Справа № 11 -а-421 /2006 Головуюча
Категорія ч.1 ст. 296 КК України І інстанції Чернякова Н.В.
Доповідач Карпій В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 червня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Карпія В.М.
суддів: Губи О.О.
Гребенюк В. І.
за участю: прокурора: Князевої Т.В.
засудженого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Єланецького районного суду Миколаївської області від 14 лютого 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженець АДРЕСА_1, що мешкає: АДРЕСА_2, раніше не судимий
засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу в розмірі 530 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9010 грн. Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 900 грн. моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 5 липня 2005 року близько 20.00 години, знаходячись по місцю проживання своїх батьків в АДРЕСА_3, діючи умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок , демонструючи
явну неповагу до суспільства, зневажаючи існуючі правила і норми поведінки в суспільстві, побив ОСОБА_2. ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_2 на вулиці та висловлюючись нецензурною лайкою почав наносити удари потерпілій ногами по стегнах ніг, а штовхнувши її на землю, продовжував наносити удари ногами в живіт, спричинивши їй тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду скасувати й направити справу на новий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на неповноту та необ'єктивність дослідження обставин справи судом, відсутність доказів його вини в інкримінованому йому злочині, а також безпідставне стягнення з нього моральної шкоди..
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку апеляції, думку прокурора та потерпілої, про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, доведено доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.
Так потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила, що 5 липня 2005 року вона зробила зауваження ОСОБА_3, щоб остання не споювала самогоном її чоловіка, після чого пішла додому. ОСОБА_1 наздогнав її на вулиці та висловлюючись нецензурною лайкою почав наносити удари ногами по стегнах ніг, а штовхнувши її на землю, продовжував наносити удари ногами в живіт, спричинивши їй тілесні ушкодження.
З показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що вони були очевидцями того що ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_2 на вулиці села та висловлюючись брутальною лайкою почав наносити удари ногами по стегнах ніг, а штовхнувши її на землю, продовжував наносити удари ногами по тілу.
Висновком експерта № НОМЕР_1 підтверджується факт заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді синців лівої здухвинної ділянки обох стегон, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та могли виникнути 5 липня 2005 року від ударів ногами.
Встановленим по справі фактичним обставинам та зібраним доказам судом 1 інстанції дана належна оцінка. Дії ОСОБА_1, за ч.1 ст.296 КК України кваліфіковані вірно.
Доводи засудженого про відсутність доказів його вини в інкримінованому йому злочині, необгрунтовані та спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.
Судом ретельно перевірені показання засудженого та свідків зі сторони захисту ОСОБА_3., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про непричетність ОСОБА_1 до побиття потерпілої та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.
Колегія суддів вважає, що стягнута сума в рахунок відшкодування моральної шкоди, відповідає ступені суспільної небезпечності вчиненого засудженим злочину та фізичним і моральним стражданням потерпілої, а тому підстав для зменшення суми в рахунок відшкодування моральної шкоди не має.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення покарання, врахував ступінь тяжкості скоєного, дані про особу винного, вчинення злочину вперше, як обставину, що пом'якшує покарання.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне врахувати наявність на утриманні у засудженого неповнолітньої дитини як обставину, що пом'якшує покарання та вважає за можливе призначити засудженому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст.296 КК України, з застосуванням ст.69 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Єланецького районного суду Миколаївської області від 14 лютого 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити. За ч.1 ст.296 КК України, з застосуванням ст.69 КК України призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 100,неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
В решті вирок залишити без змін.