Справа № 1 -18/ 2007 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

"15 "лютого 2007 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі: головуючої - судді    Ткаченко С.Є при секретарі - Жошкіній І.В. з участю прокурора - Фалалєєва СВ.,

потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чигирині справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Чигирина Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого м.Чигирин, АДРЕСА_1, не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2007 року близько 23 години ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння та знаходячись в кафе-магазині, що за адресою: АДРЕСА_2 Чигиринського району, належного приватному підприємцю ОСОБА_1. умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов праці, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючими в суспільстві елементарними правилами поведінки, моральності і добропристойності, в присутності сторонніх осіб безпричинно з особливою зухвалістю, нахабністю та грубістю став бити пляшки об лавочки та стіни в кафе-магазині, чим пошкодив їх, причинивши при цьому збитки потерпілому на суму 180грн., ображаючи при цьому осіб, які робили йому зауваження.

На прохання продавця ОСОБА_3 вести себе пристойно та йти додому, не реагував, через що вона не змогла перерахувати кошти, які надійшли до каси, та вчасно зачинити кафе-магазин.

Також на прохання громадян, які перебували на той час в кафе-магазині, припинити хуліганські дії, не реагував, продовжуючи вперто на протязі тривалого часу порушувати громадський порядок, ображати присутніх грубими, непристойними, принижуючими їх гідність, словами.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний вину свою в пред"явленому йому обвинувачені визнав повністю і пояснив суду, що того вечора він, знаходжячись в стані сп"яніння, прийшов в кафе, де почав пляшкою бити по лавках, внаслідок чого пошкодив їх, виражатися нецензурними словами, на зауваження продавця припинити свої дії не реагував.

Крім визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується слідуючими доказами: -    показами потерпілого ОСОБА_1 про те, що на слідуючий день від продавця ОСОБА_3 він дізнався, що підсудний ввечері, перебуваючи в кафе, пошкодив, хуліганячи, лавки, після чого він подав заяву до відділу міліції. На даний час ОСОБА_2 відремонтував лавки, але неналежним чином. Тому він просить стягнути з нього збитки в сумі 180грн.; о   показами свідка ОСОБА_3 про те, що того вечора в кафе прийшов підсудний. Він був в нетверезому стані і почав розбивати пляшки об лавки, пошкодивши їх. На її прохання та зауваження присутніх не реагував. При цьому він в присутності інших громадян виражався нецензурною лайкою. Все це продовжувалось близько 30хв.

Також вина підсудного підтверджується й іншими доказами, добутими в ході дізнання.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачення знайшло своє підтвердження і кваліфікує дії підсудного по ч. 1 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушенння громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Факт висловлювання погроз на адресу присутніх в кафе-магазині громадян в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження, а тому його необхідно виключити з обвинувачення підсудного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується з позитивної сторони, його намагання усунути заподіяну ним шкоду в добровільному порядку.

Обставиною, яка пом"якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп"яніння.

З врахуванням викладеного суд вважає, що виправлення підсудного можливе в умовах без ізоляції від суспільства і, призначивши йому покарання у вигляді обмеження волі, разом з тим знаходить можливим, згідно ст.75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи матеріальний стан підсудного, який не пррацює і не має постійного заробітку, суд вважає недоцільним призначати йому покарання у вигляді штрафу.

Крім того суд вважає необхідним зобов"язати підсудного відповідно до ст.76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання .

Цивільний позов потерпшого ОСОБА_1 підлягає задовіленню .

Суд вважає необхідним стягнути з підсудного завдані ним потерпілому збитки в сумі 180грн.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного і, керуючись ст., ст., 323,324 КПК України, суд

  З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст.296 КК України і призначити йому покарання - один рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком в один рік.

На підставі п.З ч.І ст.76 КК України зобов"язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Строк відбування покарання визначати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 180 /сто вісімдесят/ гривень.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з моменту його проголошення