АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 -а-465 /06                            Головуючий у 1-й інстанції: Щербина С.В.

Категорія ч.2 ст. 368,ч.2 ст. 307,

ч.З ст. 364 КК України                              Доповідач: Войтовський С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого- Погорєлової Г.М. суддів- Гребенюк В.І., Войтовського С.А. при секретарі- Брянській Г.Є. за участю прокурора-Боєвої І.О. засудженого- ОСОБА_1

22.06.2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Заводського району М.Миколаєва на вирок Заводського районного суду М.Миколаєва від 17.04.2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець М.Миколаєва, українець, громадянин України, раніше не судимий,

-    засуджений за ст. 190 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, за ст. 364 ч.З КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням   права   обіймати   посади,   пов'язані   з   виконанням   функцій представника влади строком на 3 роки, без конфіскації майна. На  підставі   ч.1   ст.   70  КК  України  шляхом  поглинення  менш  суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 5  років   позбавлення   волі   з   позбавленням   права  займати     посади,   пов'язані   з виконанням    функцій представника влади строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі  ст.   75  КК  України  ОСОБА_1  звільнений  від відбування

покарання з випробуванням  строком на 3 роки.

На підставі ст.76 КК України покладено ОСОБА_1    зобов'язаний: не

виїжджати   за   межі   України   на   постійне   проживання,   повідомляти   органи

кримінально-   виконавчої  системи   про  зміну   місця   проживання,   роботи   або навчання, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

За ст. 307 ч. 2 КК України ОСОБА_1 виправданий за відсутністю  в його діях складу злочину.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів при слідуючих обставинах.

З 19.03.2001 року ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ, а з 14.02. 2005 року - призначений на посаду начальника відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, мав спеціальне звання - старший лейтенант міліції і був посадовою особою.

В своїй діяльності керувався Законом України " Про міліцію", " Про оперативно -розшукову діяльність" , "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зловживання ними", а також іншими нормативно - правовими актами і повинен був виявляти, попереджати, присікати і розкривати злочини, застосовувати з цією метою оперативно - розшукові і профілактичні заходи, передбачені діючим законодавством; приймати, реєструвати заяви і повідомлення про злочини і адміністративні правопорушення, своєчасно приймати рішення по ним, проводити дізнання в межах передбачених кримінально -процесуальним законодавством, виявляти причини і умови, які сприяли скоєнню правопорушень, приймати в межах своєї компетенції заходи по їх усуненню, виконувати у встановленому законом порядку рішення прокурора, слідчого і суду, в межах своєї компетенції; проводити необхідні оперативно - розшукові заходи, направлені на попередження, своєчасне виявлення, попередження і розкриття причин і умов, що сприяли скоєнню злочинів; проводити профілактику правопорушень, проводити оперативну закупку товарів, предметів і речовин, з метою виявлення і документування фактів протиправних діянь.

Також ОСОБА_1, згідно своїх функціональних обов'язків, займався підбором необхідної кількості нештатного апарату, заводив та реалізовував оперативно -розшукові справи, організовував виконання окремих доручень слідчого, дізнавача, експертів, безпосередньо приймав участь в попередженні і розкритті злочинів, здійснював зустрічі з секретним апаратом, доповідав керівництву РВ про отриману інформацію, яка має оперативний інтерес, а також здійснював інші права і обов'язки, покладені, на нього.

Виконуючи свої обов'язки по виявленню і розкриттю злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, ОСОБА_1, встановив , що мешканка м. Миколаєва ОСОБА_2, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 займається збутом особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

На підставі даної інформації, за ініціативою ОСОБА_1, 09.03.2005 року, Центральним РВ МДУ УМВС України, була проведена оперативна закупка особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, в якій ОСОБА_1, приймав безпосередню участь.

В той же день, слідчим Центрального РВ МДУ УМВС України в Миколаївській області, за матеріалами оперативної закупки, була порушена кримінальна справа за фактом незаконного збуту наркотичних засобів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України., а сама ОСОБА_2 затримана в порядку ст. 115 КПК України. В подальшому  органами досудового  слідства було прийнято рішення про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, і 12.03.2005 року слідчий Центрального РВ, звільнив ОСОБА_2 з-під варти та обрав їй міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. В зв'язку з цим у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_2, шляхом обману.

14.03.2005 року ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, із корисних мотивів, прибув до місця проживання ОСОБА_2, де ввів її в оману, повідомивши про те, що має можливість вплинути на зміну міри запобіжного заходу на більш сувору і запропонував передати йому гроші, щоб запобігти негативних для неї наслідків. ОСОБА_2 погодилась на запропоновані ним умови.

17.03.2005 року, ОСОБА_1 приїхав до місця мешкання ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1, де, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, ввівши в оману ОСОБА_2, з приводу його можливостей посприяти на зміну міри запобіжного заходу у відношенні неї, отримав від неї 500 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, 18.03.2005 року, близько 16.00 години, ОСОБА_1 знову приїхав до місця проживання ОСОБА_2, де діючи умисно, з корисних мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, ввівши її в оману, знову отримав від неї гроші в сумі 500 грн. Таким чином ОСОБА_1 заволодів грошима ОСОБА_2 на загальну суму 1000 грн.

Крім цього, займаючи посаду начальника ВБНОН Центрального РВ МДУ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_1, у відповідності з Законом України "Про оперативно - розшукову діяльність", а також функціональними обов'язками, був наділений правом мати гласних і негласних штатних і нештатних працівників, встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на основі добровільності, а також був зобов'язаний, діючи в межах своєї компетенції у відповідності з законодавством, що встановлює правову основу оперативно -розшукової діяльності, приймати необхідні оперативно - розшукові заходи по попередженню, своєчасному виявленню, розкриттю злочинів, а також виявляти причини і умови, що сприяли скоєнню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень.

При цьому, 18.03.2005 року, без заведення оперативно - розшукової справи, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисних мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою можливого виявлення кола осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків, а також покращення показників відділу по розкриттю злочинів, передав ОСОБА_2, пакет з наркотичним засобом - канабісом, вагою 17,5 гр., запропонував їй негласне співробітництво в органах міліції з приводу виявлення осіб, що купували наркотики, на що ОСОБА_2 дала згоду. При цьому, ОСОБА_1 в ході вказаних дій був затриманий працівниками міліції.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив істотну шкоду державним інтересам, оскільки дискредитував і підірвав авторитет органів внутрішніх справ.

В апеляції старший помічник прокурора Заводського району просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок, визнавши ОСОБА_1 винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 307, ч.З ст. 364 КК України. Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 368 КК України 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 2 роки, з конфіскацією 1/2 частини належного йому на праві власності майна, за ч.З ст. 364 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, з конфіскацією 1/2 частини належного йому на праві власності майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, з конфіскацією 1/2 частини належного йому на праві власності майна.

Посилається, що висновки суду протирічать фактичним обставинам справи, а також зібраним доказам. Вказує на те, що в справі достатньо доказів про те, що ОСОБА_1 вимагав і отримав хабар та незаконно збув ОСОБА_2наркотичний засіб, але суд цим доказам дав невірну оцінку. Також вважає, що недостатньо підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, так як судом, при призначені покарання не враховано ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, їх тяжкість, те, що дані злочини в першу чергу впливають на авторитет правоохоронних органів і їх посадових осіб.

До початку розгляду справи ст.помічник прокурора Заводського району М.Миколаєва направив в апеляційний суд Миколаївської області відклик своєї апеляції.

При апеляційному розгляді в судовому засіданні прокурор Боєва І.О. підтримала відклик апеляції і вважала, що апеляційне провадження слідує закрити. Засуджений ОСОБА_1 не заперечував проти цього.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Боєвої І.О. і засудженого ОСОБА_1колегія суддів приходить до слідуючого.

Згідно ст.364 КПК України, у разі відмови особи, яка подала апеляцію, від своїх вимог і при відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду, апеляційний суд виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Оскільки апеляція відкликана ст.помічником прокурора Заводського району М.Миколаєва, а інших апеляцій від учасників судового розгляду не надійшло, то провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.364 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_1, засудженого за ст.ст. 190 ч.1, 364 ч.З, 69 КК України із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України - закрити.