АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 10-93/2006                                             Головуюча 1 -ї інстанції: Дірко І.І.

Категорія: запобіжний захід                                    Доповідач: Пустовар М.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області

у складі:

головуючого                                        Ржепецького О.П.,

суддів                                       Куценко О.В., Пустовара М.Л.,

за участю прокурора               Боєвої І.О.,

захисника                                                   ОСОБА_1,

16 червня 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 червня 2006 року, якою:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженцю м. Ткибули Республіки Грузії, громадянину Грузії, відповідно до ст.89 КК України не судимому, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

-   обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

ОСОБА_2 підозрюється у вчинені умисного вбивства потерпілого ОСОБА_3, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 115 КК України.

Обґрунтовуючи обрання підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд в постанові зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше притягувався до кримінальної   відповідальності   за   скоєння   корисливого   злочину,   є громадянином іншої держави, а також, що не встановлені інші співучасники вбивства, відповідно до чого, ОСОБА_2 слід ізолювати від суспільства, бо він може перешкодити встановленню істини по справі та виконанню процесуальних рішень.

В апеляції захисник просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати.

Посилається на те, що, обираючи такий суворий вид запобіжного заходу, суд порушив вимоги ст. 148, 150, 165-1 КПК України, а саме: не врахував, що ОСОБА_2 є лише співучасником крадіжки майна потерпілого і не має відношення до його побиття (завдання потерпілому тілесних ушкоджень є ексцесом виконавців інших учасників крадіжки), активне сприяння ОСОБА_2 розкриттю злочину (обставини справи стали відомі слідству саме завдяки поясненням підозрюваного), свою вину у вчиненні крадіжки визнав повністю, кається у скоєному, має сім'ю, на утриманні неповнолітню дитину, постійне місце проживання у м. Миколаєві.

Ці обставини, на думку апелянта, свідчать про передчасність рішення про взяття під варту підозрюваного, оскільки підстави для цього відсутні.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали подання, оглянувши матеріали кримінальної справи № 06510012 та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її не підлягаючою задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів подання та кримінальної справи, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його схильність до продовження злочинної діяльності, намір ухилитися від досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі.

В зв'язку з цим рішення районного суду є обґрунтованим, відповідним вимогам ст.ст. 148,150,155 КПК України, тому підстав для його зміни та обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів апелянта про інші, характеризуючі обвинуваченого обставини, вони не є підставами для обрання ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу, оскільки не знижують суспільну небезпеку його особи.

Таким чином, колегія суддів визнає, що постанова районного суду є законною, оскільки при судовому розгляді подання виконані вимоги ст. 165-2 КПК України.

Керуючись ст. ст.365, 366   КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. від 9 червня 2006 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.