АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-428 2006 року Категорія: ст. 307 ч.2 КК України
Головуючий у першій інстанції Яворська Н.І.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Пустовара М.Л., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_1
"13" червня 2006 року розглянув в відкритому судовому засіданні в М.Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, уродженець АДРЕСА_1, раніше судимий:
1 22.04.1982 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст. 81 ч.2 КК України на 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки. Ухвалою того ж суду від 11.09.1984 року відстрочка скасована, направлений в місця позбавлення волі на 3 роки, звільнений 11.09.1987 року за відбуттям строку призначеного покарання;
2 28.06.1989 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст. 141 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений 25.03.1991 року за відбуттям строку призначеного покарання;
3 08.06.1993 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст. ст. 81 ч. З, 140 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; звільнений 11.03.1997 року за відбуттям строку призначеного покарання;
4 22.04.1998 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст. 215-3 ч.2 КК України на 1 рік виправних робіт;
5 17.08.2000 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст. 229-6 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. 45 КК України;
6 06.11.2000 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст. 229-6 ч.2 КК України з застосуванням ст. 43 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі, звільнений 26.11.2002 року за відбуттям строку призначеного покарання;
7 18.12.2003 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений 11.04.2005 року умовно-достроково на 6 місяців 24 дні;
засуджений:
· за ст.317 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;
· за ст.307 ч.2 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Згідно вироку, ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 організував місце для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів. Це приміщення на протязі грудня 2005 року та на початку січня 2006 року систематично відвідував ОСОБА_2, якому ОСОБА_1 надавав це приміщення для незаконного вживання опію. Крім того, 3 січня 2006 року ОСОБА_1 повторно надав приміщення літньої кухні вказаного домоволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вжили шляхом внутрішньої ін'єкції наркотичний засіб- опій.
З січня 2006 року близько 16 години ОСОБА_1 у м. Миколаєві у невстановленої слідством особи незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - макову соломку, яку перевіз за місцем свого проживання з метою особистого вживання та збуту. Частку цього наркотичного засобу ОСОБА_1 збув безоплатно, шляхом пригощання, ОСОБА_2, а решту наркотичного засобу - макову соломку 320,5 гр. і ацетильований опій об'ємом 1,9 мл (у перерахунку на суху речовину 0,0589 грами), незаконно зберігав вдома з метою збуту.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в інший районний суд. Стверджує, що придбав макову соломку для власного вживання, наркотичні засоби не збував та не надавав приміщення для їх вживання. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважає безпідставним розгляд справи у відсутність свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також зазначає, що суд не дав оцінку актам обстеження цих осіб, згідно яким вони не перебували в стані наркотичного сп'яніння. Вважає, що органами досудового слідства порушено його право на захист, оскільки він не розумів українську мову, якою провадилось слідство, а від захисника він відмовився вимушено. На думку апелянта, докази по справи здобуті органами досудового слідства з процесуальними порушеннями.
Заслухавши доповідь судді/ пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримку апеляції, який просив скасувати вирок та повернути справу на новий судовий розгляд, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція піддягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту вироку, суд в обгрунтування висновків щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч.2, 317 ч.2 КК України, послався на показання свідків ОСОБА_2 (а.с. 62-62, 105) та ОСОБА_3 (а.с.54-55,109), дані ними під час досудового слідства.
Однак, згідно протоколу судового засідання, суд ці показання не досліджував, тобто висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Крім того, пославшись у вироку на те, що 03.01.2006 року ОСОБА_1 надав приміщення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для вживання наркотичного засобу - ацетильованого опію, і останні вжили наркотичні засоби, суд ці висновки не обґрунтував.
Разом з тим, дослідивши акти хіміко - токсилогічного огляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.01.2006 року (а.с. 41, 42), згідно яким у цих осіб не виявлені алкалоїди опію, суд не надав оцінки цим доказам, хоча ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджував, що наркотичні засоби ці особи 03.01.2006 року за місцем його проживання не вживали.
Таким чином, при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Також суд навів у вироку показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, дані ними в судовому засіданні, в яких зазначені свідки стверджували, що ні вони, ні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вживали наркотичні засоби за місцем проживання ОСОБА_1
Між тим, в ході досудового слідства зазначені свідки давали інші показання, які, як зазначив суд, підтверджують обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, однак ці показання суд у вироку не навів і також не дав їм належної оцінки.
Тому висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.
З огляду на наведене, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що вплинуло на вирішення питання про винуватість засудженого та правильність застосування кримінального закону, а тому вирок із зазначених підстав підлягає скасуванню, а справа - направленню для нового розгляду до суду, який постановив вирок, але в іншому складі суду.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, органами досудового слідства додержані вимоги кримінально-процесуального законодавства щодо мови провадження по справі та забезпечення ОСОБА_1 права на захист, а тому доводи апелянта в цій частині позбавлені підстав.
Інші твердження апелянта щодо фальсифікації матеріалів справи підлягають дослідженню судом першої інстанції після безпосереднього дослідження доказів в судовому засіданні та оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2006 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 залишити без зміни -тримання під вартою.