КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2017 р. Справа№ 910/9131/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Сотнікова С.В.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,

за участю представників сторін:

від розпорядника Кізленка В.А.: Конопля А.М. - довіреність № 1440 від 11.11.2016.

від ПАТ „Креатив": Свистунов Д.В. - витяг з ЄДР б/н від 11.09.2017.

від ПАТ „Ощадбанк": Полтавець П.Ю. - довіреність № 19/3-02/199 від 14.11.2016.

від „Унікредит Банк АГ": Сидоренко А.В. - довіреність б/н від 04.07.2016.

від С(Ф)Г „Прометей": Пономаренко А.О. - довіреність б/н від 11.07.2017.

від ФГ „Максим": Пономаренко А.О. - довіреність б/н від 11.07.2017.

від Ландесбанк Баден-Вюрттемберг: Савчук О.С. - довіреність б/н від 21.06.2016.

від Deer Credit Inc: Лук'янов А.О. - довіреність б/н від 06.07.2016.

від ФГ „Тетяна": Герасименко М.В. - довіреність б/н від 02.06.2017.

від ФГ Журби С.І.: Журба І.М. - довіреність № 14 від 27.09.2016.

від Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк: Деркач Н. - довіреність б/н від 26.06.2017.

від ТОВ „Протеїн-Продакшн": Терещенко Д.Л. - довіреність б/н від 28.10.2016.

розглянувши апеляційні скарги Фермерського господарства „Максим", Селянського (фермерського) господарства „Прометей", Фермерського господарства „НАТОН", Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохім-Партнер", Ландесбанк Баден-Вюрттемберг, Фермерського господарства „Тетяна", Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк, Товариства з обмеженою відповідальністю „Протеїн-Продакшн" та Фермерського господарства Журби Сергія Івановича на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року

у справі № 910/9131/16 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Приватного акціонерного товариства „Креатив"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 за наслідками розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ „Креатив". Вказаною ухвалою, серед інших, визнано кредитором боржника ФГ „Максим" на суму 3 876,00 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 1 120,00 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 1 573 393,20 грн.; визнано кредитором боржника С(Ф)Г „Прометей" на суму 494 649,60 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 491 893,60 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 2 119 792,70 грн.; визнано кредитором боржника ФГ „НАТОН" на суму 2 844 582,12 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 2 841 826,12 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 10 482 528,00 грн.; визнано кредитором боржника ТОВ „Агрохім-Партнер" на суму 38 419,90 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 35 663,90 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 5 529 912,00 грн.; визнано кредитором боржника Ландесбанк Баден-Вюрттемберг на суму 40 049 542,45 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 40 046 786,45 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 514 763 076, 19 грн.; визнано кредитором боржника ФГ „Тетяна" на суму 800 428,23 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 797 627,23 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 2 523 004, 00 грн. При цьому, вказаною ухвалою відмовлено, зокрема, у визнанні кредитором боржника Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк на суму 89 440 984,09 грн., ТОВ „Протеїн-Продакшн" на суму 8 544 347,75 грн. та ФГ Журби С.І. на суму 1 559 223,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ФГ „Максим" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині визнання вимог вказаного господарства та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги ФГ „Максим" у розмірі 1 574 513,20 грн. повністю.

Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, С(Ф)Г „Прометей" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині визнання вимог вказаного господарства та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги С(Ф)Г „Прометей" у розмірі 2 611 686,30 грн. повністю.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ФГ „НАТОН" також звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відмови вказаному господарству у визнанні кредитором боржника на суму 10 482 528,00 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги ФГ „НАТОН" у розмірі 13 324 354,12 грн.

Водночас, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „Агрохім-Партнер" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відмови вказаному товариству у визнанні кредитором боржника на суму 5 529 912,00 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги ТОВ „Агрохім-Партнер" у розмірі 5 565 575,90 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказані апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Іоннікової І.А., Сотнікова С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційні скарги ФГ „Максим", С(Ф)Г „Прометей", ФГ „НАТОН" та ТОВ „Агрохім-Партнер" на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року прийнято до провадження, об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 01.08.2017 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Разом з тим, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Ландесбанк Баден-Вюрттемберг також звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відмови у визнанні вимог на суму 514 763 076,19 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги Ландесбанк Баден-Вюрттемберг у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.07.2017 року вищевказаною колегією суддів зазначену апеляційну скаргу прийнято до спільного розгляду з раніше поданими і прийнятими до провадження апеляційними скаргами ФГ „Максим", С(Ф)Г „Прометей", ФГ „НАТОН" та ТОВ „Агрохім-Партнер" на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року, об'єднавши в одне апеляційне провадження.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника Ландесбанк Баден-Вюрттемберг надійшла заява про виправлення технічних помилок в поданій останнім апеляційній скарзі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 року продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 10.08.2017 року на підставі ст. 77 ГПК України.

Разом з тим, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ФГ „Тетяна" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відмови у визнанні вимог на суму 2 523 004,00 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги ФГ „Тетяна" у повному обсязі.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду, вище вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою суду від 01.08.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ФГ „Тетяна" прийнято до спільного розгляду з раніше поданими і прийнятими до провадження апеляційними скаргами ФГ „Максим", С(Ф)Г „Прометей", ФГ „НАТОН", ТОВ „Агрохім-Партнер", Ландесбанк Баден-Вюрттемберг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року, об'єднавши в одне апеляційне провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.08.2017 року для розгляду справи № 910/9131/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 10.08.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційні скарги ФГ „Максим", С(Ф)Г „Прометей", ФГ „НАТОН", ТОВ „Агрохім-Партнер", Ландесбанк Баден-Вюрттемберг, ФГ „Тетяна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 прийнято до провадження.

Іншою ухвалою суду від 10.08.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.09.2017 року на підставі ст. 77 ГПК України.

Водночас, не погоджуючись із вищезгаданою ухвалою місцевого господарського суду, Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відхилення кредиторських вимог Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги заявника у сумі 89 440 984,09 грн.

Крім того, не погоджуючись із вищезгаданою ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „Протеїн-Продакшн" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково оскаржувану ухвалу суду в частині відхилення кредиторських вимог товариства та прийняти нову, якою визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги ТОВ „Протеїн-Продакшн" у розмірі 8 544 347,75 грн. основного боргу та 2 756,00 грн. судового збору, а загалом на 8 547 103,75 грн.

Разом з тим, не погоджуючись із вищезгаданою ухвалою місцевого господарського суду, ФГ Журби С.І. звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відхилення кредиторських вимог господарства та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги заявника у сумі 1 559 223,00 грн. основного боргу та 2 756,00 грн. судового збору.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказані апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Сотнікова С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційні скарги Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк, ТОВ „Протеїн-Продакшн" та ФГ Журби С.І. прийнято до спільного розгляду з раніше поданими і прийнятими до провадження апеляційними скаргами ФГ „Максим", С(Ф)Г „Прометей", ФГ „НАТОН", ТОВ „Агрохім-Партнер", Ландесбанк Баден-Вюрттемберг та ФГ „Тетяна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року, об'єднавши в одне апеляційне провадження.

Ухвалою суду від 14.09.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та оголошено у справі перерву до 27.09.2017 року на підставі ст. 77 ГПК України

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшли відзиви на апеляційні скарги, в яких останній просить залишити їх без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваних частинах - без змін.

Представник ФГ „Максим" в судовому засіданні 27.09.2017 року вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині визнання вимог вказаного господарства та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги ФГ „Максим" у розмірі 1 574 513,20 грн. повністю. З приводу інших апеляційних скарг поклався на розсуд суду.

Представник С(Ф)Г „Прометей" в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині визнання вимог вказаного господарства та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги С(Ф)Г „Прометей" у розмірі 2 611 686,30 грн. повністю. З приводу інших апеляційних скарг поклався на розсуд суду.

Представник Ландесбанк Баден-Вюрттемберг в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відмови у визнанні вимог на суму 514 763 076,19 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги Ландесбанк Баден-Вюрттемберг у повному обсязі. З приводу інших апеляційних скарг поклався на розсуд суду.

Представник ФГ „Тетяна" в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відмови у визнанні вимог на суму 2 523 004,00 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги ФГ „Тетяна" у повному обсязі. З приводу інших апеляційних скарг поклався на розсуд суду.

В судовому засіданні представники Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк вимоги своєї апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відхилення кредиторських вимог Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги заявника у сумі 89 440 984,09 грн. З приводу інших апеляційних скарг поклався на розсуд суду.

Представник ТОВ „Протеїн-Продакшн" в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати частково оскаржувану ухвалу суду в частині відхилення кредиторських вимог товариства та прийняти нову, якою визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги ТОВ „Протеїн-Продакшн" у розмірі 8 544 347,75 грн. основного боргу та 2 756,00 грн. судового збору, а загалом на 8 547 103,75 грн. З приводу інших апеляційних скарг поклався на розсуд суду.

Представник ФГ Журби С.І. в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині відхилення кредиторських вимог господарства та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПрАТ „Креатив" грошові вимоги заявника у сумі 1 559 223,00 грн. основного боргу та 2 756,00 грн. судового збору. З приводу інших апеляційних скарг поклався на розсуд суду.

Представник розпорядника майна арбітражного керуючого Кізленка В.А. та представник ПАТ „Креатив" проти вимог скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечували, просили залишити їх без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року в оскаржуваних апелянтами частинах - без змін.

Представники ПАТ „Державний ощадний банк України", УніКредит банк АГ, Дір Кредіт ІНК (Deere Credit Ink), в судовому засіданні з приводу апеляційних скарг поклалися на розсуд суду.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

27.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги ФГ „Максим" та С(Ф)Г „Прометей" підлягають частковому задоволенню, в той час як інші апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається із матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство ПрАТ „Креатив".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ „Креатив", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ПрАТ „Креатив", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кізленка В.А.

Відповідне оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ „Креатив" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 07.06.2017 року за № 32318.

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 23 Закону про банкрутство, до суду надійшли, в тому числі, наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:

06.07.2016 року - заява Ландесбанк Баден-Вюрттемберг з грошовими вимогами до боржника на суму 554 812 618,64 грн.

06.07.2016 року - заява ТОВ „Протеїн-Продакшн" з грошовими вимогами до боржника на суму 8 547 103,75 грн.

07.07.2016 року - заява Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк (CREDIT AGRICOLE CORPORATE & INVESTMENT BANK) з грошовими вимогами до боржника на суму 89 440 984,09 грн.

07.07.2016 року - заява ФГ „НАТОН" з грошовими вимогами до боржника на суму 13 324 354,12 грн.

07.07.2016 року - заява ТОВ „Агрохім-Партнер" з грошовими вимогами до боржника на суму 5 565 575,90 грн.

08.07.2016 року - дві заяви ФГ „Тетяна" з грошовими вимогами до боржника на суму 797 672,23 грн. та на суму 2 523 004,00 грн.

12.07.2016 року - заява С(Ф)Г „Прометей" з грошовими вимогами до боржника на суму 2 611 686,30 грн.

12.07.2016 року - заява ФГ Журби С.І. з грошовими вимогами до боржника на суму 1561 979,00 грн.

12.07.2016 року - заява ФГ „Максим" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 574 513,20 грн.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 за наслідками розгляду всіх заяв з кредиторськими вимогами до боржника затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ „Креатив". Вказаною ухвалою, серед інших, визнано кредитором боржника ФГ „Максим" на суму 3 876,00 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 1 120,00 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 1 573 393,20 грн.; визнано кредитором боржника С(Ф)Г „Прометей" на суму 494 649,60 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 491 893,60 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 2 119 792,70 грн.; визнано кредитором боржника ФГ „НАТОН" на суму 2 844 582,12 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 2 841 826,12 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 10 482 528,00 грн.; визнано кредитором боржника ТОВ „Агрохім-Партнер" на суму 38 419,90 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 35 663,90 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 5 529 912,00 грн.; визнано кредитором боржника Ландесбанк Баден-Вюрттемберг на суму 40 049 542,45 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 40 046 786,45 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 514 763 076, 19 грн.; визнано кредитором боржника ФГ „Тетяна" на суму 800 428,23 грн., з яких 2 756,00 грн. першої черги, 797 627,23 грн. четвертої черги та відмовлено у визнанні кредитором на суму 2 523 004, 00 грн. При цьому, вказаною ухвалою відмовлено, зокрема, у визнанні кредитором боржника Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк на суму 89 440 984,09 грн., ТОВ „Протеїн-Продакшн" на суму 8 544 347,75 грн. та ФГ Журби С.І. на суму 1 559 223,00 грн.

Апелянти з даною ухвалою суду не погодились та оскаржили її до апеляційного господарського суду, в обґрунтування чого посилаються на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а також порушення норм матеріального права.

В силу абз. 7 ч. 25 Закону про банкрутство внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині кредиторських вимог, які є предметом оскарження в апеляційному порядку. В іншій частині зазначена ухвала не переглядається.

Перевіряючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній апелянтами частині, колегією суддів встановлено наступне.

Заява ФГ „Максим" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 574 513,20 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 12.07.2016 року (штемпель поштового відправлення датований 07.07.2016 року), тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна грошові вимоги визнані частково.

Судом встановлено, що вимоги даного кредитора ґрунтуються на укладеному 09.10.2014 року між ФГ „Максим" (Продавець) та ПрАТ „Креатив" (Покупець) договорі поставки №С 14-00558 (далі - Договір), за умовами якого (пункт 1.1.) Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року на умовах даного Договору.

У відповідності до пункту 3.2. Договору термін поставки - протягом 4 днів після здійснення передоплати Покупцем, але не пізніше 15.10.2014 року.

Відповідно до п. 4.2. договору, для оприбуткування покупцем поставленого товару, продавець надає покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого товару по ціні 2 000 грн. в т. ч. ПДВ, виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленими у п.п. 4.3.-4.3.1 даного Договору.

Згідно пункту 4.9. Договору попередня сума Договору (виходячи з первісної ціни) - 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктами 5.1.-5.2. Договору передбачено, що: покупець зобов'язується здійснити оплату Товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в п. 4.9. Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку - фактури; остаточний розрахунок (доплата Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється після фактичного отримання Товару згідно з умовами даного Договору та проведення досліджень поставленого Товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1. даного Договору, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Сторонами Додаткової угоди (п. 4.3.) та Акту визначення кінцевої ціни (п. 4.7.), виходячи з остаточної ціни на Товар відповідно до п. 4.6. даного Договору.

У відповідності до пунктів 4.3. та 4.5. Договору:

- ціна Товару, з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1. даного Договору, встановлюється Сторонами шляхом укладання Додаткової угоди (далі за текстом - "Додаткова угода визначення ціни") та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної Додаткової угоди, але не пізніше 15 квітня 2015 року, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до п. 5.1. Договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тону партії Товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна Товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану у п. 4.2. даного Договору, так і бути меншою;

- у випадку неотримання Покупцем до 15 квітня 2015 року (включно) Додаткової угоди визначення ціни, покупець складає та направляє Продавцю Додаткову угоду визначення ціни, в якій ціна визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогійних умовах поставки станом на 15 квітня 2015 року. Складена та направлена таким чином Додаткова угода визначення ціни є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

Після надходження від ПрАТ „Креатив", на розрахунковий рахунок продавця, попередньої оплати в розмірі 400 000,00 грн. - ФГ „Максим" належним чином виконало умови Договору та здійснило поставку 200,56 тонн насіння соняшнику, що підтверджується податковою накладною від 10.10.2014 року, видатковою накладною №01 від 13.10.2014 року, видатковою накладною №02 від 15.10.2014 року, видатковою накладною №03 від 17.10.2014року, товарно-транспортними накладними №1 від 13.10.2014 року, №2 від 13.10.2014 року, №3 від 14.10.2014 року, №4 від 14.10.2014 року, №5 від 14.10.2014 року, №6 від 14.10.2014 року, №7 від 16.10.2014 року, №8 від 16.10.2014 року та довіреністю №5471 від 13.10.2014 року.

Звертаючись із заявою з кредиторськими вимогами, заявник вказував на те, що боржником, в порушення взятих зобов'язань за договором, не здійснено остаточного розрахунку за поставлений товар, а відтак виходячи із середньої ринкової вартості насіння соняшнику товарного станом на 15.04.2015 року, яка складала 9 845,00 грн. згідно експертного висновку В-677 від 28.09.2015 року, та за вирахуванням суми попередньої оплати у розмірі 400 000,00 грн., просив визнати його кредитором боржника на суму 1 574 513,20 грн. (200,56х9845-400000).

