Справа № 2-910/10

(провадження № 2-910/10)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Єйбога І.М.,

при секретарі Лобак І.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Каховської міськради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

установив:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Каховської міської ради Херсонської обл. про визнання договору від 26.11.2008р. купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним.

Вимоги мотивовано тим, що перебуваючи у шлюбі з 31.07.2004р. з ОСОБА_3 подружжя придбало трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, де і проживали разом з дочкою, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з чоловіком не склалося, шлюбні стосунки припинено. В листопаді 2008р. ОСОБА_3 змусив її написати заяву про дозвіл на відчуження квартири, в присутності свідків написав розписку, якою узяв на себе зобов'язання після продажу нерухомості сплатити їй 2/3 частин вартості. Після цього їй подзвонив новий власник квартири ОСОБА_6 і пояснив, що в адвокатській конторі м.Херсона вона може забрати 10000грн., що становлять 2/3 вартості придбаної ним квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_7 одразу 12.12.2008р. відізвала свою заяву про згоду на продаж, у нотаріуса дізналась про продаж квартири 26.11.2008р. ОСОБА_4 Вважає, що даний договір має бути визнаний недійсним, оскільки вартість квартири значно занижена, вона разом з дитиною фактично залишилась без житла і грошей.

Судом для участі у справі в якості відповідача залучено сторону договору купівлі- продажу ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила, що за час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 за спільні кошти і за рахунок кредиту придбали квартиру в м.Каховка, де проживали і були зареєстровані з чоловіком та донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. В жовтні 2008р. сімейні стосунки припинилися, в присутності свідка ОСОБА_9 чоловік пообіцяв придбати їй інше житло замість квартири, в якій проживали спільно. В кінці жовтня ОСОБА_3 повідомив, що на придбання їх квартири є клієнти і для продажу нерухомості необхідно разом з дочкою знялась з реєстрації місця проживання АДРЕСА_1. ОСОБА_7 погодилась, в КП «Наш дім» зустріла сестру ОСОБА_3 з чоловіком - ОСОБА_6, які повідомили, що знятись з реєстрації необхідно, оскільки покупці не дадуть завдаток за нерухомість! Аналогічні вимоги висловлювались неодноразово і по телефону ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які погрожували, що якщо вона не зніметься з реєстрації, то ОСОБА_3 надасть частину квартири в оренду -стороннім особам, перестане сплачувати комунальні послуги за квартиру, буде приводити в квартиру своїх жінок, чи банк, де оформили кредит, забере квартиру за борги. Постійні телефонні дзвінки призвели до госпіталізації її до Каховської ЦРЛ. 19.11.2008р. коли вона перебувала в лікарні, їй зателефонував ОСОБА_3 і запропонував вийти з лікарні, на що погодилась. На вулиці її чекали колишній чоловік, його сестра ОСОБА_10 з чоловіком ОСОБА_6 і повідомили, що у випадку, якщо вона не зніметься з реєстрації місця проживання в квартирі того ж дня відносно неї буде порушено кримінальну справу за оформлення кредитної картки на ім'я чоловіка, за що її посадять до в'язниці і дочку бачити вона не зможе. Злякавшись таких погроз вона вимушена була перервати курс лікування і звернутись до паспортиста КП «Наш дім» про зняття з реєстрації місця проживання АДРЕСА_1. Того ж дня в її паспорті був проставлений штамп про зняття з реєстрації місця проживання. В цей день їй чоловіком була написана розписка, якою обіцяно дати 2/3 від суми, отриманої від продажу спільної квартири. Того ж таки дня у нотаріуса ОСОБА_11 була написана заява про її згоду на відчуження квартири АДРЕСА_1. 20.11.2008р. ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13 повідомили їй пре необхідність звільнення квартири від власних речей і переїзд на нове місце проживання, що і було зроблено. В квартирі, куди перевезли її та речі, представником агенції нерухомості «Гарант» був підписаний договір оренди житла строком на один місяць, хоча фактично в цій квартирі вона проживала до квітня 2009р. Від ОСОБА_6 в листопаді 2008р. їй стало відомо, що квартира продана за 15000грн., з яких 2/3 частини, або 10000грн. вона може забрати в адвокатській конторі м.Херсона. 12.12.2008р. вона відізвала заяву про дозвіл чоловікові на відчуження квартири. Вказує, що знялась з реєстрації місця проживання, дала згоду на відчуження квартири через постійні погрози чоловіка та його родичів, а також будучи введеною в оману щодо придбання їй чоловіком нового житла для неї та дочки.

