АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/5660/17 Головуючий 1-ї інстанції - Куст Н. М.

Справа № 624/99/17 Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: Спори, що виникають із

договорів найму (оренди)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Котелевець А.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Семикрас О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Насінневе» - Філімонової Ольги Миколаївни на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 31 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Насінневе» про розірвання договору оренди землі та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства «Насінневе» в особі його представника Філімонової Ольги Миколаївни до ОСОБА_2 про зміну договору оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА:

13 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Насінневе» (далі - ПрАТ «Насінневе») про розірвання договору оренди землі.

Позивач посилалася на ті обставини, що їй на підставі приватної власності належить земельна ділянка площею 4,8289 га кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Слобожанської (в колишній назві - Чапаївської) селищної ради Кегичівського району Харківської області.

Земельну ділянку позивач успадкувала після смерті свого батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Ділянка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 568, виданого Кегичівською РДА Кегичівського району Харківської області 06 грудня 2012 року, на підставі розпорядження Кегичівської РДА Харківської області №258 від 20 вересня 2002 року.

18 червня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Насінневе» було укладено договір оренди землі загальною площею 4, 8289 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

04 листопада 2016 року ОСОБА_2 письмово повідомила ПрАТ «Насінневе» про перехід до неї права власності на орендовану земельну ділянку та просила розірвати такий договір та сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою.

У відповідь на звернення ОСОБА_2, ПрАТ «Насінневе» здійснило перерахунок частини коштів на вказаний рахунок за три роки користування земельною ділянкою, однак на розірвання договору оренди в односторонньому порядку не погодилося, зазначивши, що таке припинення договору не передбачене його умовами.

12 січня 2017 року ОСОБА_2 повторно звернулася до ПрАТ «Насінневе» з заявою, в якій просила в добровільному порядку повернути їй земельну ділянку, сплатити решту орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укласти з нею додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №490 від 18 червня 2008 року про припинення дії вказаного договору. Повідомила відповідача про те, що в разі невиконання зазначених вимог, та неповідомлення її протягом десяти днів про прийняте рішення, вона буде змушена звернутися до суду.

ПрАТ «Насінневе» відповідь ОСОБА_2 не надало.

У зв'язку з чим, позивач просила суд розірвати договір оренди землі №490 від 18 червня 2008 року, укладений між ВАТ «Насінневе» (правонаступником якого є - ПрАТ «Насінневе») та ОСОБА_3

15 червня 2017 року ПрАт «Насінневе» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну договору оренди землі, в якій просив суд змінити договір оренди земельної ділянки від 18 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Насінневе», зареєстрований 03.04.2009 року за № 040969600211, шляхом заміни сторони орендодавця - ОСОБА_3, його спадкоємцем та новим власником земельної ділянки, яка є об'єктом оренди - ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Насінневе» понесені судові витрати.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 31 липня 2017 року позов ОСОБА_2 - задоволено. Розірвано договір оренди землі №490 від 18 червня 2008 року, укладений між ВАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ПрАТ «Насінневе» та ОСОБА_3, зареєстрований ХРФ ДПА Центр ДЗК Кегичівського РВР, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 квітня 2009 року за №040969600211.

Стягнуто з ПрАТ «Насінневе» на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640, 00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Насінневе» до ОСОБА_2 про зміну умов договору - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ «Насінневе» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не надано належної оцінки змісту договору оренди землі. Вказує, що судом першої інстанції порушені норми діючого Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про оренду землі». Крім того, зазначає, що ПрАт «Насінневе» не порушувалися права чи інтереси ОСОБА_2, які випливають з договору оренди землі. Протягом усього строку дії договору ПрАТ «Насінневе» своєчасно та в повному розмірі вносило орендну плату, будь-які докази порушення прав ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Окрім цього, вказує на те, що пункт 40 договору оренди земельної ділянки, на який посилається ОСОБА_2, не містить окремого погодженого сторонами порядку для його реалізації, тобто договір не містить окремого порядку для внесення змін або розірвання договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку. Наявність обставин встановлених договором та Законом для розірвання договору за рішенням суду ОСОБА_2 не доведено.