Задовольняючи частково заяву ФГ „Максим", місцевий суд виходив з того, що Додаткова угода про визначення ціни, згідно умов Договору, між Сторонами укладена не була, акт визначення кінцевої ціни сторонами не підписано, а тому вартість поставленого товару обраховується виходячи з первісної вартості, а саме: 200,56 тон * 2000,00 грн. = 401 120,00 грн., а враховуючи попередню оплату в розмірі 400 000,00 грн., заборгованість ПрАТ „Креатив" перед ФГ „Максим" за вказаним Договором складає 1 120,00 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано оцінки тому, що на виконання умов договору, 27.01.2015 року між сторонами підписано додаткову угоду №С 14-00558/1 до договору, відповідно до якої вбачається, що в період з 13.10.2014 року по 18.10.2014 року продавцем на адресу покупця поставлено 200,56 тонн фізичної ваги насіння соняшника врожаю 2014 року. (п. 1 Додаткової угоди).

Згідно п. 3 вказаної додаткової угоди, ціна партії товару, вказаної в п. 1 цієї Додаткової угоди, складає 7760,00 грн. з урахуванням ПДВ, за одну тонну. Ціна партії товару, враховуючи 16 відсотків річних та зміну курсу НБУ складає 7 642,67 грн., з урахуванням ПДВ.

Крім того, у відповідності до п. 4.7 договору, між сторонами складено Акт переоцінки соняшнику № 1 від 27.01.2015 року, згідно якого вартість товару всього після переоцінки з ПДВ складає 1 528 560,39 грн., а всього збільшення відбулось на суму 1 127 440,39 грн.

Оскільки продавцем було поставлено товару більше на 0,56 тонни, ніж було сплачено відповідно до суми попередньої оплати із розрахунку 2000 грн. за одну тонну, то загальна заборгованість боржника перед кредитором становить 1 128 560,39 грн. (1 127 440,39 + 1 120).

При цьому, колегія суддів також бере до уваги доданий до заяви акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2015 року по липень 2015 року між ПрАТ „Креатив" та ФГ „Максим", підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до якого заборгованість ПрАТ „Креатив" перед ФГ „Максим" станом на 31.07.2015 року складає 1 128 560,39 грн.

Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині визнання вимог ФГ „Максим" до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів та здійснивши перерахунок заявлених сум, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції у відповідній частині та вбачає підстави для визнання та включення заявлених кредитором вимог на суму 1 128 560,39 грн. до четвертої черги.

Щодо кредиторських вимог С(Ф)Г „Прометей", то судом встановлено, що відповідна заява з грошовими вимогами до боржника на суму 2 611 686,30 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 12.07.2016 року (штемпель поштового відправлення датований 07.07.2016 року), тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна грошові вимоги визнані частково.

Вимоги даного кредитора ґрунтуються на укладеному 24.09.2014 року між С(Ф)Г „Прометей" (Продавець) та ПрАТ „Креатив" (Покупець) договору поставки №С14-00401 (далі - Договір), за умовами якого (пункт 1.1.) Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року на умовах даного Договору.

У відповідності до пункту 3.2. Договору термін поставки - протягом 10 днів після здійснення передоплати Покупцем, але не пізніше 06.10.2014 року.

Відповідно до п. 4.2. договору, для оприбуткування покупцем поставленого товару, продавець надає покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого товару по ціні 2 000 грн. в т. ч. ПДВ, виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленими у п.п. 4.3.-4.3.1 даного Договору.

Згідно пункту 4.9. Договору попередня сума Договору (виходячи з первісної ціни) - 800 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктами 5.1.-5.2. Договору передбачено, що: покупець зобов'язується здійснити оплату Товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в п. 4.9. Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку - фактури; остаточний розрахунок (доплата Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється після фактичного отримання Товару згідно з умовами даного Договору та проведення досліджень поставленого Товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1. даного Договору, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Сторонами Додаткової угоди (п. 4.3.) та Акту визначення кінцевої ціни (п. 4.7.), виходячи з остаточної ціни на Товар відповідно до п. 4.6. даного Договору.

У відповідності до пунктів 4.3. та 4.5. Договору:

- ціна Товару, з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1. даного Договору, встановлюється Сторонами шляхом укладання Додаткової угоди (далі за текстом - "Додаткова угода визначення ціни") та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної Додаткової угоди, але не пізніше 15квітня 2015 року, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до п. 5.1. Договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тону партії Товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна Товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану у п. 4.2. даного Договору, так і бути меншою;

- у випадку неотримання Покупцем до 15 квітня 2015 року (включно) Додаткової угоди визначення ціни, покупець складає та направляє Продавцю Додаткову угоду визначення ціни, в якій ціна визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогійних умовах поставки станом на 15 квітня 2015 року. Складена та направлена таким чином Додаткова угода визначення ціни є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

Після надходження від ПрАТ „Креатив", на розрахунковий рахунок Продавця, попередньої оплати в розмірі 800 000,00 грн. - С(Ф)Г „Прометей" виконало умови Договору та здійснило поставку 346,54 тонн насіння соняшнику, що підтверджується накладною №11 від 15.10.2014 року, товарно-транспортними накладними та довіреністю №5298 від 05.10.2014 року.

Звертаючись із заявою з кредиторськими вимогами, заявник вказував на те, що боржником, в порушення взятих зобов'язань за договором, не здійснено остаточного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим на дату звернення до суду за ПрАТ „Креатив" рахується заборгованість в розмірі 2 611 686,30 грн., яка розрахована Кредитором за середньою ринковою вартістю наступним чином:

346,54 тонн (поставленого насіння соняшнику) х 9 845,00 грн. (середня ринкова вартість насіння соняшнику товарного станом на 15.04.2015 року, згідно експертного висновку В-675 від 28.09.2015 року);

3 411 686,30 грн. (загальна вартість соняшнику станом на 15.04.2015 року) - 800 000,00 грн. (попередньої оплати) = 2 611 686,30 грн.

Задовольняючи частково заяву С(Ф)Г „Прометей" у сумі 491 893,60 грн., місцевий суд виходив з того, що 22.11.2014 року між Кредитором та ПрАТ „Креатив" було укладено Додаткову угоду № С14-00401/2, на умовах якої сторони визначили остаточну вартість поставленого насіння соняшнику для партії 149,36 тон. Виходячи з умов додаткової угоди, вартість насіння встановлено в розмірі 6010,00 грн. за 1 тонну.

Відтак, за підрахунками суду, Кредитор поставив 149,36 тонн насіння за ціною 6 010,00 грн., що загалом становить 897 653,60 грн., а 197,12 тонн насіння за первісною ціною 2 000,00 грн., що загалом становить 394 240,00 грн., а всього на 1 291 893,60 грн., як наслідок, за вирахуванням попередньої оплати на суму 800 000,00 грн., залишок заборгованості перед Кредитором становить 491 893,60 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано оцінки тому, що на виконання умов договору, 27.01.2015 року між сторонами підписано додаткову угоду №С 14-00401/6 до договору, відповідно до якої вбачається, що в період з 05.10.2014 року по 16.10.2014 року продавцем на адресу покупця поставлено 346,54 тонн фізичної ваги насіння соняшника врожаю 2014 року. (п. 1 Додаткової угоди).

Згідно п. 3 вказаної додаткової угоди, ціна партії товару, вказаної в п. 1 цієї Додаткової угоди, складає 7 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, за одну тонну. Ціна партії товару, враховуючи 16 відсотків річних та зміну курсу НБУ складає 7 712,64 грн., з урахуванням ПДВ.

Крім того, у відповідності до п. 4.7 договору, між сторонами складено Акт переоцінки насіння соняшнику № 1 від 27.01.2015 року, згідно якого вартість товару всього після переоцінки з ПДВ складає 2 590 751,86 грн., а всього збільшення відбулось на суму 1 897 671,86 грн.

Оскільки продавцем було поставлено товару менше на 53,46 тонни, ніж було сплачено відповідно до суми попередньої оплати із розрахунку 2000 грн. за одну тонну, то загальна заборгованість боржника перед кредитором становить 1 790 751,86 грн. (1 897 671,86 - 106 920)

Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині визнання вимог С(Ф)Г „Прометей" до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів та здійснивши перерахунок заявлених сум, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції у відповідній частині та вбачає підстави для визнання та включення заявлених кредитором вимог на суму 1 790 751,86 грн. до четвертої черги.

Щодо кредиторських вимог ФГ „НАТОН", то судом встановлено, що відповідна заява з грошовими вимогами до боржника на суму 13 324 354,12 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 07.07.2016 року, тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна грошові вимоги визнані частково.

Вимоги даного кредитора ґрунтуються на укладених між ФГ „НАТОН" та ПрАТ „Креатив" договорах поставки № С 14-00341 від 17.09.2014 року та № С 14-00389 від 22.09.2014 року.

17 09.2014 року, між ФГ „НАТОН" та ПрАТ „Креатив", було укладено договір поставки товару № С14-00341 (Далі - Договір).

За умовами даного Договору сторонами погоджено, що Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (надалі - Товар) на умовах Договору.

У відповідності до пункту 4.1 Договору кількість Товару, що поставляється за даним Договором - 500 тонн ±10% (за вибором Покупця).

Пунктом 4.2 Договору сторонами визначено, що для оприбуткування Покупцем поставленого Товару Продавець надає Покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого Товару по ціні 2000,00 грн., виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування Товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому п.п. 4.3-4.3.1 Договору.

Умовами вказаних пунктів Договору передбачено, що ціна Товару з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1 Договору, встановлюється сторонами шляхом укладання Додаткової угоди (надалі - Додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної Додаткової угоди, але не пізніше 31 грудня 2014 року, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до п. 5.1 Договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії Товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна Товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в п. 4.2 Договору, так і бути меншою.

Згідно пункту 4.9 Договору попередня сума Договору (виходячи з первісної ціни) - 1 000 000,00 грн.

У пункті 5.1 Договору сторонами погоджено, що Покупець зобов'язується здійснити оплату Товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в п. 4.9 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку-фактури.

Відповідно до пункту 5.2 Договору остаточний розрахунок (доплати Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється після фактичного отримання Товару згідно з умовами Договору та проведення досліджень поставленого Товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1 Договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Додаткової угоди (п. 4.3) та Акта визначення кінцевої ціни (п. 4.7), виходячи з остаточної ціни на Товар відповідно до п. 4.6 Договору.

25.09.2014 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою, зокрема, викладено пункт 4.1. Договору у наступній редакції: "4.1. Кількість Товару, що поставляється за даним Договором (залікова вага, визначена на вагах Покупця шляхом перерахунку на базисні показники якості, вказані в п. 2.1. даного Договору) - 600 тонн (Шістсот тонн 00 кг)±10% (за вибором Покупця).".

На виконання вимог пункту 5.1 Покупець 22.09.2014 року здійснив попередню оплату Товару на суму 1 000 000,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку Позивача.

Продавець поставив 638,86 тонн Товару, що відповідає пункту 4.2. Договору у редакції Додаткової угоди № 1 від 25.09.2014 (600 тонн±10%).

Така поставка підтверджується відповідними видатковими накладними.

Первісна вартість (відповідно до пункту 4.2 Договору) поставленого Товару складає 1 277 720,00 грн. (загальна сума Товару по накладним).

17.11.2014 року сторони уклали Додаткову угоду №С14-00341/2 до Договору, у якій зазначено, що у період з 19.09.2014 по 29.09.2014 Продавцем на адресу Покупця поставлено 638,86 тонн фізичної ваги насіння соняшника врожаю 2014 року (надалі - "Товар"). Ціна партії Товару, вказаної в п. 1 цієї Додаткової Угоди, складає 5 500 грн., з урахуванням ПДВ, за одну тонну. Ціна партії Товару, враховуючи 16 відсотків річних та зміну курсу НБУ складає 5 449,89 грн., з урахуванням ПДВ.

На виконання пункту 4.7 Договору сторони підписали Акт переоцінки насіння соняшнику від 17.11.2014, відповідно до якого сторони узгодили, що вартість Товару з ПДВ збільшилась на 2 179 722,04 грн.

Так відповідно до Акта переоцінки насіння соняшнику від 17.11.2014 вартість всього поставленого Товару після переоцінки складає 3 457 442,04 грн.

Всупереч вимогам Договору, Додаткової угоди № С14-00341/2від 17.11.2014, Акта переоцінки соняшнику від 17.11.2014, ПрАТ „Креатив" не виконав своїх зобов'язань з повної оплати вартості Товару.

Факт наявності заборгованості за вказаних договором підтверджується рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.07.2015 року у справі 912/2345/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 16.0.2016 року, яким стягнуто з боржника на користь кредитора 1 711 787,89 грн., з яких: 1 679 722,04 грн. - основний борг; 32 065,85 грн. - судовий збір, а також рішенням Господарського суду міста Києва № 910/8178/16 від 08.06.2016 року, яким стягнуто на користь кредитора 1 130 038,23 грн., з яких: 77 230,86 грн. - 3%; 1 036 107,30 грн. - інфляційні втрати; 16 700,07 грн. - судовий збір.

Тобто, оскільки вимоги скаржника за договором поставки товару № С14-00341 від 17.09.2014 року підтверджені судовими рішеннями на загальну суму 2 841 826,12 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання їх та включення до реєстру вимог кредиторів боржника.

Що стосується вимог за договором № С 14-00389 від 22.09.2014 року, то судом встановлено, за умовами вказаного договору, продавець (кредитор) зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець (боржник) зобов'язувався прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що кількість Товару, що поставляється за даним Договором (залікова вага, визначена на вагах Покупця шляхом перерахунку на базисні показники по якості, вказані в п. 2.1. даного Договору) - 1 100 тонн ±10% (за вибором Покупця).

Згідно з п. 4.2 Договору, для оприбуткування Покупцем поставленого Товару Продавець надає Покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого Товару по ціні 1 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування Товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому п.п. 4.3-4.3.1 Договору.

Умовами вказаного пункту та підпункту Договору передбачено, що ціна Товару з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1 Договору, встановлюється сторонами шляхом укладання Додаткової угоди (надалі - Додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної Додаткової угоди, але не пізніше 1 лютого 2015 року, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до п. 5.1 Договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії Товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна Товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в п. 4.2 Договору, так і бути меншою. У разі збільшення курсу НБУ долара США на дату здійснення Покупцем оплати, вказаної в п. 5.1. даного Договору, розмір перерахованих коштів для здійснення нарахування 16% річних (п. 4.3. даного Договору) підлягає перерахунку в порядку, визначеному пп. 4.3.1. Договору.

У відповідності до п.п. 4.7 4.9. Договору, для розрахунків на підставі Додаткової угоди визначення ціни формується Акт визначення кінцевої ціни та вартості Товару з врахуванням вимог розділу 4 Договору; сума Договору визначається шляхом множення кількості поставленого Товару на остаточну ціну Договору; попередня сума Договору (виходячи з первісної ціни) 1 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

02.10.2014 року Покупцем здійснено попередню оплату за Товар в сумі 1 100 000,00 грн.

Продавцем поставлено, а Покупцем отримано Товар в загальній кількості 919,52 тонни на загальну суму 919 520,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

У пунктах 5.1-5.2 Договору сторонами погоджено, що Покупець зобов'язується здійснити оплату Товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в п. 4.9 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку-фактури; остаточний розрахунок (доплати Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється після фактичного отримання Товару згідно з умовами Договору та проведення досліджень поставленого Товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1 Договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Додаткової угоди (п. 4.3) та Акта визначення кінцевої ціни (п. 4.7), виходячи з остаточної ціни на Товар відповідно до п. 4.6 Договору.

Тобто, з умов договору вбачається, що зміна ціни за договором допускається лише шляхом підписання сторонами Додаткової угоди та Акту визначення кінцевої ціни.

Разом з тим, як встановлено судом, сторонами не підписано Додаткову угоду та Акт визначення кінцевої ціни, а отже розрахунок має проводитись за первісною ціною, встановленої у договорі, а саме 1 000 грн. за одну тонну.

При цьому, колегія суддів враховує, що вимоги скаржника за вказаним договором щодо стягнення з боржника вартості поставленого Товару після переоцінки, були предметом розгляду господарського суду Кіровоградської області, за наслідком якого судовим рішенням від 14.12.2015 року у справі № 912/2347/15 відмовлено у задоволенні позову з підстав того, що сторонами не підписано Додаткову угоду та Акт визначення кінцевої ціни, а відтак відповідно до ст. 35 ГПК України зазначені обставини не потребують доказуванню.

Посилання кредитора про те, що заявлені вимоги в розмірі 10 482 528,00 грн. є збитками у вигляді недоотриманого доходу за товар у зв'язку з ухиленням боржника від підписання актів та додаткових угод, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки договір за своєю правовою природою носить добровільний характер з врахуванням волевиявлення його сторін та не може укладатись за волевиявленнями лише однієї сторони договору, відповідальність за завдання збитків може нести особа лише за наявності, зокрема, вини та її протиправної поведінки.

З огляду на наведене вказані вимоги правомірно не визнано та не включенню до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині визнання вимог ФГ „НАТОН" до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів та здійснивши перерахунок заявлених сум, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог вказаного кредитора лише на суму 2 841 826,12 грн., а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Щодо кредиторських вимог ТОВ „Агрохім-Партнер", то судом встановлено, що заява з грошовими вимогами до боржника на суму 5 565 575,90 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 07.07.2016 року, тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна грошові вимоги визнані частково.

Вимоги даного кредитора ґрунтуються укладеному між ТОВ „Агрохім-Партнер" (продавець) та ПрАТ „Креатив" (покупець) 22.09.2014 року договору поставки товару № С14-00378 (Далі - Договір), відповідно до предмету якого, Продавець зобов'язався поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року на умовах даного договору. (п.1.1. Договору).

Кількість товару, що поставляється за даним договором (залікова вага, визначена на вагах Покупця шляхом перерахунку на базисні показники якості вказані в п. 2.1. даного договору) -450 тонн +- 10% (за вибором Покупця) (п.4.1. договору).

Для оприбуткування Покупцем поставленого товару, Продавець надає Покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого товару по ціні 1000 грн., в т.ч. ПДВ, виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому у п.4.3-4.3.1 даного договору (п. 4.2.).

Відповідно до пункту 4.3. Договору сторони погодили, що згідно встановленого сторонами порядку визначення ціни, ціна товару з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1. даного договору, встановлюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди (додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної додаткової угоди, але не пізніше 1 лютого 2015 року, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до п. 5.1. договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в п. 4.2. даного договору, так і бути меншою.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що у випадку неотримання Покупцем до 1 лютого 2015 року (включно) додаткової угоди визначення ціни, Покупець складає та направляє Продавцю Додаткову угоду визначення ціни, в якій ціна визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки станом на 1 лютого 2015 року. Складена та направлена таким чином додаткова угода визначення ціни є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Для розрахунків на підставі додаткової угоди визначення ціни формується акт визначення кінцевої ціни та вартості товару з врахуванням вимог даного розділу.(п.4.7. Договору).

Сума договору визначається шляхом множення кількості поставленого товару на остаточну ціну товару. Попередня сума договору (виходячи з первісної ціни) - 450 000,00 грн. в т.ч. ПДВ (п.п. 4.8. 4.9. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору Покупець зобов'язався здійснити оплату товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в п. 4.9. договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку-фактури.

Остаточний розрахунок (доплата Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється після фактичного отримання товару згідно з умовами даного договору та проведення досліджень поставленого товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1. даного договору, протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди (п. 4.3.) та акту визначення кінцевої ціни (п. 4.7.), виходячи з остаточної ціни на товар відповідно до п. 4.6. даного договору. (п.5.2 Договору).

Боржник здійснив оплату товару первісної ціни товару у сумі 450 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку з АТ "УкрСиббанк" від 02.10.2014 року.

Після надходження попередньої оплати, кредитор поставив боржнику соняшник у загальній кількості 485,08 тонн на суму 485 080,00 грн., що вбачається з копій видаткових накладних.

Разом з тим, як встановлено судом, сторонами не підписано Додаткову угоду та Акт визначення кінцевої ціни, а отже розрахунок має проводитись за первісною ціною, встановленої у договорі, а саме 1000 грн. за одну тонну, тобто 485,08 х 1000 = 485 080,00 грн.

При цьому, колегія суддів враховує, що вимоги скаржника за вказаним договором, були предметом розгляду господарського суду Кіровоградської області, за наслідком якого судовим рішенням від 22.07.2015 року у справі № 912/2346/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 року та постановою Вищого господарського суду від 01.12.2015 року, стягнуто з боржника на користь кредитора суму 35 663,90 грн., з яких 35 080,00 грн. - основний борг; 583,90 грн. - судовий збір, а в решті вимог щодо стягнення з боржника вартості поставленого Товару після переоцінки - відмовлено з підстав того, що сторонами не підписано Додаткову угоду та Акт визначення кінцевої ціни, а відтак відповідно до ст. 35 ГПК України вказані обставини не потребують доказуванню.

Посилання кредитора про те, що зв'ялені вимоги в розмірі 5 529 912,00 грн. є збитками у вигляді недоотриманого доходу за товар у зв'язку з ухиленням боржника від підписання актів та додаткових угод, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки договір за своєю правовою природою носить добровільний характер з врахуванням волевиявлення його сторін та не може укладатись за волевиявленнями лише однієї сторони договору, відповідальність за завдання збитків може нести особа лише за наявності, зокрема, вини та її протиправної поведінки.

З огляду на наведене вказані вимоги правомірно не визнано та не включенню до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині визнання вимог ТОВ „Агрохім-Партнер" до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів та здійснивши перерахунок заявлених сум, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог вказаного кредитора лише на суму 35 663,90 грн., а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Щодо кредиторських вимог Ландесбанк Баден-Вюрттемберг, то судом встановлено, що відповідна Заява з грошовими вимогами до боржника на суму 554 809 862,64 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 06.07.2016 року, тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна вимоги визнані частково.

Свої вимоги Кредитор обґрунтовує наявністю заборгованості за договорами:

- Договором позики від 22.10.2013 року № 31150113 в загальній сумі 1 495 739,33 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2016 року становить 41 340 203,86 грн.

- Договором поруки від 19.11.2013 року, укладеного на забезпечення зобов'язань Іноземного підприємства „Ліга" за договором позики від 30.10.2013 року № 31 135713 в загальній сумі 1 798 342,53 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2016 року становить 49 703 745,38 грн.;

- Договором поруки від 19.11.2013 року, укладеного на забезпечення зобов'язань ТОВ „Регіонпродукт-Україна" за договором позики від 24.10.2013 року № 60232413 в загальній сумі 15 479 792,56 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2016 року становить 427 840 444,80 грн.;

- Договором поруки від 28.11.2013 року, укладеного на забезпечення зобов'язань ТОВ „Соколівський консервний завод" за договором позики від 15.11.2013 року № 31134813 в загальній сумі 1 299 827,56 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2016 року становить 35 925 468,59 грн.

Як встановлено судом, 22.10.2013 року між Ландесбанк Баден-Вюрттемберг (позикодавець, кредитор) та ПрАТ „Креатив" (позичальник, боржник) укладено договір позики № 31150113, відповідно до умов якого, позикодавець відкриває позичальнику ліміт на загальну суму 2 076 000,00 євро, з яких на підставі попередніх вибірок по частинам А і Б, останньому була сплачена позика в загальній сумі 2 074 320,20 євро, що підлягає поверненню позикодавцю 10 рівними, послідовними, піврічними погашеннями частинами основного боргу та покладає на позичальника обов'язок додатково сплатити відсотки за користування позикою та інші витрати, комісії, збитки позикодавця, передбачені в договорі.

Своєчасне та в повному обсязі надання кредитором позики у загальній сумі 2 074 320,20 євро підтверджується відповідними SWIFT повідомленнями від 26.03.2014 року № 03-0038-000001 та № 03-0039-000001.

Як вбачається із заяви кредитора, позика повернута боржником лише в сумі 653 782,96 євро, з яких 622 296,06 євро - сума погашення позики по тілу позики та 31 486,90 євро - проценти за користування позикою.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору позики, у боржника виникла заборгованість у загальному розмірі 1 495 739,33 євро, з яких 1 448 941,90 євро - прострочена заборгованість по тілу позики, проценти у сумі 25 484,99 євро, проценти за прострочення суми та одноразова виплачувана компенсація на загальну суму 9 594,87 євро, адміністративні та інші, в т.ч. юридичні витрати у сумі 5 630,00 євро, поштові витрати у сумі 1 177,00 євро та витрати дострокового погашення позики у сумі 4 910,57 євро.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, розрахунок заборгованості, доданий кредитором до заяви, не може бути прийнятий до уваги судом, оскільки заборгованість обраховано станом на 16.06.2016 року, при цьому, провадження у справі про банкрутство відкрито 06.06.2016 року, тобто заявлені вимоги мають характер поточних.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду міста Києва про визнання грошових вимог Кредитора, що виникли на підставі Договору позики від 22.10.2013 року № 31150113 в частині основної заборгованості в сумі 1 448 941,90 євро, яка еквівалентна 40 046 786,45 грн.

Крім того, судом встановлено, що 30.10.2013 року між Ландесбанк Баден-Вюрттемберг та Іноземним підприємством „Ліга", як позичальником, укладено договір позики № 31135713, за умовами якого позикодавець відкриває позичальнику ліміт на загальну суму до 1 959 000,00 євро.

На виконання умов договору, кредитором надіслано ПАТ „Укрексімбанк" SWIFT повідомлення на суму 1 782 450,00 євро та на суму 173 817,30 євро, тим самим належним чином виконавши договірні зобов'язання за Договором позики.

Разом з тим, позичальником неналежним чином виконано свої обов'язки за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 798 342,53 євро.

З метою забезпечення виконання ІП „Ліга" положень договору позики від 30.10.2013 року № 31135713 щодо повернення коштів, між ПрАТ „Креатив" (поручитель) та Ландесбанк Баден-Вюрттемберг (вигодонабувач) укладено Договір поруки від 19.11.2013 року (Договір поруки-1), за умовами якого поручитель поручається та гарантує вигодонабувачу, що всі платежі позичальника, як це передбачено в Договорі позики і Договорі про надання послуг, належним чином і вчасно будуть здійснені позичальником відповідно до його умов.

Крім того, 24.10.2013 року між Ландесбанк Баден-Вюрттемберг та ТОВ „Регіонпродукт-Україна", як позичальником, укладено договір позики № 60232413, за умовами якого позикодавець відкриває позичальнику ліміт на загальну суму до 18 490 000,00 євро.

На виконання умов договору, кредитором надіслано ПАТ „Укрексімбанк" SWIFT повідомлення на суму 12 387 457,51 євро та на суму 2 781 689,00 євро, тим самим належним чином виконавши договірні зобов'язання за Договором позики.

Разом з тим, позичальником неналежним чином виконано свої обов'язки за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15 479 792,56 євро.

З метою забезпечення виконання ТОВ „Регіонпродукт-Україна" положень договору позики від 24.10.2013 року № 60232413 щодо повернення коштів, між ПрАТ „Креатив" (поручитель) та Ландесбанк Баден-Вюрттемберг (вигодонабувач) укладено Договір поруки від 19.11.2013 року (Договір поруки-2), за умовами якого поручитель поручається та гарантує вигодонабувачу, що всі платежі позичальника, як це передбачено в Договорі позики і Договорі про надання послуг, належним чином і вчасно будуть здійснені позичальником відповідно до його умов.

Крім того, 15.11.2013 року між Ландесбанк Баден-Вюрттемберг та ТОВ „Соколівський консервний завод", як позичальником укладено договір позики № 31134813, за умовами якого позикодавець відкриває позичальнику ліміт на загальну суму до 1 268 000,00 євро.

На виконання умов договору, кредитором надіслано ПАТ „Укрексімбанк" SWIFT повідомлення на загальну суму 1 156 000,00 євро та на суму 109 667,60 євро, тим самим належним чином виконавши договірні зобов'язання за Договором позики.

Разом з тим, позичальником неналежним чином виконано свої обов'язки за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 299 827,56 євро.

З метою забезпечення виконання ТОВ „Соколівський консервний завод" положень договору позики від 15.11.2013 року № 31134813 щодо повернення коштів, між ПрАТ „Креатив" (поручитель) та Ландесбанк Баден-Вюрттемберг (вигодонабувач) укладено Договір поруки від 28.11.2013 року (Договір поруки-3), за умовами якого поручитель поручається та гарантує вигодонабувачу, що всі платежі позичальника, як це передбачено в Договорі позики і Договорі про надання послуг, належним чином і вчасно будуть здійснені позичальником відповідно до його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто за змістом поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Вимога до поручителя може бути пред'явлена виключно за умови настання обставин, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК, - у випадку порушення зобов'язання боржником.

Як передбачено п. 1.3. Договорів поруки-1, -2, -3, поручитель зобов'язаний протягом 8 робочих днів після дати першого письмового запиту позикодавця перерахувати запитувані суми без взаємозаліку, зустрічних вимог або будь-яких заперечень, а також без будь-яких відрахувань чи утримань. Така письмова вимога позикодавця є єдиним документом, який надається для підтвердження невиконання позичальником зобов'язань в рамках Договору позики чи договору про надання послуг і відповідного зобов'язання поручителя виконати свої зобов'язання відповідно до цього договору.

Отже, на підставі аналізу норм законодавства та умов договорів поруки, перша письмова вимога позикодавця до поручителя про сплату грошових коштів є тим документом, який підтверджує невиконання позичальниками умов договорів позики, з отриманням якого у поручителя виникає відповідний обов'язок щодо сплати заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується кредитором, відповідна письмова вимога щодо сплати заборгованості на підставі договорів поруки-1, -2, -3 надіслана кредитором 16.06.2016 року.

Відтак, обов'язок ПрАТ „Креатив" за договорами поруки-1, -2, -3 виник саме з 16.06.2016 року та у відповідності до п. 1.3. відповідних договорів кінцевий термін сплати заявлених у вимозі сум є 29.06.2016 року.

Разом з тим, як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ „Креатив", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ПрАТ „Креатив" та вирішено інші процедурні питання.

Відповідно до положень Закону про банкрутство, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

За таких обставин, оскільки обов'язок ПрАТ „Креатив" за договорами поруки-1, -2, -3 щодо погашення заборгованості за договорами позики виник саме з 16.06.2016 року у зв'язку з отриманням письмової вимоги позикодавця, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені вимоги не є конкурсними, а мають характер поточних, відтак правомірно не визнані та не включені судом першої інстанції до реєстру вимог кредиторів, з огляду на що апеляційна скаргу Ландесбанк Баден-Вюрттемберг також залишається судом апеляційної інстанції без задоволення.

Щодо кредиторських вимог ФГ „Тетяна" до боржника на суму 797 672,23 грн., то судом встановлено, що відповідна заява надійшла до Господарського суду міста Києва 05.07.2016 року, тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Водночас, 08.07.2016 року до Господарського суду міста Києва надійшла заяви ФГ „Тетяна" з грошовими вимогами до боржника на суму 2 523 004,00 грн., (штемпель поштового відправлення датований 06.07.2016 року), тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна грошові вимоги визнані частково.

Заявлені вимоги даного кредитора ґрунтуються на укладених з боржником договорах поставки № С14-00617 від 14.10.2014 року та № С14-00375 від 22.09.2014 року.

Грошові вимоги ФГ „Тетяна" на суму 797 672,23 грн. які виникли у зв'язку з невиконанням боржником умов договору поставки № С14-00617 від 14.10.2014 року, в повному обсязі підтверджені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 року у справі № 912/366/16, що складаються з: 582 632,89 грн. - основний борг; 16 808,56 грн. - 3 % річних; 186 442,52 грн. - інфляційні втрати; 11 788,26 грн. - судовий збір.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника вищезазначених вимог.

Щодо заяви про грошові вимоги до боржника на суму 2 523 004,00 грн., судом встановлено, що 22.09.2014 року між ПрАТ „Креатив" та ФГ „Тетяна" було укладено Договір поставки № С14-00375 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (надалі - товар) на умовах договору. В подальшому до Договору укладено додаткову угоду від 22.12.2014 року № 2, якою внесені зміни до п. 4.3 та п. 4.5.

Пунктом 4.2 Договору сторонами визначено, що для оприбуткування Покупцем поставленого Товару Продавець надає Покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого Товару по ціні 2000,00 грн., виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування Товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому п.п. 4.3-4.3.1 Договору.

Згідно пункту 4.9 Договору попередня сума Договору (виходячи з первісної ціни) - 500 000,00 грн.

На виконання умов договору, кредитор поставив боржнику товар в загальній кількості 269,840 тонн.

Боржником в свою чергу сплачено за поставлений товар 539 680,00 грн. виходячи з розрахунку 269,840 х 2000 = 539 680,00 грн.

В той же час, умовами Договору поставки №С14-00375 від 22.09.2014 року передбачений чіткий порядок визначення остаточної ціни договору шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Відповідно до умов Договору поставки №С14-00375 від 22.09.2014 року, остаточний розрахунок (доплати покупцем або повернення коштів продавцем) здійснюється після фактичного отримання товару згідно з умовами договору та проведення досліджень поставленого товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1 договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди (п. 4.3) та акта визначення кінцевої ціни (п. 4.7), виходячи з остаточної ціни на товар відповідно до п. 4.6 договору (п. 5.2 договору).

Однак, Додаткова угода про визначення ціни, згідно умов Договору, між Сторонами укладена не була, акт визначення кінцевої ціни сторонами не підписано, про що зазначає скаржник.

Таким чином, боржник повністю розрахувався за отриманий товар відповідно до первісної ціни, зазначеній в договорі.

Посилання кредитора про те, що зв'ялені вимоги в розмірі 2 523 004,00 грн. є збитками у вигляді недоотриманого доходу за товар у зв'язку з ухиленням боржника від підписання актів та додаткових угод, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки договір за своєю правовою природою носить добровільний характер з врахуванням волевиявлення його сторін та не може укладатись за волевиявленнями лише однієї сторони договору, відповідальність за завдання збитків може нести особа лише за наявності, зокрема, вини та її протиправної поведінки.

З огляду на наведене вказані вимоги правомірно не визнано та не включенню до реєстру вимог кредиторів.

Отже, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині визнання вимог ФГ „Тетяна" до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів та здійснивши перерахунок заявлених сум, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог вказаного кредитора лише на суму 797 672,23 грн., а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Щодо кредиторських вимог Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк (CREDIT AGRICOLE CORPORATE & INVESTMENT BANK), то судом встановлено, що відповідна заява з грошовими вимогами до боржника на суму 89 440 984,09 грн. надійшла до Господарського суду міста Києва 07.07.2016 року, тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна грошові вимоги відхилені повністю.

Вимоги даного кредитора ґрунтуються на наступному.

Як вбачається з заяви Креді Агріколь Корпорейт Енд Інвестмент Банк (Credit Agricole Corporate & Investment Bank, 30.06.2010 року між ПрАТ „Креатив" та „САРЛ „І-Тек" був укладений Контракт поставки №UA/2010-30/06 (далі Контракт), який в подальшому викладено у новій редакції відповідно до додаткової угоди від 11.10.2010 року.

Відповідно до п. 1.2. до контракту в новій редакції, „САРЛ „І-Тек" (продавець) зобов'язався виробити і поставити комплекс обладнання для будівництва свинокомплексу, а також виконати послуги по шефмонтажу, монтажу, пуско-наладці, вводу обладнання в експлуатацію і навчанню персоналу Боржника тощо, а боржник (Покупець) зобов'язався купити, оплатити і прийняти обладнання і об'єкт в цілому в експлуатацію.

Загальна вартість контракту згідно п. 2.1. контракту у новій редакції, складає 10 119 539,62 євро., з них 1 354 766,24 євро сплачуються в порядку передоплати (п. 3.2.1.), а 216 935,30 євро - по мірі поставок обладнання на підставі інвойса (3.2.2).

Згідно п. 3.2.3 контракту. Сума у розмірі 8 547 838,08 євро повинна сплачуватись 10-ми поступовими піврічними платежами. Тобто передбачено розстрочку платежу протягом 5 років згідно з графіком, погодженим сторонами.

В порядку ст. 3.2.4. Контракту „САРЛ „І-Тек" відступив свої права вимоги боргу за контрактом на користь Креді Агріколь Корпорейт Енд Інвестмент Банк (Credit Agricole Corporate & Investment Bank).

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, до заяви кредитора не додано основного правочину - Контракту №UA/2010-30/06 від 30.06.2010 року, на підставі якого виникло грошове зобов'язання, що унеможливлює встановити дійсність вказаної уступки права вимоги.

Доводи Кредитора стосовно того, що Контракт був викладений в новій редакції шляхом підписання 11.10.2010 року між ПрАТ „Креатив" та „САРЛ „І-Тек" додаткової угоди, не приймаються до уваги судом, оскільки в преамбулі до додаткової угоди зазначено, що сторони підписуючи її домовились викласти пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 в „наступній редакції".

Разом з тим, додаткова угода містить лише 12 пунктів, без посилання на скасування пункту 13 Контракту. Отже, контракт і додаткова угода є різними документами, що породжують різні права для сторін.

Крім того, як зазначає скаржник, станом на дату порушення справи про банкрутство боржника, останній не сплатив 4 останні транші платежів, як наслідок заборгованість за контрактом перед кредитором становить 3 252 688,97 євро, що еквівалентно 89 440 984,09 грн.

Разом з тим, до заяви також не додано доказів здійснення погашення боржником заборгованості за 6 траншів платежів, відтак суд позбавлений можливості дослідити правильність розрахунку заборгованості ПрАТ „Креатив".

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пунктом 3 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Проте, оскільки кредитором не надано суду документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника, а саме Контракту, яким передбачено право на уступку боргу, а також доказів оплати боржником за контрактом відповідно до графіку погашення заборгованості, грошові вимоги Креді Агріколь Корпорейт Енд Інвестмент Банк (Credit Agricole Corporate & Investment Bank) є недоведеними та не ґрунтуються на належних доказах, а відтак місцевим судом правомірно відмовлено у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів.

Щодо грошових вимог ТОВ „Протеїн-Продакшн" до боржника на суму 8 547 103,75 грн., то судом встановлено що відповідна заява надійшла до Господарського суду міста Києва 06.07.2016 року, тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна вимоги відхилені повністю.

Вимоги даного кредитора ґрунтуються на наступному.

17.11.2008 року між ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" (далі Банк) та ЗАТ „Креатив" (Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду №151308N2.

Відповідно до умов п.1.1 ст.1 Генеральної угоди, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційного торгово-закупівельної програми по розвитку діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п.1.2 ст.1 Генеральної угоди).

На умовах вказаної Генеральної угоди здійснювалось фінансування господарської діяльності боржника та інших юридичних осіб.

Згідно зі ст.2 Генеральної угоди кредит означає грошові кошти, які Банк надає на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.

В рамках Генеральної угоди між АТ „Укрексімбанк" та Позичальником були укладені, у тому числі, кредитні договори, на підставі яких виникла заборгованість ПрАТ „Креатив" перед АТ „Укрексімбанк", а саме: кредитний договір №151213К17 від 21.08.2013 року, кредитний договір №151214К12 від 10.06.2014 року, кредитний договір №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 року.

30.07.2014 року між ТОВ „Протеїн-Продакшн" в якості поручителя, АТ „Укрексімбанк" в якості кредитора та ПрАТ „Креатив" (надалі іменується „боржник") в якості позичальника 1 та ТОВ „Регіонпродукт-Україна" в якості позичальника 2 укладено договір поруки №151214Р27 з метою забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ „Креатив" по Генеральній угоді №151308N2 від 17.11.2008 року із змінами та доповненнями.

Відповідно до умов п.3.1. Договору поруки, Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

11.06.2015 року АТ „Укрексімбанк" надіслав ПрАТ „Креатив" вимогу щодо погашення простроченої заборгованості №195-03/4044.

В зв'язку із порушенням взятих на себе зобов'язань ПрАТ „Креатив" по Генеральній угоді №151308N2 від 17.11.2008 року із змінами та доповненнями ТОВ „Протеїн-Продакшн" отримало від АТ „Укрексімбанк" повідомлення про порушення зобов'язань від 15.06.2015 року №195-03/4160.

Свої вимоги до боржника ТОВ „Протеїн-Продакшн" обґрунтовує тим, що воно відповідно до умов договору поруки №151214Р27 від 30.07.2014 року здійснювало погашення кредиту замість боржника.

