АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого, судді Лагнюка М.М.,
Суддів Кепкал Л.І. та Лясковської В.І.,
за участю прокурора Мінакової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженець Черкаської області,Драбівського р-ну, с. Митлашівка, без постійного місця проживання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (п/б), раніше судимий:
- вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.10.1988 р. за ч.2 ст. 141, ч.2 ст.140, ст.42 КК України (в редакції 1960 р.), до 3 років позбавлення волі;
- вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.1990 р. за ч.2 ст.141 КК України ( в редакції 1960 р.), до 3 років позбавлення волі;
- вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 05.05.1994 р. за ч.2 ст.140, ч.3 ст.81, ч.1 ст.196-1, ст.42 КК України (в редакції 1960 р.) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 30.11.1999 р. за ч.2 ст. 196-1 КК України (в редакції 1960 р. до 1 року позбавлення волі;
- вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 20.03.2003 р. за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі;
- вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 10.08.2007
Справа № 11-а-414/10 Категорія: ч.2 ст.186 КК України
Головуючий у 1 інстанції Ноздряков С.В.
Доповідач Лагнюк М.М.
р. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
20.07.2009 року звільнений умовно-достроково з місць позбавлення волі з не відбутою частиною покарання 9 місяців 25 днів.
засуджено:
- за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.
- На підставі ст. 71 КК України частково приєднано до покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Драбівського районного суду Черкаської області 10.08.2007р. і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
За вироком суду злочин вчинено за таких обставин.
ОСОБА_1 повторно вчинив пограбування потерпілого ОСОБА_2 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого за наступних обставин: - так 27 серпня 2009 року, приблизно о 13 год. 40 хв., засуджений перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку №6/8 по вул. Костянтинівська в м. Києві, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2, який сидів на східцях вищевказаного будинку і біля якого лежав мобільний телефон «Моторола С550», що належить останньому, в ОСОБА_1 виник намір на відкрите викрадення майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 бризнув сльозоточивим газом «Терен-4», з балончика який мав при собі, в очі ОСОБА_2, намагаючись таким чином подавити волю до опору потерпілого та відібрав у нього мобільний телефон «Моторола С550» вартістю 300 грн. із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 10 грн. тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 335 грн.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що призначене судом першої інстанції йому покарання не відповідає ступені тяжкості вчиненого злочину, а тому просить його пом'якшити. В обґрунтування своїх вимог засуджений зазначає, що застосована судом обставина, яка обтяжує покарання − рецидив злочину є необґрунтованою, оскільки його дії кваліфіковані за ознакою повторність. Крім того, зазначає, що суд при призначенні покарання не врахував його хворобу на туберкульоз.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, а апеляцію засудженого такою, що не підлягає до задоволення, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і обґрунтовані зібраними доказами в їх сукупності.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечується.
Обираючи вид та міру покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, які пом'якшують покарання та обставини, які обтяжують покарання, тобто дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання.
Посилання засудженого в своїй апеляції на те, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину внаслідок надмірної суворості є безпідставними.
Так, суд вирішуючи питання про покарання ОСОБА_1 прийняв до уваги , що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та на шлях виправлення не став. Крім того, суд правильно врахував обставину, яка пом'якшує покарання щире каяття та врахував обставини, які обтяжують покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину. Колегія суддів вважає, що підстав для пом'якшення призначеного покарання засудженому немає.
Призначене засудженому покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується доводів засудженого, щодо неправильності застосування районним судом обставини, яка обтяжує покарання − рецидив злочину, то їх також слід також визнати необґрунтованими.
Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України , якщо будь − яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Проте, як убачається з матеріалів справи дії засудженого кваліфіковані за кваліфікуючою ознакою − повторність, оскільки він вчиняв злочини передбачені ст. 185 ч. 3 КК України. Разом з тим, засуджений раніше засуджувався за злочин передбачений ст. 196 − 1 ч. 2 КК ( 1960 р.), судимість за який не знята та непогашена, а тому суд обґрунтовано визнав обставиною, яка обтяжує покарання засудженому - рецидив злочину.
За таких обставин апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Подільського районного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року щодо нього без зміни.
Судді:
Лагнюк М.М. ЛясковськаВ.І. Кепкал Л.І.