Дата документу Справа № 330/449/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №330/449/17 Головуючий в 1 інст. Федорець С.В.

Провадження №11-кп/778/1497/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Гончара О.С., Білоконева В.М.,

при секретарі Вертепній Ю.Г.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який до затримання проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 20 жовтня 1999 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2, ч.3 ст.140 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 5 місяців 22 дні;

- 10 червня 2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.2, ч.3 ст.186, ч.2 ст.296 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 23 червня 2010 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений з випробуванням на 3 роки;

- 23 грудня 2010 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

- 11 червня 2012 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.194-1 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

- 20 лютого 2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.194-1 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

- 10 червня 2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.263 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 26 червня 2015 року на невідбутий строк 5 місяців 2 дні;

- 08 червня 2016 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений з випробуванням на 1 рік;

- 26 січня 2017 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.124, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

- 23 лютого 2017 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2, ч.3 ст.185 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

перший заступник прокурора Запорізької області Карман В.В. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 06 липня 2017 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.263 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці.

Строк відбування покарання постановлено відраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_2 – з 06 грудня 2016 року, зараховано до призначеного покарання частково відбуте ОСОБА_2 покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року - з 23 лютого 2017 року по 05 липня 2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк покарання період попереднього ув’язнення ОСОБА_2 з 06 грудня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Запорізької області Карман В.В., не оспорюючи обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2, просить вищевказаний вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.71 КК України, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд при призначенні ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків застосував закон, який не підлягає застосуванню – ч.4 ст.70 КК України, тоді як повинен був застосувати ст.71 КК України, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, вже після постановлення попереднього вироку суду. Також зазначає, що суд необґрунтовано призначив ОСОБА_2 майже мінімальне покарання, при цьому належним чином не врахував характер і ступінь підвищеної суспільної небезпеки вчиненого злочину, а саме те, що цей злочин вчинений у населеному пункті, що знаходиться у безпосередньої близькості від місця проведення бойових дій на території Донецької області та є тяжким злочином; сам ОСОБА_2 не працевлаштований, раніше вже притягався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 засуджено за те, що він в кінці листопада 2016 року, знаходячись на ділянці місцевості, яка розташована біля автодороги «Харків-Сімферополь», неподалік територіального знаку Якимівського району Запорізької області, діючи умисно, шляхом привласнення знайденого, придбав корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати РГО. Після чого, маючи умисел на придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, приніс корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати РГО на територію домоволодіння, яке він орендує у ОСОБА_4, розташованого за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт.Якимівка, вул.Космічна, будинок №91. Потім поклав його до пластикової пляшки, яку закопав на дворі вищевказаного домоволодіння поряд із туалетом, де продовжував зберігати без передбаченого законом дозволу на території домоволодіння за місцем фактичного проживання до 11 годин 30 хвилин 25 березня 2017 року, коли співробітниками Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області, при проведенні обшуку території домоволодіння за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт.Якимівка, вул.Космічна, будинок №91, був виявлений та вилучений корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати РГО промислового виробництва, який містить в собі вибухову речовину бризантної дії А-1 Х-1 (флегматизований гексоген) вагою 90 г, який придатний для здійснення вибуху.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, як яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та вважали, що оскаржуваний вирок суду є законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи вирок суду у межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, засновані на доказах, досліджених в судовому засіданні, належним чином оцінених судом, і, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред’явленого йому обвинувачення, у зв’язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового провадження не оспорювались.

Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України.

Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України – у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. При цьому суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, де характеризується задовільно. Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті обвинувачення.

Проте, визначаючи розмір покарання, суд в достатній мірі не врахував відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше 10 разів судимий, в тому числі за аналогічний злочин. Тому, призначення обвинуваченому покарання майже на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст.263 КК України, не відповідає положенням ст.65 КК України, та не буде сприяти досягненню мети, визначеної у ст.50 КК України.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом Закону про кримінальну відповідальність, а саме положень ч.4 ст.70 КК України, оскільки злочин, за який засуджено ОСОБА_2, вчинено нім після ухвалення попереднього вироку відносно нього. Тому остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити за правилами ст.71 КК України.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст.407, 413, 414 КК України, оскаржуваний вирок суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання підлягає скасуванню, з ухваленням нового вироку, яким необхідно призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.71 КК України, до вказаного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком відносно нього - Якимівського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

апеляційну скаргу першого заступника прокурора Запорізької області Кармана В.В. задовольнити частково.

Вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 06 липня 2017 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.263 КК України, в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання, невідбутої частини покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою – в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6