Справа №2-581
2009рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2009 року смт. Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Моніча Б.С.
при секретарі Юрченко Т.Р.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору цільової позики дійсним, стягнення штрафної санкції в сумі 4500,00 грн. та спонукання до вчинення дій по реєстрації права власності, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, в якій вказала, що 01.12.2006 року вона з відповідачкою ОСОБА_2 уклали договір цільової позики, в якому зафіксували наявність боргових зобов’язань та її право на отримання у власність ? ідеальної частки від новозбудованої за її кошти частини будинку за адресою м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 30/57. Умовами договору передбачено обов’язок відповідачки зареєструвати право власності на своє ім’я на новозбудовану частину будинку за вищевказаною адресою до 01.01.2009 року, після чого відповідачка зобов’язувалась подарувати ? частину від побудованої за її кошти окремої частини будинку в рахунок погашення боргу.
Договором зафіксовано, що відповідачка позичила в позивачки в період 1976 року по 1978 рік суму еквівалентну 15000,00 грн. для будівництва частини жилого будинку за адресою м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 30/57 для власного проживання. Відповідачка право власності на новозбудовану частину будинку не оформила до 01.01.2009 року та відповідно не уклала договір дарування ? частини будинку, чим порушила її права на отримання у власність своєї частки в даному майні. Використання коштів відповідачкою за нецільовим призначенням є підставою для стягнення з відповідачки на користь позивачки суми штрафу в розмірі 30% від суми боргу, передбаченого п.1 Розділу 2 договору.
На підставі викладеного, позивачка просила визнати договір цільової позики від 01.12.2006 року для будівництва окремої частини будинку дійсним, стягнути з відповідачки на її користь штрафну санкцію в сумі 4500,00 грн. за нецільове використання позики та спонукати відповідачку зареєструвати право власності на новозбудовану частину будинку.
В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 позов підтримала із підстав наведених у позовній заяві, дала суду аналогічні пояснення. Позов просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково та суду пояснила, що дійсно, 01.12.2006 року між нею та позивачкою укладено договір цільової позики для будівництва окремої частини будинку із зобов’язанням зареєструвати на своє ім’я право власності на вказану частину будинку з подальшим даруванням позивачці ? ідеальної частки новозбудованої частини будинку за адресою: м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 30/57 в рахунок погашення боргу. Від своїх зобов’язань відповідачка не відмовилась, та пояснила, що будинок був побудований батьками її покійного чоловіка ОСОБА_4, однак до цього часу право власності ні за ким не зареєстроване в БТІ, а тому вона не може оформити договір дарування ? ідеальної частки новозбудованої частини будинку. Позовні вимоги позивачки в частині стягнення штрафної санкції в розмірі 4500,00 грн. за нецільове використання позики не визнала та пояснила, що кошти в сумі 15000,00 грн., отриманих від позивачки в борг (точніше їх еквівалент) були використані на придбання будівельних матеріалів для будівництва частини житлового будинку, на виготовлення технічної документації, робочого плану газопостачання жилого будинку, а також на виготовлення експертного висновку будівельно-технічної експертизи. Тому просила відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафної санкції в розмірі 4500,00 грн. за нецільове використання позики.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє частково, з наступних підстав:
01.12.2006 року сторонами укладено договір цільової позики, в якому вони зафіксували наявність боргових зобов’язань та право позивачки на отримання у власність ? ідеальної частки від новозбудованої за її кошти частини будинку за адресою м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 30/57.
Даний факт відповідачка визнала в судовому засіданні та не заперечувала проти визнання договору цільової позики дійсним (а.с.15). Суд прийшов до висновку про визнання цього факту таким, що доказуванню не підлягає.
В порушення вимог договору цільової позики (п.2 Розділу 2 договору) відповідачка не зареєструвала право власності на своє ім’я на новозбудовану частину будинку за адресою м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 30/57 (а.с.5). Що також стверджується довідкою № А-18307 від 11.04.2006 року комунального підприємства «Житомирського обласного міжміського бюро технічної інвентаризації» (а.с.34).
Договір цільової позики укладений сторонами відповідно до чинного законодавства і не суперечить вимогам ст.6 ЦК України, яка регламентує право сторін укласти договір не передбачений актами цивільного законодавства, але з дотриманням загальних засад цивільного законодавства.
В силу ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, тому об’єднання істотних умов різних договорів в одному договорі не суперечить чинному законодавству.
В силу ст.ст.208-210 інших норм ЦК України правочин, що є предметом судового розгляду, не потребує нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а тому в силу ст.204 ЦК України є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, а також інших актів цивільного законодавства.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З пояснень сторін випливає, що укладений ними правочин можна віднести до категорії оспорюваних правочинів, оскільки у встановлений договором строк відповідачка не зареєструвала право власності на збудовану частину будинку на своє ім’я і до часу подачі заяви до суду оспорювала його.
Законом прямо не встановлена, можливість визнання договору дійсним у випадку, коли дотримано умови його укладення, оскільки діє презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України). Вирішуючи це питання, суд відповідно до ч.7 ст.8 ЦПК України виходить з норм законодавства, які регулюють подібні відносини (ст.ст.215, 218-221, 224, 226 ЦК України) і приходить до висновку, що укладений сторонами договір слід визнати дійсним, оскільки саме в такий спосіб можливо захистити права позивачки від майбутнього оспорювання правочину відповідачкою. Такий спосіб захисту прав позивачки не суперечить законодавству.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині визнання договору цільової позики для будівництва окремої частини будинку за адресою м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 30/57 дійсним та спонукати відповідачку ОСОБА_2 зареєструвати право власності на новозбудовану частину будинку за вищевказаною адресою.
Суд відмовляє позивачці в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафної санкції в розмірі 30% від суми боргу за нецільове використання позики за безпідставністю, оскільки доводи позивачки про нецільове використання позичених коштів відповідачкою спростовуються як поясненнями відповідачки, яка пояснила, що кошти в сумі 15000,00 грн., отриманих нею від позивачки в борг були використані за цільовим призначенням так і матеріалами справи, а саме: технічним паспортом на будинок (а.с.15), робочим проектом газопостачання житлового будинку (а.с.29-33), експертним висновком будівельно-технічної експертизи (а.c.41-59) та іншими матеріалами справи.
Судові витрати суд стягує з відповідачки виходячи із задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 61, 212-216 ЦПК України, ст.ст. 6, 15, 204, 208-210, 215, 218-221, 224, 226, 526, 627 ЦК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати договір цільової позики від 01.12.2006 року для будівництва окремої частини жилого будинку за адресою м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 30/57, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 дійсним та спонукати ОСОБА_2 зареєструвати право власності на новозбудовану частину будинку за адресою м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 30/57.
В частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 штрафної санкції в розмірі 30% від суми боргу в сумі 4500,00 грн. за нецільове використання позики відмовити.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 137 грн. судових витрат понесених при розгляді справи (8,50+8,50+120).
Р ішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
При відсутності заяви та апеляції рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий – суддя: (підпис) ОСОБА_6
Копія:вірно
Суддя: