Справа № 2а-582/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Жабко Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової особи: інспектора відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії посадової особи та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення , -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 14 червня 2009 року Постановою про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_2 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину.
Факт здійснення вищевказаного правопорушення зафіксовано за допомогою технічного приладу - вимірювач швидкості "Візир" № 0812467. Однак, у підтвердження порушення Правил дорожнього руху не було додано комп'ютерну роздруківку фотознімку, який мав бути здійснений за допомогою технічного приладу - вимірювач швидкості "Візир" № 0812467.
Зазначену постанову позивач вважає такою, що винесена незаконно, з порушенням застосування норм діючого законодавства України, та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріали, зафіксовані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Однак, як вбачається з Постанови по справі про адміністративне порушення, вона була складена 14.06.2009р. за фактом правопорушення, яке зафіксоване 26.05.2009р., згідно запису у постанові про дату відправлення вказаної постанови на адресу позивача зазначено – 17.06.2009 року. Про наявність даної постанови позивачу стало відомо лише після одержання повідомлення від Дзержинського відділу ДВС Криворізького УЮ - 06.10.2009 року. Тобто, відповідачем порушено вимоги ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цей факт також підтверджено довідкою поштового зв»язку №2 від 07.10.2009 року (а.с.5)
Також, до постанови від 14.06.2009 року не було додано фотознімок, яким було зафіксовано зазначене правопорушення. Вищевказане може лише свідчити про безпідставність винесеної Відповідачем Постанови від 14.06.2009 року.
Як вбачається з матеріалів, що додаються до позовної заяви (копія постанови), Постанову по справі про адміністративне правопорушення було направлено на адресу позивача з грубим порушенням строків її направлення. Кореспонденція не була належним чином вручена.
У зв'язку з чим, позивач вважає, що порушення строків направлення Постанови свідчить про суб'єктивне ставлення Відповідача до оскарження. А матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.
Тому, позивач просить поновити строк для оскарження Постанови від 14.06.2009р.
Визнати незаконними дії посадової особи, при винесенні зазначеної постанови та скасувати Постанову від 14.06.2009р. винесену інспектором відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності.
20 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 не з"явився у судове засідання, про день та час розгляду справи сповіщений належно. До початку розгляду справи судом зареєстровано письмове клопотання про можливість розгляду зазначеної справи за його відсутністю на підставі наявних матеріалів справи в письмовому провадженні (а.с.12).
Відповідач у судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно, що підтверджено письмовими матеріалами справи. Згідно наданих на адресу суду письмових заперечень позовні вимоги позивача не визнав та просив суд розглядати справу за його відсутністю у письмовому провадженні (а.с.11).
Відповідно до вимог ст. 122 ч.3 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні.
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до вимог ст.. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою – інспектором відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_2 винесено постанову АЕ №4180 від 14.06.2009 року за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину (а.с.2) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Відповідачем при винесенні постанови було встановлено, що – «26.05.2009 року о 12.15, водій автомобіля «ТОЙОТА» д.н. НОМЕР_1 у м. Кривому Розі, який знаходиться в зоні дії дорожнього знаку 5.45 ПДР України (початок населеного пункту) по вул.. Волгоградській зі швидкістю 90 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 30 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України - в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину. Швидкість вимірювалась за допомогою вимірювача швидкості «Візір», свідоцтво про державну перевірку приладу № 22-2/0843269 дійсне до 12.01.2010 року, серійний номер приладу «Візір» № 0812467. Дане правопорушення виявлено ІДПС ВДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_3 Враховуючи, що гр.. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП на зазначену особу і було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255 грн.»
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов’язковим є врахування особи порушника. Як зазначено в позові, посадовою особою - інспектором відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_2, в порушення вказаної статті, особа правопорушника не була з’ясована. Однак, суд не може погодитись із зазначеним твердженням із наступних підстав.
Так, ст.. 14-1 КпроАП України передбачено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою, цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Із наданих на адресу суду письмових матеріалів не вбачається наявність доказів того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності реалізувала своє право на звернення у встановлений законом десятиденний строк з дня отримання постанови до органів ДАІ чи посадової особи, що виніс спірну постанову з питання щодо встановлення належної особи, яка вчинила це правопорушення. ОСОБА_1 є власником зазначеного у постанові від 14.06.2009 року транспортного засобу , тому, суд вважає саме позивача по справі належною особою, що притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, як вбачається із письмових доказів (постанови) 14 червня 2009 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДД, а саме - перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 30 км/годину, за що на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн.
Зазначена постанова була отримана позивачем вже після її винесення лише 06.10. 2009 року, що було встановлено в ході попереднього розгляду справи та підтверджено письмовими матеріалами справи. Тобто, в порушення ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постанова від 14.06.2009 р. була направлена із запізненням.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не з"явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.
Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв'язку з перевищенням останньою швидкості руху у населеному пункті всупереч вимогам п.12.4 ПДР України.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог державних стандартів України відео- та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні, зокрема: "Візир".
Згідно до постанови, фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою вимірювача швидкості "Візир" № 0812467. Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у постанові правопорушення.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Крім того, відповідно до ч.6 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Тоді постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а її копії та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Однак, в даному випадку технічний відеозаписуючий радіолокаційний засіб "Візир" використовувався не в автоматичному режимі, а керувався інспектором ДПС вручну, що зумовлювало обов'язкове складання протоколу про адміністративне правопорушення та вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за її обов'язкової участі.
В порушення вказаних вимог процесуального законодавства адміністративний матеріал було оформлено без складання протоколу про адміністративне правопорушення та відібрання пояснень адмінпритягнутого.
Крім того, до оскаржуваної постанови не було додано результату фотофіксації , яку виконано технічним відеозаписуючим радіолокаційним засобом "Візир".
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації (далі -КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 18 ст. 16 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" на Держспецзв'язку покладається обов'язок щодо організації та координації разом з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації робіт з проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також організації та проведення державної експертизи у сфері криптографічного то технічного захисту інформації.
Відповідно до листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі - Держспецзв'язку) №8/1-817 від 25.03.2009 р. пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху "Візир" (далі -Пристрій) органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв'язку не надавався. Процедур державної експертизи або сертифікації Пристрій не проходив. Експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має. Держспецзв'язку інформувала листом №8/1-2161 від 13.11.2008 р. МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі - База) шляхом впровадження КСЗІ з підтвердженою відповідністю. За станом на 17.03.2009 р. База не має впровадженої КСЗІ з підтвердженою відповідністю. Заяви на проведення державної експертизи КСЗІ в Базі до Держспецзв'язку не надходило. Відомостей про проведення робіт із створення КСЗІ на Базі Держспецзв'язку не має. Зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою Пристрою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу Пристрою можна лише у разі позитивних результатів державної експертній або сертифікації у сфері Захисту інформації, а щодо неможливості вчинення тих самих дій стосовно внесених до Бази відомостей під час її експлуатації - у разі позитивних результатів державної експертизи КСЗІ Бази. Згідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації (у визначенні ДСТУ 3396.2-97) та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ - Атестат відповідності. На час винесення оскаржуваної постанови зазначених документів ні Пристрій, ні КСЗІ Бази не мають.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, у зв'язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Поряд з цим відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за постановою серія АЕ № 4180 від 14.06.2009 р. минув, а тому притягнення ОСОБА_1 за межами строку, передбачено ст. 38 КУпАП, неможливо.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв"язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.6-12, 69-71, ст.87, 99, 100-106, 159 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до посадової особи: інспектора відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії посадової особи та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити .
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження Постанови від 14.06.2009 року, винесеної посадовою особою - інспектором відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визнати неправомірними дії посадової особи: інспектора відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції ОСОБА_2.
Скасувати Постанову від 14.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектором відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу при УМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення -
закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Свистунова