Справа № 306/1578/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі Юрочко А.П., за участю прокурора Міцовди К.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження № 11-кп/777/555/17, відомості про яке 07.02.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017070150000070, за апеляційною скаргою прокурора Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 30.08.2017.

Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017070150000070 від 07.02.2017 щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, працюючого, не одруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - повернуто керівнику Мукачівської місцевої прокуратури.

Ухвала суду мотивована тим, що в обвинувальному акті слідчим не сформульовано обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також правову кваліфікацію їх дій, а слідчим під час досудового розслідування не винесено жодних процесуальних документів щодо вказаних осіб, лише з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що вони допитані як свідки. Також, в ухвалі вказується на те, що в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 23.05.2017 зазначено ряд недоліків обвинувального акту, що перешкоджає розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, однак слідчим формально складено обвинувальний акт та повторно направлено до суду.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу від 30.08.2017 - скасувати, а обвинувальний акт повернути на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Указує, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а зазначені в ухвалі підстави для його повернення прокурору, не відповідають нормам КПК України. При цьому, посилається на те, що висновок суду про те, що в обвинувальному акті слідчим не сформульовано обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та не зазначено правову кваліфікацію їх дій, а слідчим під час досудового розслідування не винесено жодних процесуальних документів щодо вказаних осіб, суперечить положенням ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до якого судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення. Крім того, вказує на те, що в ухвалі не зазначено, які саме викладені в ухвалі апеляційного суду від 23.05.2017 недоліки на даний час перешкоджають розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення. На підставі вищенаведеного, прокурор вважає, що,

-2-

повернувши обвинувальний акт з вищевказаних формальних підстав, при цьому, не взявши до уваги позицію сторін кримінального провадження, які не заперечували щодо можливості призначення судового розгляду обвинувального акта, суд вийшов за межі ст. 314 КПК України, що в свою чергу тягне за собою порушення розумних строків судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу й просила її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 прокурору, а висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, оскільки в такому не сформульовано обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та не зазначено правову кваліфікацію їх дій, а слідчим під час досудового розслідування не винесено жодних процесуальних документів щодо вказаних осіб, колегія суддів визнає такими, що не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Як убачається зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_3, такийпідписаний слідчим і затверджений прокурором, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і до нього додано всі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки (а. к. п. 1-11), у зв’язку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що підстави, з яких повернуто обвинувальний акт, не відповідають вимогам ст. 291 КПК України та суперечать положенням ч. 1 ст. 337 КПК України, колегія суддів визнає такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Так, зі місту обвинувального акту та доданих до нього матеріалів не вбачається що громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являються підозрюваними чи обвинуваченими в даному кримінальному провадженні, а допитані слідчим в якості свідків, що підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування, на що посилався

-3-

прокурор під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, однак, вказані доводи прокурора суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою, у зв’язку із чим, прийшов до незаконного висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, проаналізувавши зміст оскаржуваної ухвали місцевого суду, визнає й доводи апеляційної скарги про те, що в ухвалі не зазначено, які саме викладені в ухвалі апеляційного суду від 23.05.2017 недоліки на даний час перешкоджають розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, у зв’язку з чим, висновок місцевого суду й у цій частині, визнається не обґрунтованим і таким, що суперечить фактичним обставинам кримінального провадження.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта в ухвалі суду не вказується й такі в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Тому, колегія суддів уважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду, у зв’язку із чим, доводи апеляційної скарги й у цій частині є обґрунтованими.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов’язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24.07. 2003, «Вітрук проти України» від 16.09. 2010, «Юртаєв проти України» від 31.01.2006 та інші).

Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору, у зв’язку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 30.08.2017, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України повернуто керівнику Мукачівської місцевої прокуратури - скасувати, а кримінальне провадження повернути на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: