ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р.Справа № 916/965/17

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.

Секретар судового засідання: Іванов І.В.

За участю повноважних представників сторін:

від відповідача - ОСОБА_1, за ордером;

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Одеської області від 10 липня 2017 року

по справі № 916/965/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 63 832, 41 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» (далі - ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2М.) про стягнення грошових коштів в сумі 63 832, 41 грн. в порядку регресу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на необхідність відшкодування збитків, які були заподіяні позивачу у зв'язку з виплатою ТОВ «АРТ-ПРОМ» страхового відшкодування, здійсненого відповідно до генерального договору добровільного страхування вантажів з оплатою за окремий період № 024.994039571.20253 від 03.11.2014р., укладеного між ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» (Страховиком) та ТОВ «АРТ-ПРОМ» (Страхувальником).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10 липня 2017 року по справі № 916/965/17 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» грошові кошти у розмірі 63 832, 41 грн. та судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості, правомірності позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 256, 257, 260, 261, 267, 993 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 6, 8, 16, 25, 27 Закону України «Про страхування», ст. 355 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 5, 49 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 10 липня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначив неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, обґрунтовуючи свою позицію тим, що строк для звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача завданих збитків пропущений, оскільки строк позовної давності при перевезенні в міжнародному сполученні складає лише 1 рік.

05 жовтня 2017 року на адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги від ФОП ОСОБА_2, в яких апелянт посилається на невірне обрахування страховою компанією суми пошкодженого майна, оскільки не врахувала залишкову вартість товару.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» заперечує проти доводів ФОП ОСОБА_2 та просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи його правомірним та обґрунтованим.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26 вересня 2017 року.

У судове засідання, яке призначене на 09 жовтня 2017 року, представник ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» не з'явився, не скористався наданими йому ст. 22 ГПК України правом. Проте, 22 вересня 2017 року на електронну адресу суду надійшло клопотання ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Апеляційною інстанцією враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Задовольнивши зазначене клопотання, судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності вищевказаного представника позивача.

Заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01 квітня 2014 року між ТОВ «АРТ-ПРОМ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Перевізник) укладено Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1722, за умовами якого Перевізник зобов'язується виконати транспортне перевезення по маршруту, вказаному у одноразовій заявці Замовника, яка є невід'ємною частиною даного договору та може бути отримана фактом, а Замовник - прийняти і оплатити перевезення у порядку, передбаченому даним договором.

Матеріали справи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу, який належав ТОВ «АРТ-ПРОМ» на праві власності та відповідно до страхового сертифікату № 27 від 27.11.2014р. був застрахований відповідно до договору страхування № 024.994039571.20253 від 03.11.2014р., власним автотранспортом до м. Баку, Азербайджан.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 01.12.2014р. о 22 год. 20 хв. на дорозі на території Російської Федерацій (Ставропольська область, 66 км. + 720 м. автодороги Преградне-Тахта-Іпатово) відбулась дорожньо-транспортна пригода, що стала результатом з'їзду автотранспорту з проїзної частини з наступним наїздом на дерева, а саме: автомобіля DAF FT 95.380 XF, номерний знак BH 3668 СХ, що належить ОСОБА_2 та під керуванням останнього. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, ухвалою № 273 про порушення справи про адміністративне правопорушення та постановою № 273 про припинення провадження по справі про адміністративне правопорушення, виданими ГУ МВС Росії по Ставропольському краю.

03 листопада 2014 року між ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» (Страховик) та ТОВ «АРТ-ПРОМ» (Страхувальник) укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів з оплатою за окремий період № 024.994039571.20253, за умовами якого Страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у строки та у розмірах, що встановлені договором страхування та виконувати інші умови договору страхування, а Страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у порядку та на умовах, визначених договором та виконувати всі інші умови цього договору. При цьому, Страховик приймає на себе обов'язок застрахувати всі заявлені відповідно до умов цього договору вантажі у межах узгоджених у даному договорі страхових сум (лімітів зобов'язання) на наведених умова, а Страхувальник повинен заявляти на страхування Страховикові всі здійснювані перевезення вантажів, що зазначені у п. 3 договору до початку здійснення перевезень даних вантажів. Предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням заявленими на страхування вантажами. Строк дії договору страхування: з 00 годин 00 хвилин за київським часом 03.11.2014р. до 24 годин 00 хвилин за київським часом 02.11.2015р.

Зі страхового акту № 141203.01 від 04.03.2015р. вбачається, що загальний розмір страхового відшкодування по страховій події, яка відбулась 01.12.2014р., складає 63 832, 41 грн., який і був виплачений з боку ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» на користь ТОВ «АРТ-ПРОМ», що підтверджується платіжним дорученням № 1177 від 10.03.2015р.

22 квітня 2015 року ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» звернулось до ОСОБА_2 із претензією про відшкодування збитків у розмірі 63 832, 41 грн., яка не була задоволена з боку відповідача, що, в свою чергу, стало підставою для звернення до суду.

Аналізуючи матеріали справи судова колегія дійшла висновку про правомірність позовних вимог виходячи з наступного.

Положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Посилаючись на виплату страхового відшкодування за пошкодження належного ТОВ «АРТ-ПРОМ» вантажу, перевезення якого здійснював відповідач власним автотранспортом, позивачем і було заявлено до стягнення виплачену ТОВ «АРТ-ПРОМ» суму страхового відшкодування у розмірі 63 832, 41 грн.

Матеріалами справи повністю підтверджено здійснення позивачем страхового відшкодування у розмірі 63 832, 41 грн., завданого майну ТОВ «АРТ-ПРОМ», що стало наслідком дорожньо-транспортної пригоди на території Російської Федерації.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України виникло право вимоги до ФОП ОСОБА_2 у межах фактичних витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування.

При цьому, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до правовідносин, які склались між сторонами по справі приписів ст. 926 ЦК України та наявності правових підстав для застосування до позовних вимог ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» інституту позовної давності з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 926 Цивільного кодексу України та ст. 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р. повинні застосовуватись до правовідносин, які виникли на підставі договору перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що предметом договору є стягнення страхової суми у регресом порядку, а, отже, перебіг позовної давності по вимозі ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» до ОСОБА_2 починає обчислюватись з моменту виникнення страхового випадку - з 01.12.2014р., що з урахуванням ст. 257 Цивільного кодексу України свідчить, що ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» було подано до господарського суду позовну заяву у межах строку позовної давності.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню трьохрічний строк позовної давності, який і було дотримано позивачем, а, отже, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування до вимог ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» інституту позовної давності.

Доводи апелянта про завищену суму страхового відшкодування не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги та стягнув з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» грошові кошти у розмірі 63 832, 41 грн.

Апелянтом не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд всебічно та повно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку наявним у ній доказам і правильно застосувавши норми матеріального права обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсягу і правові підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.

У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 1, 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 10 липня 2017 року по справі № 916/965/17 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 10.10.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Г.П. Разюк