У Х В А Л А

5 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Костянтинівський міськрайонний суд ухвалою від 14 березня 2017 року, відмовив ОСОБА_2 у поновленні строку звернення до суду та залишив позовну заяву без розгляду.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 квітня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове. Позов у частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2014 роки у меншому розмірі та зобов'язання доплатити неодержану грошову допомогу, відшкодування моральної і матеріальної шкоди залишив без розгляду. В частині вимог про визнання позивача потерпілою особою за період 1964-2004 роки та зобов'язання нарахувати і відшкодувати нанесені моральні та матеріальні збитки позов повернув до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 червня 2017 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення судів попередніх інстанцій.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд. У заяві зазначає, що оскаржуване рішення суперечить висновку викладеному у постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року (№ 21-6508а15).

Проте у постанові Верховного Суду України, яка надана на обґрунтування заяви, цей суд дійшов висновку, що при визначенні розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанову Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2014 року № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Тоді як оскарженою ухвалою Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження виходячи з того, що касаційна скарга є необґрунтованою, і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Тобто, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2014 роки у зв'язку з пропуском позивачем передбаченого статтею 99 КАС строку звернення до суду та відсутністю підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними.

Крім того, зазначені судові рішення не містять різного тлумачення норм права, про які йдеться в заяві.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою, викладені в ній доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України 16 червня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

О.Б. Прокопенко