Богодухівський районний суд Харківської області
м. Богодухів, м-н Незалежності, 17, 62103, (05758) 3-20-64
2-а-880-10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Кузіна Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Охтирського взводу ДПС ОСОБА_2 , Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора ДПС Охтирського взводу , постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 151555 від 28 липня 2010 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 300 грн. визнати незаконною та скасувати, провадження по справі - закрити в зв’язку з відсутністю складу правопорушення, зобов’язати відповідача виключити з єдиної бази правопорушень відомості про споєння позивачем правопорушення передбаченого постановою серії ВМ № 151555 від 28.07.2010 року.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 151555 від 28 липня 2010 року зазначає, що 28.07.2010 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 21063 д.н. 407- 35 ХК в населеному пункті м. Охтирка , рухався зі швидкістю 82 км./год. Швидкість вимірювалася приладом „ Візир” № 0812528, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що 28.07.2010 року о 16 год. 30 хв. він був зупинений інспектором ДПС, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення , оскільки позивач ніби – то перевищив встановлену у населених пунктах швидкість руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. При цьому швидкість вимірювалася приладом „ Візир” , який , як зазначає позивач не є автоматичним засобом фото- чи відеофікації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ в руках , керується ним безпосередньо. Також у постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю на якому рухався позивач, оскільки він рухався в потоці транспортних засобів, за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався слідом. При цьому сам протокол було складено невірно, оскільки , як зазначено в протоколі, позивача було зупинено в м. Охтирка, а насправді це сталося за межами населеного пункту. Згідно законодавства постанови про адміністративне правопорушення та інші матеріали повинні надсилатися особі, протягом трьох днів з дня винесення постанови, але позивач до даного часу не отримав показання технічних приладів та технічних засобів, що містять фотознімок, яким зафіксовано правопорушення.
Позивач в судове засідання не з”явився, але надав суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, відмовився від позовних вимог зазначений в п. 4, а саме , зобов”язати відповідача виключити з єдиної бази правопорушень відомості про споєння позивачем правопорушення передбаченого постановою серії ВМ № 151555 від 28.07.2010 року, на інших позовних вимогах наполягав.
Відповідач - інспектор ДПС Охтирського взводу ДПС ОСОБА_2 в судове зсідання не з”явився з невідомої суду причини, хоча про день та час слухання справи був повідомлений.
Представник Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області в судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, але надав заперечення на позов. Згідно заперечень, ІДПС ОСОБА_3 28.07.2010 року виконував службові обов”язки і ніс дорожньо – патрульну службу на а/ш Харків – Охтирка в межах м. Охтирка. Ним дійсно було зупинено автомобіль ВАЗ – 2106 під керуванням ОСОБА_1 та пред”явлено фото правопорушення зафіксованого приладом „ Візир”, інших транспортних засобів, які б рухалися попереду чи позаду вище зазначеного автомобіля, в той час на дорозі не було. Правопорушник був ознайомлений з протоколом , йому повідомили про час та місце розгляду справи. Просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову .
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого:
Відповідно до вимог ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.
Згідно ст. 11 ч. 2 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст.ст. 9-10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 1 КУпАП Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозйомки.
Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався та під розписку заявнику, як це передбачено ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.
Вимірювач швидкості „Візир", на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується в ст. 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Так, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості „Візир" ,цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є „умовними" і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки, ВШ „Візир" не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ „Візир", де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ „Візир", що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, тобто на посадову особу покладається обов'язок довести винність особи.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ст. 268 цього Кодексу.
У даному випадку позивач був обмежений в правах, наданих йому ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доказів протилежного відповідачем надано не було.
При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова серії ВМ № 151555 від 28 липня 2010 року про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а також без врахування положень ч. 2 ст. 33 КУпАП (загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення - щодо врахування особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова визнанню протиправною, скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 86, 159, ст. ст. 160 -163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИЛА:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІДПС Охтирського взводу ДПС ОСОБА_2 , Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ № 151 555 від 28 липня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, про застосування у відношенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 300 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Богодухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя: