КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 755/9122/17 Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бєлової Л.В.,

Парінова А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 83% місячного заробітку, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим працівникам прокуратури на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 13.05.2017 №18-211зп та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії із зазначених вище підстав з 24 травня 2016 року, без обмеження максимальним розміром.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, та отримує пенсію згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 83 % від суми заробітної плати працівника прокуратури, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

24 Травня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру її пенсії, в зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим працівникам прокуратури.

Листом від 31.05.2017 №4479/13 відповідач відмовив ОСОБА_3 в перерахунку пенсії.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачу наразі відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХІІ) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної; плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15 Липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру», згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом, положення : Закону України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст.268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; зі змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що законодавчо визначені підстави для такого перерахунку з цього часу є відсутніми

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, ні умови, ні порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено, і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

За таких обставин, враховуючи вищевказані норми, колегія суддів вважає, що з 15.07.2015 року попередні законодавчо встановлені підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури скасовані, оновлене законодавство таких підстав не містить, - у зв'язку з чим підстав для такого перерахунку пенсій працівникам прокуратури немає.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії працівника прокуратури, яку вона отримувала до цього, а тому відмова у перерахунку пенсії не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист, - з огляду на що конституційні гарантії, закріплені 64 Конституції України, до неї не застосовуються.

Крім того, звертаю увагу на те, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, суд не може підміняти собою законодавчий орган, встановлюючи додаткові підстави до перерахунку пенсії там, де їх не визначив законодавчий орган.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги доводи органу Пенсійного фонду щодо зміни законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення їй пенсії. Тобто, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Парінов А.Б.

Бєлова Л.В.