Справа № 11-а-437/2006                           Головуючий І інстанції

Категорія ч.З ст. 296 КК України           Желєзний І.В.

Доповідач Карпій В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2006 року        колегія суддів судової палати в кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області

у складі:

головуючого                                           Карпія В.М.

суддів:                                                      Маркової Т.О.

Салтовської І.Б.

за участю прокурора:                              Данчука В.М.

засудженого:                                           ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 5 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець АДРЕСА_1, раніше не судимий

засуджений:

за ч.3 ст. 296 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 17.09.2005 року близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник в жилу кімнату будинку тваринника, розташованого на охоронюваній території тваринницького комплексу сільськогосподарського товариства в АДРЕСА_1, в якій відпочивали студентки ІНФОРМАЦІЯ_2, де з мотивів явної неповаги до жильців кімнати, грубо порушуючи громадський порядок, застосував до ОСОБА_2 фізичне насильство, здавлюючи їй руками шию. Коли на крики ОСОБА_3 в кімнату забігла керівник практики ОСОБА_4, котра намагаючись припинити хуліганськи дії ОСОБА_1, виштовхала його з кімнати в коридор, то останній, виявляючи зухвале ставлення до присутніх громадян та порушуючи відпочинок студенток, брутально лаявся, ображав ОСОБА_4 та пошкодив вагонку на стіні.

ОСОБА_1 на зауваження ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не реагував, а потім вчинив опір ОСОБА_4, яка намагалась припинити хуліганські дії, завдавши їй удар рукою в голову, а ОСОБА_2 удар рукою в груди.

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив громадський порядок в частині існуючих у суспільстві правил поведінки, моральності, добропристойності та охорони здоров'я громадян і заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження в виді струсу головного мозку та гематоми лобної частини. Хуліганські дії ОСОБА_1 були припинені втручанням охоронника тваринного комплексу, який вивів його з приміщення.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить міру покарання, призначену йому за вироком суду, пом'якшити, посилаючись на безпідставну суворість.

В запереченнях на апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_4 вказує на правильність постановленого вироку, посилаючись на те, що під час судового розгляду справи ОСОБА_1 так і не зрозумів наслідків своєї протиправної поведінки, нанесених їй та ОСОБА_2 травм. Також потерпіла зазначає, що в результаті значно погіршився стан її здоров'я, від чого страждають вона та її сім'я.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку своєї апеляції, думку прокурора, який вважає призначене покарання обґрунтованим та законним, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 в скоєнні злочину, за який його засуджено, доведена сукупністю досліджених судом доказів, викладених у вироку.

Встановленим по справі фактичним обставинам та зібраним доказам судом 1 інстанції дана належна оцінка. Дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 КК України кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання засудженому суд першої інстанції, послався на те, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, пом'якшуючі покарання обставини - вчинення злочину вперше та молодий вік засудженого.

Також колегія суддів вважає за необхідне врахувати в якості обставини пом'якшуючої покарання щире каяття засудженого.

За наявності викладених підстав, та даних про особу засудженого, який характеризується позитивно, колегія суддів вважає можливим виправлення засудженого ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому вважає за необхідне на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладанням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3 4 ст.76 КК України.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 задовольнити. Вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 5 квітня 2006 року, відносно ОСОБА_1 змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до вимог п.п. 2,3 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи.

В іншій частині вирок залишити без змін.

ОСОБА_1 з під варти звільнити в залі суду.