Представник позивача в судовому засіданні надав аналогічні пояснення, вказав, що угода купівлі-продажу мала місце з порушенням прав малолітньої дитини, оскільки дозвіл на відчуження житла батько в органі опіки та піклування не отримував, на даний момент його довіритель з дочкою проживають у квартирі, яку винаймають, власного житла не мають. Просив визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги не визнав і пояснив, що перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5 ними була придбана квартира АДРЕСА_1. Власних коштів не було, 6000 доларів СІЛА згідно розписки позичила його мати, 30000грн. було узято в кредит у банку. Спільне життя не склалося. Дружина оформляла велику кількість кредитів, кошти витрачала на власні потреби, оформила кредит і від його імені, а сплачувати борги доводилось йому. Кредит за квартиру були сплачувати не спроможні, сім'я розпалася, тому було вирішено квартиру продати, за рахунок отриманих коштів сплатити усі борги за кредитними зобов'язаннями, а із залишку вартості квартири зобов'язався віддати дружині 2/3 грошей. Після сплати усіх боргів залишилась сума у 15000грн., з яких 10000грн. відповідно до умов розписки було запропоновано дружині. ОСОБА_5 добре знала причини, які спонукали до продажу квартири, вона була обізнана з усіма істотними умовами договору, самостійно знялась разом з дитиною з реєстрації місця проживання в кв.№50 по вул. Пушкіна,71 м.Каховки до продажу квартири, дала згоду на відчуження нерухомості, змінила місце проживання, підписавши договір оренди житла по вул. Ентузіастів,6,кв.З 7 м.Каховки. Він сплатив ОСОБА_5 кошти згідно домовленості у розмірі 2/3 залишку після погашення усіх боргів вартості квартири, що склало суму 10000грн.

Відповідач ОСОБА_6 вимоги ОСОБА_5 не визнав, пояснив, що придбав квартиру АДРЕСА_1 на законних підставах. Із суми вартості квартири сплатив борги подружжя ОСОБА_5 перед приватними особами і кредитними установами. Решту суми у розмірі 15000грн. сплатив попереднім власникам. З 26.11.2008р. проживає в квартирі разом з дружиною і трьома малолітніми дітьми. Психологічного впливу на

ОСОБА_5 не здійснював. Дотепер на його адресу надходять повідомлення кредитних установ про необхідність сплати ОСОБА_2 боргів.

Представник органу опіки та піклування Каховської міської ради просила справу вирішити з урахуванням інтересів трьох дітей родини ОСОБА_6 та дитини колишнього подружжя ОСОБА_2, пояснила, що до органу опіки та піклування за дозволом на відчуження квартири жоден з подружжя ОСОБА_2 у 2008-2009р.р. не звертався. Умови проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, були перевірені, дитина забезпечена усім необхідним, проживає у двокімнатній квартирі з усіма зручностями, у дитини окрема кімната. ОСОБА_5 не працює, матеріальну допомогу їй надають батько дитини, її батьки.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що стосовно укладення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_5, а також її виписки з квартири нічого пояснити не може. Щодо договору оренди квартири АДРЕСА_4, то її попросив знайти квартирантів ОСОБА_7 і на його прохання, після звернення до неї подружжя ОСОБА_5, вона заповнила договір оренди трикімнатної квартири, в якій стала проживати ОСОБА_2 разом з дитиною.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що тривалий час товаришував з подружжям ОСОБА_2, бував у них вдома, але про домовленість щодо продажу квартири нічого пояснити не може, пройшло багато часу..

Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, свідків, оцінивши докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.07.2005р. (а.с. 54 т.1) ОСОБА_3, перебуваючи з 31.07.2004 року в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (а.с.7 т.1) придбав за 55550,00 грн. квартиру АДРЕСА_1

Подружжя ОСОБА_5 має малолітню дитину - дочку ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6 т.1).

Згідно договору іпотеки від 22.07.2005р. в забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань перед «ПриватБанком» за кредитним договором №HEH0GF00000943 від 21.07.2005р. (а.с. 61-66 т.1), строк дії якого до 21.07.2015р., в іпотеку іпотекодержателю передано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.46-51 т.1).

Ринкова вартість квартири станом на 21.07.2005р. визначена на рівні 52700грн. (а.с.67 т.1).

Наявність боргових зобов'язань ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перед кредитними установами підтверджена кредитним договором, квитанціями, вимогами про сплату боргів (а.с.а.с.52, 53, 61-66, 69, 70, 74 т.1)

Розпискою від 09.11.2008р. ОСОБА_3 зобов'язався від продажу квартири передати дружині ОСОБА_5 2/3 від отриманої суми (а.с. 5 т.1).

ОСОБА_5 разом з дочкою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, знята з реєстрації місця проживання 19.11.2008р., про що свідчить домова книга (а.с.71-72 т.1), талон зняття з реєстрації місця проживання (а.с.145 т.1).

Заяви директору КП «Наш дім» м.Каховки про зняття ОСОБА_5 разом з дочкою ОСОБА_16 з реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 нею написана власноруч, аналогічна заява подана ОСОБА_3 (а.с.39 т.2)

З 18.11.2008р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебувала на стаціонарному лікуванні інфекційного відділення Каховської ЦРЛ з діагнозом: гостре харчове отруєння, 19.11.2008р. самовільно пішла з лікарні (а.с.272 т.1), написавши заяву (а.с.27 т.2).