В суді апеляційної інстанції представник ПрАТ «Насінневе» апеляційну скаргу підтримував.

ОСОБА_2 та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та її представника, представника ПрАТ «Насінневе», дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі,суд першої інстанції виходив із того, що пунктом 40 договору оренди землі від 18 червня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ПрАТ «Насінневе»), передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, є підставою для зміни або розірвання договору.

ОСОБА_2, яка набула право власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування, зверталась з письмовими заявами від 04 листопада 2016 року та 12 січня 2017 року до ПрАТ «Насінневе», повідомляла про перехід до неї права власності на земельну ділянку та намір розірвати з ними договір оренди землі від 18 червня 2008 року.

Оскільки відповідач в добровільному порядку вимоги позивача щодо розірвання договору оренди земельної ділянки не виконав, то є правові підстави для розірвання його в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4, 8289 га кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Слобожанської (в колишній назві - Чапаївської) селищної ради Кегичівського району Харківської області (а.с.10 -11).

Дану земельну ділянку позивач успадкувала після смерті свого батька - ОСОБА_3 (а.с. 11).

18 червня 2008 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Насінневе» укладено договір оренди землі площею 4,8289 га (а.с. 13-14).

ОСОБА_2 неодноразово письмово повідомляла ПрАТ «Насінневе» про перехід до неї права власності на орендовану земельну ділянку та просила розірвати такий договір, а також сплатити їй кошти за користування земельною ділянкою (а.с. 16,20-21).

08 грудня 2016 року ПрАТ «Насінневе» надало відповідь ОСОБА_2, в якій зазначило, що не бачить законних підстав для розірвання договору оренди землі, оскільки термін дії договору не закінчився (а.с. 17).

Відповідно до п.40 договору оренди землі від 18 червня 2008 року перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи є підставою для зміни або розірвання договору (а. с. 14).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 належить право вимоги розірвання договору оренди землі від 18 червня 2008 року, у зв'язку з чим у суду були правові підстави для задоволення її позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Оскільки, як зазначалось вище, п.40 договору оренди, який був укладений 18 червня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ПрАТ «Насінневе»), сторони передбачали, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря, є підставою для зміни або розірвання договору, то новий власник земельної ділянки, позивач ОСОБА_2, вправі була скористатися передбаченим умовами укладеного 18 червня 2008 року договору оренди землі правом і ініціювати питання про розірвання договору оренди.

Суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до умов договору оренди земельної ділянки та вищевказаної норми ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» дійшов висновку про наявність правових підстав для його розірвання. Висновки суду належним чином вмотивовані, ґрунтуються на наявних у справі доказах і доводами скарги не спростовуються.

Доводи апеляційної скарги представника ПрАТ «Насінневе» - Філімонової О.М. про те, що пункт 40 договору оренди земельної ділянки №490 від 18 червня 2008 року не містить окремого порядку для внесення змін або розірвання спірного договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів, оскільки вони відповідають вимогам пункту 40 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 3 березня 2004 року, який не передбачає окремого порядку щодо внесення змін або розірвання договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги представника ПрАТ «Насінневе» - Філімонової О.М. про те, що ПрАТ «Насінневе» належним чином виконувало свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки у даному випадку не мають правового значення, оскільки судом були встановлені інші законні підстави для його розірвання, що також передбачено пунктом 38 договору оренди землі.

За таких обставин, колегія судді вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно перевірив всі обставини по справі, дав їм належну оцінку та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1 ст.307, ст. 308, ст.313, ст. 314, ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Насінневе» - Філімонової Ольги Миколаївни - відхилити.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 31 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: А.В. Котелевець

Н.П. Пилипчук