений з поважних причин, оскільки вона доглядала за малолітньою дитиною і не мала можливості залишити її, визнати незаконними дії УПСЗН щодо відмови у виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; стягнути з відповідача на її користь заборгованість у із щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік в суммі 3346 грн.30 коп.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з*явилася, надала заяву (а.с.17), в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги, викладені в позовній та уточнючий заявах підтримує.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з*явилася, звернулася з заявою (а.с.20) про розгляд справи за її відсутності і надала заперечення, відповідно до яких позовні вимоги не визнала і просила відмовити в їх задоволенні, оскільки відповідач під час нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до вимог діючого законодавства України в межах затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати згідно Законів України “Про Державний бюджет України” на відповідні роки – 2006, 2007, 2008 та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 “Про питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”, постановою Кабінену Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 “Про порядок виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування”. ОСОБА_1 того, зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню через пропуск строку для звернення до суду за захистом порушених прав і наполягала на застосуванні ст.100 КАС України.
Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.27).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 17 серпня 2006 року народила дитину – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-НО № 090468 (а.с.6). Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення від 22 травня 2009 року № 0122-997-09 (а.с.7) ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН в період часу з 1 квітня 2007 року по теперішній час і їй було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Як вбачається з довідки відповідача по справі № 997 від 21 травня 2009 року (а.с.8) ОСОБА_1 було сплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі:
• в 2007 році : квітень – 129грн 03коп, травень – 129грн 03коп, червень – 129 грн 03коп, липень – 129грн 03коп, серпень - 132грн 64коп, вересень – 134грн 45коп, жовтень – 136грн 13 коп, листопад – 140грн 05коп, грудень – 144грн 10коп;
• в 2008 році : січень – 144 грн 10коп, лютий – 144 грн 10 коп, березень – 144грн 10коп, квітень – 144грн 10коп, травень – 144грн 10коп, червень – 144грн 10коп, липень – 144грн 10коп, серпень – 144 грн 10коп, вересень – 144грн 10коп, жовтень – 144грн 10коп, листопад – 144 грн 10коп, грудень – 144 грн 10 коп.
• в 2009 році: січень – 83 грн 87коп., лютий – 144 грн 10 коп, березень – 144грн 10коп, квітень – 144грн 10коп.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” громадяни України, в сім*ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 та ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Пунктом 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489 дію частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” призупинено на 2007 рік і статтею 56 Закону № 489 від 19 грудня 2006 року встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім*ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489.
Рішення Конституційного Суду України є обов*язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначений законів, що визнані неконституційними.
Оскільки з 09 липня 2007 року було відновлено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню – дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щомісячної допомоги до догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року слід визнати неправомірними і стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані суми щомісячної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489 встановлено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років : з 1 січня – 434 гривні, з 1 квітня – 463 гривні, з 1 жовтня – 470 гривень.
За період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач мав нарахувати та сплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2679грн 52коп з наступного розрахунку: 343грн51коп (463грн/31 день х 23 дні) + 463грн + 463грн + 470грн + 470грн +470грн.
З урахуванням отриманої позивачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 783 грн 10 коп (95грн 73коп (129грн03коп/31 день х 23дні) + 132грн 64коп + 134грн 45коп + 136грн 13коп + 140грн 05коп + 144грн 10коп), розмір недоплаченої допомоги за зазначений період складає 1896грн 42коп, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету.
Приймаючи до уваги, що річний строк для звернення до суду пропущено ОСОБА_1 у зв*язку з тим, що вона має малолітню дитину, яка потребує постійного догляду з боку матері, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом прав поважними, а тому строк звернення підлягає поновленню.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача стосовно законності нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 “Про питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” та постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 “Про порядок і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особам, застрахованим в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування”, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно Законами України.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою дільність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов*язком держави.
Згідно ст. 94 КАС України суд вважає, що судові витрати в частині сплати судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру, від яких ухвалою суду в порядку ст. 88 КАС України звільнено позивача по справі, слід віднести на рахунок держави.
Оскільки позовні вимоги в частині визнання дій неправомірними підлягають частковому задоволенню, відповідно до ч.1 ст. 94КАС України з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 гривня 70 копійок.
На підставі ст.ст. 3, 19, 92 Конституції України, ст.ст.1, 3, 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ”Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, керуючись ст. ст. 6, 86, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій незаконними, стягнення заборгованості із щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 роки задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо ввиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період часу з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету недоплачені суми щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1896 ( одна тисяча вісімсот дев*яносто шість ) гривень 42 копійки.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Судові витрати в частині сплати судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру, від яких ухвалою суду в порядку ст. 88 КАС України звільнено позивача по справі, слід віднести на рахунок держави.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_1 витрати, пов*язані із сплатою судового збору у розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з надісланням її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 вересня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 2 жовтня 2009 року.
.
Суддя