Заявою від 19.11.2008р. ОСОБА_5 своєму чоловікові ОСОБА_3 надала згоду на продаж ним за ціну та на умовах на свій розсуд квартири АДРЕСА_1, факт шлюбу перевірено, зміст ст.ст. 60, 65 СК України роз'яснено, нотаріусом засвідчено справжність підпису ОСОБА_2, особу встановлено (а.с.22 т.1).

20.11.2008р. ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_7 договір оренди квартири АДРЕСА_7 (а.с. 92-94 т.1), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_17 (а.с 24 т.2).

21.11.2008р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 щодо шахрайських дій при оформленні кредиту в АКБ «Правекс-банк» відмовлено. В ході опитування ОСОБА_5 визнала, що оформила кредитну картку на ім'я чоловіка без його участі, кошти використовувала на власний розсуд (а.с.68 т.1).

Заявою від 12.12.2008р. ОСОБА_5 відкликала заяву від 19.11.2008р. про згоду на продаж квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7 т.1)

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 15000грн. (а.с. 21, 80 т.1), право власності ОСОБА_6 на придбану квартиру зареєстровано КП «Каховське БТІ» 28.11.2008р. (а.с. 82 т.1).

24.03.2009р. ОСОБА_5 Каховською міськрадою повідомлена, що протягом 2008- 2009 p.p. рішення ОСОБА_3 на продаж квартири при наявності користувача малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, не надавалось (а.с. 88 т.1).

Актом обстеження сім'ї за місцем проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, відділом у справах дітей Каховської міськради встановлено, що дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2, яка ніде не працює і постійного доходу не має, в квартирі АДРЕСА_8, яку винаймають. Дитина забезпечена усім необхідним, має окрему кімнату, санітарні норми дотримано (а.с.67 т.2).

В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7, про що суду КП «Наш дім» надана довідка №655 від 27.05.2010р.

За заявою ОСОБА_5 щодо неправомірних дій до неї та її малолітньої дитини з боку її чоловіка ОСОБА_3 під час продажу квартири в АДРЕСА_1 постановою від 27.01.2010р. відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України - за відсутністю в діянні складу злочину, про що суду надано відмовний матеріал №1104.

В ході проведення перевірки опитані ОСОБА_13, начальник КП «Наш дім» ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, з пояснень яких слідує про добровільність вчинків ОСОБА_3, відсутність примусу з боку будь-яких осіб.

Згідно ст.203 ч.З ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.З); правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх дітей, що відповідає положенням ч.б вказаної статті.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (ст. 231 ч.І ЦК України).

Суд критично сприймає пояснення ОСОБА_5 стосовно вчинення правочину під впливом насильства, оскільки її дії з підготовки документів на продаж квартири (а саме зняття з реєстрації місця проживання, письмова, посвідчена нотаріально згода на відчуження квартири, оформлення договору оренди і зміна місця проживання) послідовні, зайняли час протягом майже двох місяців. Психічний тиск на ОСОБА_5 з боку відповідачів або будь-яких інших осіб належними доказами не доведений, судом не встановлений. Позивач перебувала в лікарні через харчове отруєння, яке не є наслідком психічного тиску.

ОСОБА_5 дійсно мала багаточисленні боргові зобов'язання, що підтверджено матеріалами справи і нею не оспорюється, і при цьому ніде не працює. За таких обставин з урахуванням погашення усіх боргів за ОСОБА_5 покупцем ОСОБА_6 реальність ціни продажу квартири не викликає сумнівів.

Пояснення ОСОБА_5 стосовно порушення прав малолітньої дитини внаслідок продажу квартири безпідставні, оскільки ОСОБА_8,. ІНФОРМАЦІЯ_1, співвласником (чи власником) квартири АДРЕСА_1 не була, була її користувачем. До вчинення угоди була знята з реєстрації місця проживання за заявою матері ОСОБА_5 На даний момент проживає з матір'ю в двокімнатній квартирі в центрі міста, їй створені належні і достатні умови проживання, санітарно-гігієнічні умови не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку, що встановлено органом опіки та піклування. За житло сплачує ОСОБА_3, що сторонами не оспорюється. Таким чином, майнові права дитини стосовно користування житлом є тотожними тим, які дитина мала до продажу квартири її батьками. При укладенні угоди батьки не відмовились від майнових прав дитини на користування житлом, забезпечивши аналогічні.

Висновок органу опіки і піклування є рекомендаційним, звернення до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

За таких обставин підстав для задоволення вимог позивача не вбачається.

Судові витрати відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.21,22,24,41, 55,124 Конституції України, на підставі ст.ст. 15,16,203,204,215,230, 231ЦК України, ст.ст. 15, 30, 62, 75, 172,203,209,212,214-215 ЦПК України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Каховської міськради, про визнання договору від 26.11.2008р. купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: І. М. Єйбог