УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ладики Я.І.,
суддів Іванів О.Й., Гандзюка В.П.,
з участю: прокурора Вирсти Т.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши „21" червня 2006р. у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель с. Черемхів, Коломийського району, освіта середня, неодружений, непрацюючий, судимий 15.12.1987 року за ст. 81 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців; 19.04.1989 року за ст. 140 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі; 23.12.1995 року за ст. ст. 140 ч.2, 222 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі; 26.08.1999 року за ст. ст. 17, 140 ч.2, 140 ч.2, 81 ч.З, 145 ч.1 КК України на 8 років позбавлення волі, громадянин України, -засуджений за ст. 122 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст. 296 ч.1 КК України на 6 місяців арешту, за ст. 395 КК України на 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань йому визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання постановлено відраховувати з 1 лютого 2006 року. Запобіжний захід залишено засудженому попередній - тримання під вартою. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Коломийської райдержадміністрації 206 грн. 80 коп.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи під адміністративним наглядом, встановленим постановою Сокальського районного суду Львівської області від 12 травня 2005 року, не дотримувався встановлених для нього обмежень, залишив без відповідного дозволу міліції постійне місце проживання, перестав реєструватися в органах міліції.
Окрім цього, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 31.01.2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в с. Черемхів, зайшов у двір
Справа № 11-310/2006р. Головуючий у І інстанції Максим"юк Р.Ю.
Категорія ст. ст. 122 ч.1, Доповідач Ладика Я.І.
296 ч.1 КК України
громадянина ОСОБА_2, де з нікчемних мотивів, у присутності інших громадян, не реагуючи на їх зауваження, став завдавати удари по різних частинах тіла потерпілому ОСОБА_3. При цьому, діючи з особливою зухвалістю, спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому 8 та 9 ребер з правої сторони, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, забійних ран чола, правої брови, синців навколо правого ока, лівої сідниці і правого стегна. Продовжуючи грубо порушувати громадський порядок і діючи з винятковим цинізмом, витягнув ОСОБА_3 на вулицю, впряг у сани і заставив возити його по дорозі.
В поданій апеляції ОСОБА_1, не оспорюючи своєї вини у вчиненні злочинів, за які його засуджено, вважає призначене йому покарання надмірно суворим і просить його пом'якшити.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, обґрунтування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а вирок законним і просить залишити його без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, грунтується на належно зібраних і досліджених в судовому засіданні достовірних доказах.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. ст. 122 ч.1, 296 ч.1 та 395 КК України і вона засудженим не оспорюється.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував, що він повністю визнав свою вину, кається у вчинених злочинах, потерпілий не наполягає на його суворому покаранні.
Разом з тим, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, його особу, попередні судимості, негативні характеристики, схильність до скоєння злочинів.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. ст. 65, 66 КК України і воно є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Апеляційних підстав для зміни вироку і призначення ОСОБА_1 більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коломийського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року щодо нього - без змін.
Судді: ЯЛ. Ладика
О.Й. Іванів В.П. Гандзюк