Як зазначає скаржник, станом на 01.07.2016 року борг боржника перед банком був частково сплачений ТОВ „Протеїн-Продакшн" за договором поруки №151214Р27 від 30.07.2014 року на суму 8 544 347,75 грн.

У якості додатків до заяви з кредиторськими вимогами до боржника, заявником надано платіжні доручення в іноземній валюті:

- № 28 від 28.09.2015 року на суму 66 097,67 дол. США;

- № 26 від 28.09.2015 року на суму 2 109,00 дол. США;

- № 30 від 01.10.2015 року на суму 119 707,00 дол. США;

- № 29 від 29.09.2015 року на суму 73 024,51 дол. США;

- № 27 від 28.09.2015 року на суму 84 197,88 дол. США.

Всього на суму 645 136,06 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 01.07.2016 року складає 8 544 347,75 грн.

Проте, як вбачається з вказаних платіжних документів, останні фактично здійснено за іншим договором поруки №151214Р23 від 30.07.2014 року.

В свою чергу, відповідно до умов договору поруки №151214Р23 від 30.07.2014 року, зазначений договір передбачає поруку ТОВ „Торговий дім „Протеїн-Продакшн" по кредитних зобов'язаннях двох позичальників - ПрАТ „Креатив" та ТОВ „Регіонпродукт-Україна".

Тобто, додані до заяви платіжні доручення не доводять факту оплати по кредитному зобов'язанню боржника відповідно до укладеного договору поруки.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, апелянт не заперечує вказаних обставин, проте посилається на те, що при заповненні відповідних платіжних доручень бухгалтером ТОВ „Протеїн-Продакшн" помилково було зазначено посилання на договір поруки №151214Р23 від 30.07.2014 року та вказує на те, що в подальшому сплачені ТОВ „Протеїн-Продакшн" кошти як поручителем були прийняті ПАТ „Укрексімбанк" та враховані банком в розрахунку заборгованості боржника.

Колегією суддів встановлено, зазначені суми коштів зараховано на особові рахунки ПрАТ „Креатив", відкриті у ПАТ „Укрексімбанк" що підтверджується відповідними виписками по особовим рахункам боржника, доданих ПАТ „Укрексімбанк" до своєї заяви з кредиторськими вимогами до боржника, проте згідно вказаних відомостей не можливо дійти однозначного та беззаперечного висновку, що вказані суми коштів було сплачено саме ТОВ „Протеїн-Продакшн".

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість та недоведеність грошових вимог ТОВ „Протеїн-Продакшн" до ПрАТ „Креатив", а тому вказані вимоги правомірно відхилено в повному обсязі.

Щодо грошових вимог ФГ Журби С.І. до боржника на суму 1 559 223,00 грн., то судом встановлено, що відповідна заява надійшла до Господарського суду міста Києва 12.07.2016 року (штемпель поштового відправлення датований 06.07.2016 року), тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону про банкрутство.

Боржником та розпорядником майна грошові вимоги відхилені в повному обсязі.

Судом встановлено, що вимоги даного кредитора ґрунтуються на укладеному 03.10.2014 року між ПрАТ „Креатив" (Покупець) та ФГ Журби С.І. (Продавець) договорі поставки № С14-00493, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (надалі - товар) на умовах договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання всіх умов, передбачених цим договором (пункт 9.1 договору).

Кількість товару, що поставляється за цим договором (залікова вага, визначена на вагах Покупця шляхом перерахунку на базисні показники якості, вказані в п. 2.1. даного договору) - 250 тонн ±35 тонн (за вибором покупця) (пункт 4.1 договору).

Попередня сума договору (виходячи з первісної ціни) складає 500 000,00 грн. (пункт 4.9 договору) в т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору С14-00493 від 03.10.2014 року ФГ Журби С.І. поставило ПрАТ „Креатив" (Покупець) насіння соняшнику у кількості 197,37 згідно товарно-транспортних накладних № 1, 2, 3 від 05.10.2014 року; № 4 від 06.10.2014 року та № 5 від 08.10.2014 року, а також видаткових накладних № 1 від 07.10.2014 року та № 2 від 08.10.2014 року.

Фермерським господарством виставлено ПрАТ „Креатив" рахунок № 1 від 28.01.2015 року на оплату насіння соняшнику у кількості 197,37 тонн по первісній ціні 2000,00 грн. за одну тонну на загальну суму 394 740,00 грн., який було оплачено ПрАТ „Креатив" 28.01.2015 року, що підтверджується випискою банку по рахунку від 28.01.2015 року.

Остаточний розрахунок (доплати Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється після фактичного отримання товару згідно з умовами договору та проведення досліджень поставленого товару на відповідність його якості вимогам пункту 2.1 договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди (пункт 4.3) та акта визначення кінцевої ціни (пункт 4.7). виходячи з остаточної піни на товар відповідно до пункту 4.6 договору (пункт 5.2 договору).

Тобто єдиною підставою для проведення остаточного розрахунку між продавцем та покупцем є укладена між сторонами додаткова угода про визначення ціни.

Однак додаткова угода про визначення ціни між сторонами укладена не була, акт визначення кінцевої ціни сторонами не підписано.

При цьому, колегія суддів враховує, що вимоги скаржника за вказаним договором, були предметом розгляду господарського суду Кіровоградської області, за наслідком якого судовим рішенням від 18.02.2016 року у справі № 912/4735/15, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з боржника вартості поставленого Товару після переоцінки було відмовлено з підстав того, що сторонами не підписано Додаткову угоду та Акт визначення кінцевої ціни, а відтак відповідно до ст. 35 ГПК України вказані обставини не потребують доказуванню.

Таким чином, вартість поставленого товару обраховується виходячи з первісної вартості, а саме: 197,37 х 2 000 = 394 740,00 грн., що свідчить про те, що боржник повністю розрахувався за отриманий товар відповідно до первісної ціни, зазначеній в договорі.

Посилання скаржника про те, що зв'ялені вимоги в розмірі 1 559 223,00 грн. є збитками у вигляді недоотриманого доходу за товар у зв'язку з ухиленням боржника від підписання актів та додаткових угод, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки договір за своєю правовою природою носить добровільний характер з врахуванням волевиявлення його сторін та не може укладатись за волевиявленнями лише однієї сторони договору, відповідальність за завдання збитків може нести особа лише за наявності, зокрема, вини та її протиправної поведінки.

З огляду на наведене вказані вимоги правомірно не визнано та не включенню до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині відмови у визнанні вимог ФГ Журби С.І. до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для визнання та включення заявлених вимог до реєстру вимог кредиторів, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99, 101-105, 106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства „Максим" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 в частині кредиторських вимог Фермерського господарства „Максим", скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву Фермерського господарства „Максим" про визнання кредитором боржника задовольнити частково.

4. Визнати Фермерське господарство „Максим" кредитором Приватного акціонерного товариства „Креатив" четвертої черги на суму 1 128 560,39 грн.

5. В іншій частині вимог Фермерського господарства „Максим" до ПрАТ „Креатив" відмовити.

6. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Прометей" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 задовольнити частково.

7. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 в частині кредиторських вимог Селянського (фермерського) господарства „Прометей", скасувати.

8. Прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву Селянського (фермерського) господарства „Прометей" про визнання кредитором боржника задовольнити частково.

9. Визнати Селянське (фермерське) господарство „Прометей" кредитором Приватного акціонерного товариства „Креатив" четвертої черги на суму 1 790 751,86 грн.

10. В іншій частині вимог Селянського (фермерського) господарства „Прометей" до ПрАТ „Креатив" відмовити.

11. Апеляційні скарги Фермерського господарства „НАТОН", Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохім-Партнер", Ландесбанк Баден-Вюрттемберг, Фермерського господарства „Тетяна", Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк, Товариства з обмеженою відповідальністю „Протеїн-Продакшн" та Фермерського господарства Журби Сергія Івановича на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 залишити без задоволення.

12. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/9131/16 в частині кредиторських вимог Фермерського господарства „НАТОН", Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохім-Партнер", Ландесбанк Баден-Вюрттемберг, Фермерського господарства „Тетяна", Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк, Товариства з обмеженою відповідальністю „Протеїн-Продакшн" та Фермерського господарства Журби Сергія Івановича залишити без змін.

13. Зобов'язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А. внести зміни до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства „Креатив".

14. Справу № 910/9131/16 повернути до господарського суду міста Києва.

15. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

С.В. Сотніков