ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року Справа № 904/8688/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.

суддів:Катеринчук Л.Й., Полякова Б.М.

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Адамант-Я"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017

у справі № 904/8688/16 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом до Приватного підприємства "Адамант-Я" Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ"

про стягнення 1 905 941, 37 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники :

Приватного підприємства "Адамант-Я"Шипіцин О.В.

ТОВ "МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ"Семикін Л.В.

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Адамант-Я" (далі - ПП "Адамант-Я") звернулося до місцевого суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з ТОВ "Мегапромекологія" інфляційне збільшення з простроченої суми за період прострочення у розмірі 1531047,00 та суму 3% річних у розмірі 374894,37 грн., та судовий збір за подання позовної заяви та витрати на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування позовної заяви ПП "Адамант-Я" посилався на те, що боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, яке підтверджене рішенням суду та мировою угодою, вимоги щодо інфляційного збільшення з простроченної суми та три відсотка річних ним не заявлялись у процедурах банкрутства, оскільки діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду 26.07.2012. У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання позивач зазначав про наявність правових підстав для нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості на підставі ст.625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 (суддя Золотарьова Я.С.) позовні вимоги ПП "Адамант-Я" задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Мегапромекологія" на користь ПП "Адамант - Я" 1 531 047,00 грн. інфляційних втрат, 374 894,37 грн. 3 % річних та 29967,12 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 (колегія суддів: Чимбар Л.О. - головуючий, Антонік С.Г., Березкіна О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 у справі № 904/8688/16 скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ПП "Адамант-Я" відмовлено повністю; стягнуто з ПП "Адамант-Я" на користь ТОВ "Мегапромеколологія" витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 448,03 грн.

ПП "Адамант-Я" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права зокрема, ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1,12, 35-38, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон), ст.ст., 11, 16, 509, 526, 530, 604, 610-611, 625 ЦК України та норм процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2011 у справі №13/5005/11720/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2012, позов ПП "Адамант - Я" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Мегапромекологія" на користь ПП "Адамант - Я" 2 086 345 грн. 02 коп. - основного боргу, 173 349 грн. 94 коп. - пені, 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підставою для задоволення позовних вимог господарським судом Дніпропетровської області у справі №13/5005/11720/2011 стало встановлення факту невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором підряду № 7/7 від 23.03.2010, в частині оплати виконаних позивачем робіт на суму 2086345 грн. 02 коп. За порушення строків оплати позивачем було нараховано, а судом стягнуто з відповідача 173 349 грн. 94 коп. - пеня.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 за заявою ПП "Адамант - Я" порушено провадження у справі №34/5005/5844/2012 про банкрутство ТОВ "Мегапромекологія", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016 у справі №34/5005/5844/2012 про банкрутство ТОВ "Мегапромекологія" затверджено мирову угоду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання мирової угоди, відповідачем сплачено на користь ПП "Адамант - Я" кредиторські вимоги на суму заборгованості, стягнутих, відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2011 у справі №13/5005/11720/2011 та визнану в межах справи про банкрутство.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги ПП "Адамант - Я" виходив з того, що позивачем правомірно нараховані відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 1531047,00 грн. за період прострочення з вересня 2010 року по липень 2016 та 3% річних у розмірі 374 894,37 грн. за період прострочення з 21.08.2010 по 31.08.2016, оскільки наявність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2011 у справі №13/5005/11720/2011, не звільняло відповідача як боржника від відповідальності за несвоєчасне невиконання грошового зобов'язання за договором підряду від № 7/7 від 23.03.2010, а також не позбавляє права позивача, як кредитора на отримання коштів, за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за вказаним договором.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог "Адамант - Я" виходив з того, що з моменту затвердження мирової угоди по справі № 34/5005/5844/2012 відбулася новація основного зобов'язання, відтак припинилось первісне зобов'язання боржника щодо сплати суми боргу, а тому відсутні підстави для нарахування за цей період встановленого ст.625 ЦК України індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Приписами статей 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частина 2 статті 604 ЦК України передбачає припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, ознакою новації є укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання (новація), що і є підставою для припинення попереднього зобов'язання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999, далі - Закон) мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Частиною 5 ст.38 Закону передбачено, що з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

Отже, укладення мирової угоди, у тому числі і щодо вимог Позивача за заборгованістю, стягненою на підставі рішення суду, є домовленістю між Позивачем та Відповідачем щодо порядку погашення такої заборгованості, умов, строків тощо. Тобто в даному випадку відбулася заміна первісного зобов'язання новим (новація), оскільки умовами мирової угоди передбачалося, що виконання зобов'язань за цією мировою угодою здійснюється в установлений нею строк (п.4.7)

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України сума індексу інфляції та 3 % річних стягується за вимогою кредитора у разі прострочення виконання грошового зобов'язання є додатковим до основного зобов'язання, а згідно п. 4 ст. 604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Доводи заявника касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення, не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Адамант-Я" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №904/8688/16 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Б.М. Поляков