Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – Боднар О.В.
суддів – Дроботі В.В., Мацунича М.В.
при секретарі – Коновчук Т.В.
з участю - представників сторін ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 4 червня 2009 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 9700 грн., -
У С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, посилаючись на припинення зобов’язань за укладеним між ними попереднім договором купівлі-продажу об’єкту нерухомості у зв’язку з тим, що у термін, встановлений цим договором основний договір укладений не був і відповідно до умов попереднього договору відповідачка не направила їй пропозицію про його укладення (ч.3 ст.635 ЦК України), просила стягнути з відповідачки на її користь 9700 грн., переданих ОСОБА_2 на умовах попереднього договору.
В заяві також зазначала, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений з порушенням вимог ч.3 ст.635 та ст.657 ЦК України щодо його нотаріального посвідчення і є нікчемним (ч.2 ст.215 ЦК).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 4 червня 2009 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами 19.09.2008 року попередній договір купівлі-продажу об’єкта нерухомості з отриманням завдатку є договором завдатку і винним у порушенні зобов’язання про укладення договору купівлі-продажу квартири є позивачка, оскільки ОСОБА_2 не відмовлялася і не відмовляється від продажу квартири, а тому підстав для повернення коштів немає.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2007 року між сторонами у письмовій формі був укладений договір, за умовами якого вони зобов’язалися в строк до 25 листопада 2008 року укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на умовах, встановлених в укладеному договорі (а.с.9).
За цим же договором позивачкою передано відповідачці 9700 грн. - суму, еквівалентну 2000 доларів США, з метою, як зазначено у п.8 договору, підтвердження намірів укладення основного договору, забезпечення та часткового виконання основного договору.
Проте ні в строк, зазначений в укладеному між сторонами договорі, ні в подальшому договір купівлі-продажу квартири сторони не уклали.
Згідно ст.570 ЦК, яку суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Оскільки завдаток відповідно до ст.570 ЦК видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів , внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише у випадку наявності зобов’язання, яке б випливало із договору купівлі-продажу квартири.
Проте договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладено не було, а тому передана ОСОБА_1 відповідачці сума 9700 грн. за попереднім договором купівлі-продажу об’єкта нерухомості з отриманням завдатку від 19.09.2008 року є авансом, який відповідно до ч.2 ст.570 ЦК підлягає поверненню позивачці.
Відповідно до пп.3 і 4 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Згідно ст.88 ЦПК України стягненню на користь ОСОБА_1 підлягають понесені нею і документально підтверджені судові витрати у сумі 328 грн.50 коп. (а.с.3, 5, 46, 52), та на користь судовий збір у сумі 97 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст., 570, 635 ЦК України, ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 4 червня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 9700 грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9700 (дев’ять тисяч сімсот) гривень за попереднім договором купівлі-продажу об’єкта нерухомості з отриманням завдатку від 19 вересня 2008 року, судовий збір у сумі 48 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ и у сумі 280 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 97 гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
С у д д і:
Дроботя В.В. Боднар О.В. Мацунич М.В.