Справа № 10-94/2006 року Головуючий по 1-й інстанції
Категорія: запобіжний захід суддя: Царюк Л.М.
Доповідач апеляційного суду суддя: Губа О.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Карпія В.М.
суддів: Гребенюк В.І., Губи О.О.
з участю прокурора: Кириленка Є.В.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 червня 2006 року, якою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не одруженого, проживаючого по вул. Зарічній, 11 в селі Зайчевське Жовтневого району Миколаївської області, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч. 2, 263 ч. 2 КК України
- обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та подання слідчого СВ Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області, погодженого з виконуючим обов'язки прокурора Жовтневого району Миколаївської області, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 14 червня 2006 року о 9 годині 30 хвилин, знаходячись в літній кухні домоволодіння АДРЕСА_1, на ґрунті виниклої сварки умисно наніс удар кастетом ОСОБА_3 по потиличній частині голови, в результаті отриманих тілесних ушкоджень 15.06.2006 року потерпілий помер.
Обґрунтовуючи подання про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий посилається, що ОСОБА_2, вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання на строк понад 7 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, ніде не працює, не мас постійного джерела прибутку, негативно характеризується, намагається ввести слідство в оману та скрити фактичні обставини справи, а тому знаходячись на волі може ухилятися від органів слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, продовжувати, злочинну діяльність, чинити тиск на свідків та потерпілих.
15 червня 2006 року по факту спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками ст. 121 ч. 2 КК України.
В той же день за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України ОСОБА_2 була затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
17 червня 2006 року ОСОБА_2 за вищезазначеною статтею було пред'явлено обвинувачення.
Суддя, задовольняючи подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався в постанові на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі більш чим на три роки, не працює, не одружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, за місцем проживання характеризується посередньо. Перелічені обставини, на думку суду, підтверджують висновки досудового слідства про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, буде намагатися ухилитися від слідства та продовжити злочинну діяльність.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, обрати ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. Вказує, що суддя при вирішенні подання слідчого не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, не має умислу ухилитися від слідства та суду, оскільки родичі проживають в межах його проживання та в м. Миколаєві. Крім того, апелянт вказує, що негативні характеристики відносно ОСОБА_2 надали близькі родичі померлого зі сторони його батька внаслідок неприязних відносин між ними. Також апелянт зазначає, що ОСОБА_2 дав пояснення, в яких визнавав себе винним у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_3, побоюючись можливого в подальшому застосування до нього фізичного насильства з боку працівників міліції. В дійсності, як зазначено в апеляції, ОСОБА_2 не спричиняв ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку своєї апеляції, думку прокурора про обгрунтованність прийнятого судом рішення відносно ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Згідно з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 7 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд обгрунтовано врахував тяжкість вчиненого злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2, і те, що знаходячись на свободі, він може продовжити злочинну діяльність і може ухилятися від слідства та суду.
Крім того, з матеріалів кримінальної справи, наданої апеляційному суду, вбачається, що 20.06.2006 року відносно ОСОБА_2 порушена кримінальна справа і за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, по якій 21.06.2006 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в носінні холодної зброї - кастета, виготовленого саморобним способом по типу кастетів ударно-дробильної дії, без передбаченого законом дозволу.
Викладене свідчить про те, що при розгляді подання слідчого судом виконано вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, а тому підстав для скасування постанови суду та обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, як того просить апелянт, не має.
Що стосується тверджень апелянта щодо можливості тиску на ОСОБА_2 з боку працівників міліції в подальшому та можливо неправильної кваліфікації його дій, то вони не можуть бути предметом розгляду на стадії судового розгляду по вирішенню питання про обрання міри запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.